Упродовж року громади Київщини оббивають владні кабінети у пошуках грошей на утримання освітньої мережі. Більшості вже вкрай не вистачає субвенції на виплати заробітних плат вчителям, немає у бюджеті й коштів на енергоносії школам. Субвенції нині вистачає лише малим громадам і тим, хто встиг оптимізувати освітні заклади. Новим викликом став опалювальний сезон. Швидке зростання цін на газ теж значно здорожчує утримання закладів освіти. Тож в громадах запевняють – без дотації не протримаються до весни.

Як стало відомо KV , на початку жовтня у Верховній Раді піднімали питання, що міським тергромадам не вистачає освітньої субвенції з державного бюджету. Особливо на покриття заробітної плати вчителів.

Подібними скаргами з усіх областей “завалили” й Асоціацію міст України. Тергромадам не вистачає грошей на зарплати вчителів, на утримання яких Міносвіти коштів не передбачило. Наприклад, на Прикарпатті вчителі однієї місцевої громади навіть оголосили страйк, а чиновники подали до суду на Кабмін, Міносвіти, оскільки через адмінреформу та нову формулу нарахування держсубвенції вчителі залишилися без зарплати. На зарплати педагогів не вистачає там 35 млн гривень.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

“Сценарії не дуже хороші. Якщо в місцевому бюджеті теж немає коштів, то як місцева влада повинна забезпечити оплату вчителям? Ми очікуємо, що наприкінці року буде перерозподіл освітньої субвенції”, – зазначила експерт з питань освіти Асоціації міст України Тетяна Куценко.

У вересні Асоціація міст України надала Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій пропозиції до ЗУ “Про Державний бюджет України на 2022 рік” №6000 від 15.09.2021 щодо забезпеченості повноважень органів місцевого самоврядування у сфері освіти вже на наступний рік.

В Асоціації наголошують, що загальний обсяг видатків освітньої субвенції, передбачений проєктом Держбюджету, становить 108 млрд гривень. За підрахунками АМУ для забезпечення оплати праці педагогів в повному обсязі освітня субвенція має складати не менше 146 млрд гривень.

“За результатами аналізу Формульного розрахунку освітньої субвенції на 2022 рік виявлено, що зменшено кількість ставок для педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти на майже 7 тис., при тому, що у порівнянні з минулим роком, чисельність учнів зросла майже на 100 тис.; для 766 громад підвищено розрахункову наповнюваність класів (РНК), при цьому 726 громад має фактичну наповнюваність класів значно меншу […]”, – йдеться у повідомленні АМУ.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

Тож в Асоціації впевнені, що у 2022 році в обсягах освітньої субвенції знову не врахують видатки на оплату праці педагогів, що здійснюють педагогічний патронаж дітей, які за медпоказами навчаються вдома, не вистачатиме коштів і для оплати праці вихователів груп подовженого дня; не вистачатиме коштів на оплату праці тимчасово відсутніх вчителів. Також може не вистачити коштів і на підвищення заробітної плати вчителям.

На їхню думку, затверджена у такому обсязі освітня субвенція не відповідатиме потребам громад на оплату праці вчителів і призведе до заборгованості по заробітній платі, до зменшення гарантованих державою надбавок та скорочення педпрацівників.

Тож АМУ просила передбачити 7 млрд гривень субвенції на протипожежні заходи в закладах освіти та 5,5 млрд гривень субвенції на реалізацію реформи шкільного харчування. Крім того, – 20 млрд гривень додаткової дотації на заклади освіти та охорони здоров’я; 14,4 млрд – на відшкодування місцевим бюджетам коштів на підвищення заробітної плати працівникам закладів дошкільної і позашкільної освіти та 2,8 млрд гривень субвенції на боротьбу з COVID-19 для закладів загальної середньої освіти. А також недопустити вилучення залишків освітньої субвенції.

