Для формування здорового громадянського суспільства потрібна активна позиція кожного громадянина. Не поодинокі випадки, коли активні громадські діячі формувалися надалі як політичні лідери, засновуючи чи очолюючи політичні партії. Що таке громадська діяльність, і чому вона така необхідна – дізнаємося у керівника “Міжнародного інформаційного агентства “Міжнародний медіа-центр “Іналко” Костянтина Килимника.
Ви сьогодні представлені як керівник інформаційного агентства, фактично представника засобів масової інформації, себе ж називаєте громадським діячем. Хто Ви насправді?
Костянтин Килимник: Насправді – я звичайний громадянин України, як Ви і багато інших. Маленький нюанс, що може мене відрізняти від інших – мені не байдуже майбутнє. Я не говорю про майбутнє всього суспільства, чи всієї України. Мені важливо, що буде в майбутньому зі мною, з моїм оточенням та рідними. Тут треба розуміти, що якщо ти не дієш і байдуже ставишся до сьогоднішнього дня, то ймовірність, що за тебе хтось все вирішить – дуже велика. Для мене неприйнятно, щоби за мене вирішували, як мені жити. Звідси, мабуть, і відповідь на Ваше запитання. Я громадянин України, з небайдужою громадянською позицією.
Давайте все ж таки уточнимо: Ви представник преси чи громадський діяч?
Костянтин Килимник: Якщо взяти всі мої офіційні юридичні статуси, то я очолюю громадську організацію “СВОЯ СИЛА” та є керівником міжнародного інфо-агентства. Це інструменти, які обрані для здійснення поставлених мною цілей.
Ваша позиція – стає цікавою. Уточнюємо: які цілі ви маєте?
Костянтин Килимник: Як я вам раніше сказав, перша моя позиція, вона ж мета – не допустити чужого втручання в моє майбутнє. А звідси вже випливають всі інші цілі та завдання. Можу їх коротко викласти.
Перше, над чим я працюю – формування нашої єдиної команди однодумців. Збираю навколо себе людей, які мислять, як я, готові діяти, захищати свої інтереси та своїх сусідів. Будь то сусід по будинку, вулиці чи міста. Сьогодні, на жаль, зібрати команду вкрай важко, бо люди зневірилися в будь-яких громадських рухах. Але ми оптимістичні у цьому питанні.
Друге: створення необхідних інструментів для реалізації наших програм. Тут я зазначу про інформаційне агентство. Зараз це необхідний інструмент, щоб захищати та підтримувати однодумців та поширювати інформацію про нашу діяльність.
Третє: встановлення контактів з організаціями, рухами, платформами, близькими з нами за духом. Це, припускаю, буде найскладніше. Але й тут упевнений у позитивних результатах.
Інформаційна агенція декларує себе як міжнародне. Можете докладно розповісти?
Костянтин Килимник: Так, саме міжнародне. Давайте дивитися правді у вічі, Україна та громадяни України не живуть в ізоляції. Все-таки ми маємо демократичне суспільство. Ми їздимо до різних країн. Хтось подорожує, хтось – для заробітку. І просто необхідна інформація з інших країн, у тому числі сусідніх з нами. Наразі розробляємо редакційну політику, яка передбачає відкриття кореспондентських пунктів у Польщі, Словаччині, Угорщині, Туреччині, Німеччині, Арабських Еміратах. Ті країни, які, на нашу думку, є перспективними для громадян України. А отже – потрібна інформація про те, що там відбувається. Трудомісткий і не вельми швидкий процес, але він вже стартанув. Вже є окремі кореспонденти, які співпрацюють з нами.
Масштаби цілей вражають. Постає питання, хто це все фінансує? За Вами стоїть якийсь олігарх?
Костянтин Килимник: Чекав на це питання. Звичайно, на все, що я перерахував, потрібні фінанси. На жаль, і громадська діяльність не може реалізуватися на голому ентузіазмі. Але й відповідь дуже проста: жодних олігархів у нашій команді – немає, і ми не чийсь “замовний проект”.
