Київрада погодила створення ландшафтного заказника “Протасів яр” на території 20,5 га в Солом’янському районі Києва. Таким чином столична влада задекларувала заборону забудови даної землі та здійснила мрію громадського діяча Романа Ратушного (на колажі), який загинув на фронті 9.06.2022 року, а до цього довгі роки самовіддано боровся за збереження цієї зеленої зони. Але чи матиме вказане рішення практичне втілення, поки що залишається питанням. Справа в тому, що заказник ще треба зробити де-факто, а значний шматок цієї території давно роздано Київрадою під забудову (компанії-землекористувачі можуть відстояти свої комерційні інтереси в судах). Столичний муніципалітет вже має гіркий досвід створення природоохоронних об’єктів на ділянках, які знаходяться в оренді або приватній власності сторонніх юросіб – подібні рішення не є панацеєю від чергових “бетонних свічок”.
Як стало відомо KВ, 14 липня 2022 року Київрада у порядку невідкладності затвердила проєкт рішення “Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення “Протасів яр” (№08/231-4136/ПР від 15 листопада 2021 року).
Суб’єктом подачі цього проєкту рішення виступив міський голова Києва Віталій Кличко. У сесійній залі столичної міськради за погодження даного документу проголосували 85 депутатів.
Читайте: Київрада прийняла рішення про створення ландшафтного заказника “Протясів Яр”
Згідно з прийнятим рішенням, ландшафтний заказник повинен охоплювати територію загальною площею 20,505 га. Мова йде про сім земельних ділянок. Як вказано в документі, три ділянки загальною площею 1,14 га належать територіальній громаді Києва і на праві постійного користування використовуються КО “Київзеленбуд”; одну ділянку площею 2,78 га у територіальної громади орендує ТОВ “Бора”; ще три ділянки площею 16,57 га на праві приватної власності належать ТОВ “Протасів яр”. У затвердженому Київрадою проєкті рішення вказано, що усі ці землекористувачі повинні забезпечити охорону даної території з оформленням охоронного зобов’язання, а також “вжити організаційно-правові заходи щодо зміни діючого цільового призначення (різні ділянки мають різне призначення. – KВ) на цільове призначення “для збереження та використання заказників”.
У пояснювальній записці до цього документу вказано, що ініціатором створення даного ландшафтного заказника виступила громадська організація (ГО) “Захистимо Протасів яр”, яка ще у липні 2020 року направила відповідне клопотання до Київради. Головна мета затвердження цього проєкту рішення – збереження ландшафтного та біологічного різноманіття унікальних природних комплексів згаданої місцевості, задля чого, на вимогу вказаної ГО, на вказаній території має бути заборонена забудова та вирубка дерев. Також у науковому обгрунтуванні до проєкту рішення, яке на розгляд столичної міськраді подала ГО “Захистимо Протасів яр”, повідомляється про історичну цінність даної місцевості, адже вона входить до ареалу формування стародавнього Києва, і раніше на цій території знаходили археологічні пам’ятки.
У письмовому обґрунтуванні невідкладності, яке підготував Віталій Кличко, також уточнюється, що прийняття даного рішення спрямоване “на здійснення мрії керівника ГО “Захистимо Протасів яр” Романа Ратушного”, який боровся за те, щоб дана територія залишалась зеленою зоною його улюбленого міста.
Нагадаємо, Роман Ратушний був військовослужбовцем 93 окремої механізованої бригади “Холодний Яр” і 9 червня 2022 року загинув у бою під містом Ізюм на Харківщині.
Читайте: В бою під Ізюмом загинув відомий київський громадський активист Роман Ратушний
Також сьогодні Київрада прийняла ще два рішення, які стосуються використання землі в Протасовом яру. Так, столичний муніципалітет визнав нікчемним договір оренди згаданої вище земельної ділянки площею 2,78 га, який було укладено з ТОВ “Бора” 17 січня 2012 року (проєкт рішення №08/231-1/ПР від 4 січня 2022 року). Офіційною причиною для цього став той факт, що дана угода порушує публічний порядок та спрямована на використання комунальної власності всупереч інтересам громади.
