В жовтні на нас чекає новий адміністративно-територіальний устрій та вибори до місцевих рад, у тому числі обласної. Дуже заплутаною була історія із затвердженням нового виборчого законодавства. Ще заплутанішим став зміст нового закону для депутатів місцевих рад. Дехто почав розбирати його “на букви”, а дехто ще плекає надію на внесення змін.
Так, за новим законом, якщо на території менше 90 тисяч виборців – маємо так звану багатомандатну мажоритарку. На територіях, де виборців більше 90 тисяч, вибори відбудуться за партійною системою з відкритими регіональними списками. За такою системою на Київщині обиратимуться депутати в обласну раду, місцеві ради Білої Церкви і можливо Броварів, якщо до них приєднаються декілька сіл у результаті децентралізації.
Усі інші йтимуть по багатомандатній мажоритарці, де можна балотуватись як самовисуванець. Але часто буває, що на наступний день після виборів так звані самовисуванці, яких обрали головами чи депутатами, раптово стають членами політичних партій. Скільки б звідусіль не розповідали, що на місцях немає політики – вона там є. Її там може бути більше, ніж будь-де. Так звані “завзяті господарники” не відмовляються від “підтримки” партій. Яскраві приклади – вибори до об’єднаних територіальних громад Київщини (Фурсівської, Студениківської, Богуславської). Самовисуванці, які на ранок після виборів стали членами правлячої на той момент партії. Цю систему вкрай необхідно змінити.
Наступне, що викликає питання, – необгрунтована сума застави для балотування. Наприклад, сума застави для партії, яка хоче балотуватися в обласну раду, складає 2,8 мільйонів гривень. Так, з одного боку, це відсіє “містечкові” партії. Але з іншого – збільшить вплив заможних людей на політику. Справедливо буде, якщо суму зменшать у 8-10 разів.
Одночасно на територіях, де менше 90 тисяч виборців, можна балотуватись взагалі без застави. В такому випадку ми матимемо двометрові бюлетені і багато невідомих імен у списках. Особливо у Броварському, Бориспільському, Києво-Святошинському та інших наближених до столиці районах, знайдеться аномально велика кількість охочих взяти участь у виборчих перегонах. Аби був певний відбір, потрібно або ввести заставу, або перевірку і підписний лист за кандидата.
Також необхідно змінити підхід до формування виборчої системи. Планку у 90 тисяч виборців потрібно знизити до 30 тисяч. Якщо менше 30 тисяч виборців – одномандатна мажоритарна система. Не три переможці на окрузі, а один. Затверджена система може призвести до того, що політичні еліти почнуть негласно об’єднуватись і займати треті місця у кожному окрузі. В результаті – впливати на політичні процеси у багатьох радах Київщини.
Якщо більше 30 тисяч виборців – вибори мають проводитись за партійними списками. Партіям потрібно дозволити формувати загальнообласні і регіональні списки, виборець голосуватиме за партію, а мандат отримуватимуть кандидати у порядку, затвердженому списками.
А нам запропонували голосувати окремо за партію і окремо за кандидата. Крім скандалів всередині партій це призведе до корупції при підрахунку голосів. А це неприпустимо.
Олександр Однороманенко, заступник голови Києво-Святошинської районної ради, член ВО “Свобода”
