Київрада вп’яте в цьому році внесла зміни до бюджету міста-2025, а також відкоригувала Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР) у розрізі видатків на поточний рік. Дохідна частина бюджету в результаті була збільшена до 108,4 млрд гривень, а видаткова – до 123,6 млрд гривень, завдяки чому дефіцит міської скарбниці зріс до 15,2 млрд гривень. Все це було зроблено завдяки збільшенню надходжень до бюджету. Найбільше додаткових коштів (900 млн гривень) міська влада направила на компенсацію КП “Київпастранс” і КП “Київський метрополітен” збитків за начебто занадто низькі тарифи на проїзд. Також додаткові 898 млн було направлено на реалізацію міської цільової програми “Захисник Києва”, 860 млн – на докапіталізацію ПрАТ “ХК “Київміськбуд”, 400 млн – на поповнення статутного капіталу КП “Спецжитлофонд”, 300 млн – на придбання житла для учасників бойових дій, членів загиблих військовослужбовців тощо.
Як стало відомо КВ, 6 листопада 2025 року столична міськрада вп’яте в цьому році внесла зміни до бюджету Києва на 2025 рік та ПЕСР Києва на 2024-2026 роки (в частині видатків на поточний рік).
Відповідні проєкти рішень №08/231-877/ПР (суб’єкти подання – міський голова Києва Віталій Кличко і Департамент економіки та інвестицій КМДА) і №08/231-876/ПР (суб’єкти подання – Віталій Кличко і Департамент фінансів КМДА) були зареєстровані в Київраді 3 листопада 2025-го. У сесійній залі за погодження цих документів проголосували 85 та 80 депутатів відповідно.
Згідно з ухваленими змінами, доходи бюджету Києва у 2025 році мають скласти 108,4 млрд гривень. У порівнянні з попередньою редакцією бюджету це показник збільшився приблизно на 4,5 млрд гривень. У свою чергу, видаткова частина бюджету тепер має становити 123,6 млрд гривень, що приблизно на 4,7 млрд гривень більше, ніж було передбачено “останнім” варіантом головного фінансового документу столиці. Таким чином, формально на сьогодні дефіцит міського бюджету Києва складає близько 15,2 млрд гривень (до цього – 15 млрд).
Зростання дохідної частини бюджету стало можливим завдяки збільшенню фактичних надходжень податків за період з січня по жовтень 2025-го. Зокрема, йдеться про орендну плату за землю (“плюс” 2,5 млрд гривень), податок на землю (1,7 млрд) і податок на майно (229,9 млн). Завдяки цьому в міської влади з’явилася можливість направити додаткові фінансові ресурси на деякі сфери життєдіяльності Києва, але окрім цього також були перерозподілені видатки між різними такими напрямами.
Найбільше додаткових коштів – 900 млн гривень – столична влада спрямувала на регулювання цін на послуги місцевого наземного електротранспорту і метрополітену. Ці кошти – своєрідна компенсація для КП “Київпастранс” і КП “Київський метрополітен” за начебто занадто низькі тарифи на проїзд. Друге місце в структурі таких “бюджетних вливань” посіли витрати на реалізацію міської цільової програми “Захисник Києва” – на неї додатково було спрямовано майже 898 млн гривень. На третьому місці – видатки на докапіталізацію ПрАТ “ХК “Київміськбуд” на суму 860 млн гривень. Нагадаємо, що усього столична влада планувала витратити на це 2,56 млрд гривень (відповідно до рішення від жовтня 2024-го), але “перші” кошти в сумі 800 млн гривень на цей напрям видатків у бюджеті на поточний рік були передбачені лише під час його коригувань від 9 жовтня 2025-го.
Окрім того, міська влада направила 701,4 млн гривень за напрямом “капітальні ремонти мостів та шляхопроводів” та 600 млн гривень на реалізацію програми вирішення депутатами міськради соціально-економічних проблем, виконання передвиборчих програм і доручень виборців. Останнє – це т.зв. “депутатські фонди”, з яких народні обранці направляють кошти на ремонтні роботи в комунальних закладах і на виплату матеріальної допомоги киянам. До слова, на минулому засіданні саме з цього заходу було перенаправлено 548 млн гривень на впровадження резервних джерел живлення у інфраструктурі ПрАТ “АК “Київводоканал” – тобто, йдеться про своєрідне “повернення боргів”.