Грошей додадуть

Наприкінці вересня Парламентський Комітет частково підтримав пропозиції АМУ до Держбюджету-2022 в освітній сфері. Зокрема Комітет оцінив проєкт Держбюджету як такий, що не задовольняє в повній мірі потреби освітньої галузі. І ухвалив рішення збільшити загальнодержавні видатки. А саме: освітню субвенцію на 17,8 млрд гривень, на 250 млн гривень субвенцію на створення навчально-практичних центрів, на 256,3 млн гривень – субвенцію на НУШ та на 500 млн гривень – на “Спроможну школу”. Також мають продовжити в наступному році і фінансування заходів спрямованих на боротьбу з СOVID-19 у школах, виділивши 1 млрд гривень.

Проте не врахували пропозицію АМУ щодо збільшення додаткової дотації на здійснення переданих з держбюджету видатків на утримання закладів освіти та охорони здоров’я до 20 млрд грн. Так, з огляду на зростання цін на природний газ для бюджетних установ більш ніж удвічі, утримання закладів освіти може значно подорожчати. Не підтримав Комітет і пропозицію АМУ не вносити зміни до Бюджетного кодексу щодо вилучення залишків освітньої субвенції.

“Ці залишки були передбачені з метою мотивації громад для оптимізації мереж, орієнтуючись на розрахункові показники Формули освітньої субвенції, та для розвитку освітньої сфери у громадах. Натомість вилучення залишків освітньої субвенції призведе до демотивації громад, які спромоглися оптимізувати освітню мережу, і може спричинити припинення оптимізації в подальшому”, – наголошують в АМУ.

На місцях

Як повідомляла KV раніше, у червні громади Київщини також жалілися на те, що їм не вистачало освітньої субвенції на покриття заробітних плат, тож поставало питання щодо оптимізації шкільної мережі. Проблеми з виплатами зарплат почали виникати саме у великих міських громадах через зміну системи розрахунку субвенції, що призвело до зменшення надходження сум на утримання одного учня. Не вистачало громадам коштів не лише на покриття заробітної плати, а й на енергоносії.

А деяким не вистачало і держсубвенції на комплектацію матеріально-технічної бази початкових класів за програмою Нової української школи. На місцях бідкалися, що розмірів субвенції для запровадження реформи НУШ недостатньо. Хвилювало керівників і те, чи взагалі встигнуть її використати до нового навчального року. Були й такі громади, кому треба було шукати гроші на утримання взагалі всієї навчальної мережі.

Читайте: Лупайте сю скалу: громадам Київщини не вистачає грошей для Нової української школи

Тож громади сподівалися, що Міносвіти, Мінфінансів проаналізує стан незабезпеченості за І півріччя і дофінансує органи місцевого самоврядування і їм викроять додаткові кошти на покриття заробітних плат й енергоносіїв.

Чи відбулися позитивні зрушення з того часу і чи вдалося вирішити ситуацію з боргами, KV поцікавилися у керівників місцевих громад.

Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:

На сьогодні додаткового фінансування так і не було передбачено. Більше того, наразі у зв’язку з подорожчанням енергоносіїв, це питання ще більше погіршилося. І тому плануємо дуже голосно піднімати питання з приводу виділення не додаткової освітньої субвенції, тому що її, на жаль, не можна використовувати на енергоносії, а будемо ставити питання про дотацію із державного бюджету для покриття незабезпеченості і по енергоносіям і заробітним платам. Дотепер не розуміємо по яким цінам і як буде надходити газ. Меморандум підписаний, але і досі “Нафтогаз Трейдинг” не підписав договори з тепломережами. Якщо це буде по тим цінам, які зафіксовані в меморандумі, зокрема, 16 800 для бюджетної сфери, то у громади незабезпеченість освіти буде в районі 16 мільйонів гривень. Ще не варто забувати, що паралельно зараз дуже гостро стоїть питання з охорони здоров’я. Адже Фастів вже постачає тепло у медзаклади. Заклади середньої освіти йдуть на канікули, проте дитячі садочки ніхто ж не закриває. І ми об’єктивно змушені починати опалювальний сезон за комерційною ціною, а вона вже зараз доходить до 50 тисяч за 1 тис. куб.м. Тому сподіваємося, що саме з держбюджету буде виділено дофінансування місцевих бюджетів на енергоносії. Зараз ніякої фінансової підтримки щодо опалення не передбачено. І Київське регіональне відділення АМУ підготувало звернення до Київоблради та КОДА, щоб передбачити дані кошти з обласного бюджету. І звісно, щоб надалі КОДА піднімала це питання на рівні держави.