Крім того, Київрада внесла зміни до свого рішення №353/394 від 4 березня 2021 року “Про відмову ТОВ “Інтербуд Компані” в поновленні договору оренди земельної ділянки площею 0,7 га на вулиці Протасів Яр та вулиці Миколи Амосова у Солом’янському районі” (проєкт рішення №08/231-4138/ПР від 15 листопада 2021 року). Мова йде про одну з ділянок, яка в рішенні про створення ландшафтного заказника позначена як така, що знаходиться в користуванні КО “Київзеленбуд”. У відповідності до затвердженого проєкту рішення №08/231-4138/ПР, столична влада скасувала переведення ділянки з території житлової і громадської забудови до території зелених насаджень.
Сумна передісторія
Ідея створення природоохоронного або рекреаційного об’єкту на території Протасового яру не є новою. Ще в 60-х роках минулого століття столична влада передала тут землю площею близько 30 га комунальному управлінню зеленого господарства для влаштування парку культури та відпочинку. Проте, фактично ніякі роботи там майже не проводилися – це була “дика” зелена зона посеред Києва. Перед розпадом Радянського союзу, на рубежі 80-90-х років, міська влада розглядала можливість будівництва в районі цієї місцевості (Протасів яр і Батиєва гора) 4-рядної автомагістралі, але і цей проєкт залишився лише на папері: не в останню чергу через те, що проти цього виступив Інститут археології Національної академії наук (НАН) Української РСР. А вже через десятиріччя на землю в Протасовому яру поклали око забудовники: саме тоді були запущені процеси, які дадуть старт протестам щодо необхідності захисту цієї місцевості.
Так, рішеннями №13/734 від 3 лютого 2000 року та №636/2046 від 21 жовтня 2004 Київрада погодила продаж трьох земельних ділянок у кварталі між декількома вулицями в районі Протасового яру загальною площею 16,57 га. Ділянка площею 0,1 га була продана фізичній особі Наталії Коваль для обслуговування житлових будинків і господарських будівель, а дві ділянки площею 16,47 га – компанії ТОВ “Протасів Яр” для будівництва житлового комплексу з об’єктами соціально-культурного та побутового призначення. У тому ж 2004 році останнє ТОВ викупило згадану ділянку площею 0,1 га і отримало від Київради погодження використовувати її для будівництва житлового комплексу з об’єктами соціально-культурного та побутового призначення.
Надалі, 26 квітня 2007 року, столична міськрада рішенням №503/1164 передала ТОВ “Бора” сусідню земельну ділянку на вул. Миколи Амосова площею 3,15 га в оренду на 5 років для “будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-торгівельного комплексу з паркінгом”. Цим же рішенням Київрада внесла зміни до Генерального плану Києва – вказану ділянку було переведено з території зелених насаджень загального користування до території житлової і громадської забудови. Крім того, у відповідності до вказаного рішення, дана ділянка була виключена з Програми розвитку зеленої зони Києва та концепції формування зелених насаджень
Зазначимо, 27 листопада 2008 року Київрада рішенням №694/694 внесла зміни до свого рішення про передачу ділянки на вул. Миколи Амосова в оренду ТОВ “Бора”. Тоді було змінено цільове призначення даної землі – орендар отримав можливість використовувати її “для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісно-торгівельного комплексу з готелем і паркінгом”. 8 липня 2010 року столична міськрада рішенням №1166/4604 внесла зміни до договору оренди цієї ділянки – відповідно до них, було встановлено, що термін оренди частини цієї землі площею 2,78 га має складати 10 років, а іншої частини – площею 0,44 га – 5 років (надалі ТОВ “Бора” не продовжувало оренду цієї меншої частини землі. – KВ).
Крім того, 27 грудня 2007 року столична міськрада рішенням №1555/4388 передала ТОВ “Інтербуд Компані” в оренду на 10 років земельну ділянку між вул. Протасів Яр та вул. Миколи Амосова площею 0,7 га для “будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення”. Цим же рішенням було внесено такі ж зміни до Генплану Києва – вказана ділянка також була переведена з території зелених насаджень загального користування до території житлової і громадської забудови.
Протягом наступного десятиріччя вся ця земля ніким не освоювалася і фактично використовувалася громадою у якості зони відпочинку. Наприклад, узимку в Протасовому яру мешканці Києва мали можливість кататися на лижах та санях – такому дозвіллю сприяли високі пагорби у цій місцевості. Але, зважаючи на те, що такий масив землі в столиці не може “простоювати” вічно, врешті-решт один із землекористувачів вирішив скористатися своїм правом щодо забудови. Мова йде про ТОВ “Бора”.
23 серпня 2017 року ця компанія звернулася до Департаменту містобудування та архітектури із клопотанням щодо видачі містобудівних умов та обмежень (МУО) на проєктування будівництва житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом на орендованій компанією ділянці площею 2,78 га на вул. Миколи Амосова. 8 вересня того ж року згаданий департамент відмовив компанії у видачі зазначеного документу, бо, мовляв, ділянка все ж таки належить до території зелених насаджень загального користування.
Не змирившись з відмовою, ТОВ “Бора” звернулося до суду з вимогою зобовязати чиновників видати МУО. Цей судовий спір склався для компанії досить вдало – 22 березня 2018 року Київський апеляційний адміністративний суд в рамках справи №826/12131/17 задовольнив вимоги ТОВ “Бора”. На виконання цього рішення суду 5 травня 2018 року Департамент містобудування та архітектури КМДА наказом №369 видав ТОВ “Бора” МУО на проєктування будівництва на ділянці, яку вона орендує у столичної громади.
Згідно з цим документом, компанія отримала можливість проєктувати будівництво споруд висотою до 73,5 м (близько 24-25 поверхів. – КВ). Кількість будинків, квартира, машиномісць тощо в МУО не було вказано. Проте, в документі було зазначено, що ці та інші показники повинні відповідати Державним будівельним нормам (ДБН) та містобудівній документації.
6 червня 2018 року ТОВ “Бора” передало земельну ділянку на вул. Амосова в суборенду ТОВ “Дайтона Груп” на термін до 16 січня 2022 року (до завершення терміну договору оренди цієї ділянки. – KВ). Через пів року, 19 березня 2019 року, Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) видала ТОВ “Дайтона Груп” дозвіл № ІУ113190780718 на будівництво першої черги житлово-офісно-торгівельного комплексу з готелем та паркінгом на вул. Миколи Амосова.
Вказаний документ наразі відсутній у відкритому доступі – портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва на час воєнного стану недоступний для громадськості. Проте, за даними блогу “Где в Киеве жить хорошо”, на вказаній ділянці було дозволено будувати ЖК “Tourbillon” (девелопер – “Daytona Group”), який мав би складатися з трьох “башт” поверховістю 31-32 поверхи (надалі з’явилася інформація про 40 поверхів. – *КВ), об’єднаних стилобатом, а загальна кількість квартир у цьому комплексі мала б дорівнювати 817. За інформацією порталу “Нерухомі”, генеральним підрядником будівництва було вказано ТОВ “ТОВ Герц 602”.
У цей же період розпочалася боротьба громади Солом’янського району проти забудови Протасового яру. Протести очолив Роман Ратушний. Громадські активісти неодноразово здійснювали спроби зупинити будівельні роботи (наприклад, в травні 2019 року повалили будівельний паркан), проводили мітинги біля різних держорганів, подавали позови до судів з питань, які стосуються проведення будівельних робіт, відвідували засідання Київради з вимогами не допустити зведення у цій місцевості “житлових свічок” та створення парку тощо. І врешті-решт усе це дало результат.
28 липня 2020 року столична міськрада прийняла два рішення стосовно долі Протасового яру – №59/9138 “Про повернення статусу території зелених насаджень загального користування земельними ділянками у парку відпочинку Протасів Яр у Солом`янському районі Києва” та №60/9139 “Про заяву Київради щодо ситуації із намірами забудови території Протасового яру”.
Читайте: Киевсовет поддержал возвращение статуса зеленой зоны Протасовому Яру
Згідно з першим рішенням, Київрада визнала рішення про передачу ділянки на вул. Миколи Амосова в оренду ТОВ “Бора” таким, що не відповідає інтересам громади; скасувала зміни до Генплану Києва в частині переведення цієї землі з території громадської та житлової забудови до території зелених насаджень загального користування; скасувала виключення цієї землі з Програми розвитку зеленої зони Києва та концепції формування зелених насаджень і поклала на КМДА зобов’язання вжити організаційно-правові заходи, спрямовані на реалізацію відповідних пунктів.
У відповідності до другого рішення столична міськрада затвердила зміну категорії земельних ділянок в Протасовому яру (із земель житлової та громадської забудови на категорію земель іншого природоохоронного призначення); доручила КО “Київзеленбуд” здійснювати експлуатаційне утримання зелених насаджень в Протасовому яру та забезпечити благоустрій цих територій; підтримала звернення до інституту Археології НАН України, Міністерства енергетики та захисту довкілля і Міністерства культури, молоді та спорту з клопотанням щодо розроблення нормативних документів для створення регіонального ландшафтного парку “Протасів яр” та захисту цієї території тощо.
ТОВ “Дайтона Груп” не погодилось із прийняттям згаданих двох рішень та ініціювало їхнє скасування в судовому порядку (справа №160/8226/20), але безуспішно – 24 грудня 2021 року Касаційний адміністративний суд повністю відмовив компанії в задоволенні її вимог.
У січні 2021 року Київрада звернулася до Господарського суду Києва з позовом щодо визнання недійсним згаданого вище договору суборенди земельної ділянки на вул. Миколи Амосова площею 2,78 га (провадження №910/599/21). Відповідачами у цій справі були визначені ТОВ “Бора” і ТОВ “Дайтона груп”.
У своєму позові столична міськрада наголосила на тому, що 17 січня 2012 року тодішній міський голова Києва Леонід Черновецький незаконно підписав договір оренди вказаної ділянки на термін 10 років. Мова йшла про те, що, на переконання юристів Київради, стороною у цій угоді мала бути столична міськрада, а не мер. Внаслідок цього, договір суборенди також є незаконним. Через такі дії “попередників”, на думку позивача, відбулася незаконна передачі в оренду землі в зоні охоронюваного ландшафту, що суперечить інтересам територіальної громади.
Судовий спір по даній справі тривав рік, і врешті-решт 19 січня 2022 року Касаційний господарський суд повністю задовольнив вимоги Київради.
Згадане рішення №353/394 від 4 березня 2021 року, у відповідності до якого столична міськрада відмовила ТОВ “Інтербуд Компані” у поновленні договору оренди ділянки в Протасовому яру, було прийняте у зв’язку з тим, що орендар протягом 12 років з моменту укладення цієї угоди не використовував цю землю за цільовим призначенням. Тобто, не забудував її. Ще однією підставою для відмови стали звернення громадськості щодо створення “офіційної” зеленої зони в Протасовому яру. Проте, приймаючи це рішення, Київрада, схоже, забула, що де-юре ця земля вже є територією житлової та громадської забудови.
Примітно, що у проєкті рішення про створення ландшафтного заказника “Протасів яр” вказано, що ця ділянка вже знаходиться у користуванні КО “Київзеленбуд” – одна із трьох ділянок на цій локації, які вказане комунальне об’єднання повинно “захищати”. Проте, *КВ не знайшла рішення Київради, у відповідності до якого було оформлено право постійного користування. На сайті столичної міськради можна знайти відповідний проєкт рішення №08/231-859/ПР від 8 липня 2022 року, але чи було його затверджено, редакції встановити не вдалось.
Зазначимо також, що на території оголошеного ландшафтного заказнику “Протасів яр” знаходиться величезна земельна ділянка (16,57 га), яка все ще належить ТОВ “Протасів яр” з цільовим призначенням для житлового будівництва. Ця компанія ще не приступила до реалізації своїх планів, але, як показує практика, може почати це робити в будь-який час і відстоювати свої інтереси в судах.
Дійові особи
За даними аналітичними системи Youcontrol, столичне ТОВ “Протасів яр” (орендар ділянок площею 16,75 га в Протасовому яру) було зареєстроване в листопаді 2000 року. Кінцевими бенефіціарами цієї компанії вказані мешканці Києва Сергій Лагур та Олексій Попов (також є керівником даного ТОВ), а засновником – кіпрська фірма “Mooncell Limited”.