Серед іншого, 400 млн столична влада вирішила направити на поповнення статутного капіталу КП “Спецжитлофонд” (нагадаємо, ці кошти підприємство має витратити на формування т.зв. “маневреного фонду” – тимчасового житла для різних категорій громадян, усього міська влада планує направити на поповнення статутного капіталу 3 млрд гривень, але поки усі кошти не знайшли), 300 млн – на придбання житла для учасників бойових дій, членів загиблих військовослужбовців, 150 млн – на реконструкцію шляхопроводу на перетині вул. Будівельників з Броварським проспектом, 137,7 млн – на будівництво метро на Виноградар, 98,4 млн – на виплату матеріальної допомоги учасниками добровольчих формувань територіальної громади (ДФТГ), 28 млн – на протизсувні роботи та благоустрій території Олександрівської лікарні.
Що стосується ПЕСР, то у ній було зафіксовано усі зміни в бюджеті, які стосуються проведення найбільш “коштовних” робіт на столичних об’єктах інфраструктури – переважно тих, які згадувалися вище. Відповідно, загальний кошторис реалізації Програми зріс на 2,7 млрд гривень – з 24 млрд до 26,7 млрд гривень. Із них 15,8 млрд має бути освоєно на капітальних ремонтах, а 10,8 млрд – на капітальних вкладеннях (тобто, реконструкція існуючих та будівництво нових об’єктів).
Зазначимо, що усі ці цифри є приблизними, адже перед прийняттям відповідних рішень депутати Київради, різні структурні підрозділи КМДА і столичні районні державні адміністрації (РДА) подавали сотні правок і пропозицій щодо внесення змін до бюджету і ПЕСР, які надалі розглядалися комісією з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності. Так було, наприклад, у випадку з додатковими витратами на “Київміськбуд”, які вказана комісія погодила буквально за лічені години до пленарного засідання міськради. Відповідно, у сесійній залі не було озвучено, які саме правки було підтримано, які – проігноровано і як змінюються загальні показники бюджету після “внесення таких змін до змін”. У зв’язку з цим, кінцеві варіанти відкоригованих бюджету і ПЕСР стануть відомими лише після офіційної публікації “оновлених” документів.
Як повідомляла КВ, бюджет Києва на поточний 2025 рік було затверджено рішенням міськради №426/10234 від 5 грудня 2024 року. Згідно з ним, дохідна частина міської скарбниці мала скласти 90,2 млрд гривень, а видаткова – 89,5 млрд гривень. Того ж дня Київрада внесла зміни до ПЕСР (вона була затверджена рішенням Київради №7530/7571 від 14 грудня 2023 року), встановивши обсяги її фінансування на поточний рік.
Читайте: Бюджет Києва-2025: на що чиновники планують витратити 90 млрд гривень
Протягом 2025 року, до учорашнього дня, столична влада лише чотири рази вносила зміни до головних фінансових документів Києва – у січні та червні. Відповідно до них, дохідну частину бюджету збільшили до 103,9 млрд гривень, а видаткову – до 118,9 млрд гривень. Це було зроблено у т.ч. завдяки збільшенню надходжень до бюджету протягом січня-серпня.
Зокрема, у жовтні в рамках двох коригувань столична влада виділила додаткові 3,5 млрд гривень на реалізацію програми “Захисник Києва”, 751,8 млн – на будівництво багатостраждального Подільсько-Воскресенського мостопереходу, 638,6 млн – на компенсацію збитків “Київпастрансу” і “Київського метрополітену” через “занадто низькі тарифи”, 173,7 млн – на будівництво метро на Виноградар, а також погодила направлення коштів на докапітазацію “Київміськбуду” і обладнання для “Київводоканалу”, про що йшлося вище.
Читайте: Плутанина і скандали: як Київрада 23 жовтня вносила зміни до бюджету-2025
Улітку КМДА оприлюднила звіти про виконання бюджету-2025 та реалізацію ПЕСР. З цих документів стало відомо, що, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року, ситуація з доходами та видатками міської скарбниці у першому півріччі 2025 року покращилася.
Так, у січні-червні 2025-го до бюджету надійшло 56,4 млрд гривень податків та зборів, що на 16,6% більше минулорічного показника. У свою чергу, видаткова частина склала 39,5 млрд гривень, що на 9,5 млрд гривень більше першого півріччя 2024-го.
Читайте: КМДА відзвітувала про витрати бюджетних коштів у першому півріччі 2025 року
Департаментом фінансів КМДА з 2012 року керує Володимир Репік. Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Діяльність першого структурного підрозділу наразі контролює в.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв, другого – особисто Віталій Кличко. До цього обидва департаменти курував тепер вже звільнений перший заступник голови столичної міськдержадміністрації Микола Поворозник.
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
КиївВлада