Я довго формував так званий кістяк однодумців, це тривало багато місяців і триває досі. Вів переговори із бізнесменами, аграріями, підприємцями. І ось представники різних сфер бізнесу приєднались до нашої команди.
Персоналізувати не хочеться, говорити про людей без їхньої згоди – некоректно. Але вони є. Звичайно, це не просто меценати чи спонсорство. Проект інформаційного агентства – це однозначно бізнес-проект. У нього вкладаються гроші, щоб одержати дохід, з якого частина піде на громадську діяльність. І таких бізнес-супутників кілька. Агросектор, торгівля, виробництво та послуги, в різних напрямках.
З якими проблемами Ви зіткнулися у своїй діяльності?
Костянтин Килимник: Відсутність довіри. На мою думку, це – найголовніша проблема. Ніхто вже нікому не вірить. У всьому так. Люди не вірять владі, влада не вірить людям, бізнес не вірить своїм партнерам. Суспільство з усіх боків ошукане. Пройшовши шлях тривалих переговорів, ми формуємо команду дуже акуратно, поступово набуваючи довіри один до одного. І потім намагаємось цю довіру завойовувати у людей. Через відсутність довіри де-факто все руйнується. Що руйнує і країну, і суспільство занепадає. Потрібно рухатись вперед, а не боятися. Ми – рухаємось. Ми- не боїмося. Хоча впевнений, що ворогів та недоброзичливців у нас є чимало, і лави їх поповнюються. Готові до цього. Впевнений, що впораємось.
Напрошується питання ваших політичних амбіцій. Вони у вас є?
Костянтин Килимник: Питання передчасне, але важливе. Будь-хто з активною громадянською позицією має політичні амбіції, і я – не виняток. Питання: чи готовий я? То скоріше – ні. Всьому свій час. Багато чого ще треба навчитися. Громадської діяльності без прицілу на політику не може бути. Якщо Ви не цікавитеся політикою, вона обов’язково зацікавиться Вами. Звідси вибір – необхідно цікавитись політикою та політичними процесами. Наш рух спілкується із низкою народних депутатів, депутатами міських та районних рад, мерами міст. Щоб розуміти політичну складову на місцях. Приходимо до думки, що необхідні зміни в терміні “народовладдя”. По суті, у людей немає права вибору після результатів виборів. Вони заручники того, кого обрали. Це ми обговорюємо. Забігаю вперед, але розповім. З різними політичними силами зараз проводимо консультації щодо необхідності ухвалення Закону про відкликання обраної особи. Чи то депутат, чи то мер, чи голова ОТГ. Немає інструменту, щоб люди могли впливати на цю людину, котра наобіцяла своїм виборцям “золоті гори” і нічого не зробила! На місцях – це просто потрібно. Якщо в центрі, в Києві, все зрозуміло, то в регіонах та віддалених від обласних центрів населених пунктах – встановився де-факто монархічний лад із місцевих князів. Будемо цьому протистояти.
Завершуючи нашу розмову, хочеться уточнити, чим ваш рух відрізняється від сотень інших. Чим ви можете бути корисним людям?
Костянтин Килимник: Досить складне питання. Сьогодні нашим проектам взагалі неможливо дати оцінку, все у розвитку. Якщо в рамках того, що я займаюся, то захист інтересів людей, які потрапили в складні юридичні процеси. Чи то суд, чи непорозуміння з державними структурами. Де є відверта несправедливість та порушення прав. Залучаю юристів, адвокатів, готую матеріали для журналістів-партнерів. Готуємо та передаємо документи до правоохоронних органів. Ну і, по можливості, намагаюся допомагати матеріально, хто гостро цього потребує. Десь – дах в будинку людям похилого віку допомогли відремонтувати, десь – медиків знайшли необхідних для порятунку життя.
Намагаюся не бути байдужим. Тепер – нас більше, отже, і можливостей більше, і більше можемо надати допомоги. Так і країна стане добрішою.