Сергій Лагур – український підприємець, президент Федерації тенісу України, колишній виконавчий директор та член спостережної ради банку “Надра”. У 2020 році він зайняв 81 місце в рейтингу найбагатших українців за версією видання “Новое время” та інвестиційної компанії “Dragon Capital” – тоді його статки оцінювалися в 170 мільйонів доларів США. Українські ЗМІ називають його одним із співвласників бізнес-групи “Континіум”, основним активом якої є мережа автозаправок “WOG”. У свою чергу, Олексія Попов захисники Протасового яру пов’язують із оточенням депутата Київради Володимира Ялового (фракція “Єдність”) та нині покійного ексмера Києва і депутата VII-IX скликань столичної міськради Олександра Омельченка.
ТОВ “Інтербуд Компані” (ексорендар ділянки площею 0,7 га в Протасовому яру) було створено у Києві в липні 2006 року. З 2014 року ця компанія має львівську реєстрацію. Керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром цієї компанії вказано мешканця міста Львів Михайла Мамута.
ТОВ “Бора” (орендар ділянки площею 2,78 га) було створено в Києві у квітні 2004 року. Керівником компанії вказано Олександра Сліпка, кінцевим бенефіціаром – мешканця міста Черкаси Дмитра Візельмана, засновниками – фірму із Кіпру “Лемана Трейдинг Лімітед” та компанію з Маршаллових островів “Тексідо Груп СА”.
Зазначимо, Олександр Сліпко, ймовірно, входить до оточення Вадима Столара – народного депутата VI (“Партія регіонів”) і IX (позафракційний, “Опозиційна платформа – За життя”) скликань та відомого бізнесмена, якого ЗМІ пов’язують у тому числі з будівельним бізнесом. Серед іншого, Сліпко діяв як представник Столара по довіреності при купівлі для останнього будинку та ділянки у Києві.
ТОВ “Дайтона Груп” (суборендар ділянки площею 2,78 га, замовник будівництва ЖК “Turbillon”) було зареєстровано в лютому 2018 року в місті Дніпро. Керівником компанії вказано Андрія Пораду, кінцевими бенефіціарами – мешканців Дніпра Олега Левіна і Артема Шеліпова, а також мешканця міста Павлоград Дніпропетровської області Станіслава Малюкова. Засновники даного ТОВ – згаданий вище Олег Левін та ТОВ “Алюр Девелопмент”.
Захисники Протасового яру повязували ТОВ “Дайтона Груп” із оточенням Геннадія Корбана – дніпровського бізнесмена, ексголови партії “Укроп” (2015-2016 роки), заступника Ігоря Коломойського у ті часи, коли останній в 2014-2015 роках очолював Дніпропетровську облдержадміністрацію (ОДА). Сам Корбан заперечував свою причетність до потенційної забудови Протасового яру.
Зазначимо “Daytona Group”, під прапором якої було заплановане будівництво ЖК “Turbillon”, має в своєму портфоліо 18 реалізованих проєктів житлового та комерційного будівництва, більшість яких – у Дніпрі.
ТОВ “ТОВ Герц 602” (генпідрядник будівництва ЖК “Turbillon”) було засноване в листопаді 2014 року в Києві (із 2020 року компанія зареєстрована в Херсоні. – KВ). Керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром цього ТОВ вказано громадянина африканської країни Малі – Баха Маліка (зареєстрований в смт Борова Фастівського району Київської області).
Як не разу повідомляла *КВ, коли Київрада оголошує якусь територію заказника місцевого значення, це зовсім не означає, що її не забудують.
Приклад – ділянка на вул. Відпочинку, 25 у Святошино, де компанії ТОВ “Вуд Гейтс” вже ніщо не може завадити збудувати 21-поверховий житловий будинок, незважаючи на протести місцевих мешканців та нібито солідарність із ними столичної міськради. У 2010 році ця ділянка була передана київським муніципалітетом у приватну власність під житлову забудову, а у 2018 році КМДА дозволила її власнику проектувати це будівництво. У 2021 році, вже після того, як ДАБІ видала дозвіл на будівництво новому власнику землі, Київрада вирішила створити тут заказник “Зелена мрія”. Але це рішення міськради “Вуд Гейтс” легко оскаржило в суді, а Київрада ще й відкликала свою апеляційну скаргу.
Читайте: Спекуляції на війні та сумнівні дозволи: громадськість зупинила будівництво на вулиці Відпочинку, 25
Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов’язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич (на колажі), який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання.
Фото: колаж КВ