Голова Боярської міської громади Олександр Зарубін:

Ситуація із освітньою субвенцією така, як і у всіх громадах – її не вистачає. З приводу цього питання неодноразово зверталися і в область, але поки що безрезультатно. Боргів по заробітній платі немає, але субвенція недорахована. І сьогодні по освітній субвенції недофінансування складає близько 8 млн гривень. Всі ці питання наразі намагаємося закривати через місцевий бюджет.

Про аналогічну проблемну ситуацію щодо браку освітньої субвенції KV повідомили також голова Узинської міської громади Віталій Гринчук та голова Сквирської міської громади Валентина Левіцька.

Без боргів

Куди краще ситуація наразі у сільських та невеликих міських громадах. Як наголосила KV голова Студениківської сільської громади Марія Лях, наразі субвенції вистачає лише тому, що вчасно була проведена оптимізація навчальної мережі.

“Громаді пощастило, тому що наповненість в наших сільських школах відповідає тій формулі, за якою нараховується субвенція. Ми створили філію для опорного навчального закладу, знизивши ступінь одного закладу з І-ІІІ до І-ІІ ступенів. Ми взагалі повністю закрили по всіх параметрах наповненість класів. Тому сьогодні ми маємо достатню субвенцію. Тож боргів по зарплаті, енергоносіям у громаді немає. І якщо громадам не вистачає субвенції, то тоді вже необхідно думати, як оптимізувати навчальні заклади. Інакше ніяк. Прикро, що держава переклала ці рішення на місцеве самоврядування: хочете утримувати малокомплектні школи – витрачайте власні кошти, не хочете – оптимізуйте. Тому місцева влада змушена рахувати кошти і відповідно йти шляхом оптимізації закладів освіти. В основному від цього страждають сільські громади”, – говорить очільниця громади.

Голова Ржищівської міської тергромади Крістіна Чорненька також запевнила, що в них не має бути боргів по заробітній платі, але вже значно зростають тарифи на енергоносії.

“У нас заборгованості не буде. Зрозуміло, що хотілося б поліпшити заробітну плату та умови для вчителів, але на все що планували, освітньої субвенції має вистачити. Сьогодні більш турбує питання по опалювальному періоду. Ситуація поки що незрозуміла. На території громади діють лише приватні котельні і ті, що працюють від газу, ціна завищена. У січні контракти були укладені, але протягом року постійно змінювалась ціна і контракти розривалися. Наразі ми не можемо вийти на тендер, процедури відбуваються по третьому колу. Підписаний меморандум, що гарантує фіксовану ціну на паливо. Але незрозуміло, коли він вступить в дію. Говорять, що він запрацює з 2022 року. Покриття ж видатків за спожиті закладами освіти енергоносії лежить на місцевому бюджеті і зараз вони суттєво піднялися в ціні”, – додала Чорненька.

Вистачає розподілених коштів за освітньою субвенцією і Кагарлицькій громаді.

“Громаді більш-менш вистачало на цей рік освітньої субвенції для закриття основних питань. Звичайно, що хотілося би одержувати набагато більшу суму підтримки, але сьогодні дякуємо і тому, що маємо”, – прокоментував ситуацію заступник голови Кагарлицької міської громади Іван Семцов.

Читайте:

Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться

Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести

Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы

Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе

Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета

Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу

Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов

Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине

Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре

Проект “Децентрализация”. Узинской терробщине придется поработать над развитием

Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине