Фастівщина та Сквирщина ризикують залишитися без свіжого хліба. Через реорганізацію потужностей ТОВ “Київхліб” вже зупинена робота фастівського хлібзаводу, наступним закриють підприємство у Сквирі. Жителі громад б’ють на сполох і звернулися до Президента Зеленського. Кажуть, хлібозаводи – це об’єкти критичної інфраструктури, їхнє закриття ставить під питання продовольчу безпеку значної частини Київщини.
Як стало відомо KВ, про зупинку роботи Фастівського комбінату йдеться у петиції очільника Фастова до Президента України Володимира Зеленського від 7 лютого.
У документі зазначено, що керівництво ТОВ “Київхліб” з 27 листопада 2022 року зупинило роботу Фастівського хлібокомбінату. А з квітня 2023 року планується й зупинка Сквирського хлібозаводу.
Все виробництво хліба таким чином буде зосереджено у Білій Церкві.
Історія закриття
Чутки про закриття хлібокомбінату почали ширитися ще з 2020 року. А за інформацією місцевого сайту, самих працівників попереджали про оптимізацію підприємства ще два роки тому.
Таке рішення керівництво “Київхліба” пояснювало збитковістю підприємства. Ще восени минулого року робітникам запропонували написати заяви про звільнення за згодою сторін.
Мешканці Фастівщини сприйняли закриття заводу без оптимізму. Наприклад, на засіданні штабу оборони Фастівського району лунали заяви, відповідно до яких власники ТОВ “Київхліб” зобов’язані в умовах воєнного стану забезпечити випуск хлібобулочної продукції у Фастові.
Офіційне оголошення про закриття хлібозаводу викликало справжнє обурення у соцмережах.
У коментарі KВ голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук роз’яснив, що ТОВ “Київхліб”, крім Фастівського, управляє ще Сквирським та Білоцерківським хлібокомбінатами.
За словами мера, наразі власником прийняте рішення про припинення роботи як Фастівського, так і Сквирського хлібокомбінатів. І головна проблема в тому, зауважує він, що ці підприємства є об‘єктами критичної інфраструктури з продовольчої безпеки.
“Наскільки важлива продовольча безпека, ми побачили в лютому-березні 2022 року, коли фактично в громаді Фастівський хлібокомбінат був єдиним виробником продовольства. Більше того, підприємство забезпечувало не лише мешканців нашої громади, а й доставляло свою продукцію в Бучанський район. Громади цього району під час бойових дій забезпечувались хлібом, спеченим саме на Фастівському хлібокомбінаті. Коли стало відомо про закриття хлібокомбінату, питання виносили і на Раду оборони Київської області, на Раду оборони Фастівського району. І позиція органів влади та силових структур була однозначною: підприємство, особливо в умовах воєнного стану, має продовжувати працювати”, – розповів Нетяжук.
Петиція
Цікаво, що чинним законодавством не передбачені механізми, з допомогою яких можна було би змусити власника продовжити роботу хлібокомбінату.
“Саме з цією метою зараз сформована петиція до Президента, щоб він визначив, як одне із невідкладних завдань, розробку відповідних пропозицій внесення змін до закону і визначення цього законопроєкту, як невідкладного для того, щоб було унормоване питання функціонування в умовах воєнного чи надзвичайного стану об’єктів критичної інфраструктури. Завтра аналогічна ситуація може статися із Укртелекомом, Укргазом, обленерго. Власник скаже, що йому не вигідно, наприклад, постачати електроенергію у якийсь із населених пунктів. Механізмів у держави змусити це робити – немає”, – каже Нетяжук.
Місцева влада пропонувала передати хлібокомбінат в комунальну власність територіальної громади з подальшим відшкодуванням його вартості власнику. Проте, пропозиція не була прийнята. У Фастові пояснюють, ніби-то власник не бажає мати конкурента в місті. Тож пропонують в петиції і відчуження майна, аби в умовах війни забезпечити населення хлібом, створивши базове держпідприємство.
Наразі петицію щодо відновлення роботи Фастівського хлібокомбінату та недопущення зупинки Сквирського хлібозаводу вже встигло підписати 4205 осіб із необхідних 25 тис. голосів. Тож мерія громади просить фастівчан та інших небайдужих активніше долучатися до її підписання.
Сподіваються на місцях, що в цю ситуацію втрутиться і Кабмін, який також би прийняв відповідне управлінське рішення, яке б дозволило забезпечити функціонування підприємства, яке спроможне себе утримувати й потенційно прибуткове.
“Те, що робить зараз власник, підпадає під визначення “концентрація виробництва та ринку”. І це є порушенням чинного Антимонопольного законодавства України. Фастівська міська рада скерувала вже заяву про порушення закону “Про захист економічної конкуренції” до Антимонопольного комітету. Проте поки що ніякої мотивованої відповіді ми не одержали, а комітет поки лише розглядає наше звернення. Причина закриття у власників загалом така: що всі обсяги, які випікалися у Фастові, Сквирі, хочуть передати на Білу Церкву. Хоча ми розуміємо, що в умовах війни концентрація виробництва в одній точці – категорично неприйнятна. У разі влучання ворожої ракети чимала частина Київщини залишиться без хліба, бо не буде резервних потужностей. В умовах воєнного стану правильніше такі об’єкти розконцентровувати. Ми це можемо сьогодні спостерігати на прикладі електроенергії, пального тощо”, – зауважив Нетяжук.
Варто додати, що через концентрацію виробництва в Білій Церкві зросте і логістичне навантаження, а отже – і собівартість виготовлення продукції.
“Хліб – це продукт, який має дуже короткий термін реалізації, а тут ще додаткові години доставки, тим паче в умовах зими. Крім того, лише по Фастову уже скорочено близько 70 осіб і родини залишаються без заробітних плат. Втратить і бюджет громади додаткові надходження. Але ми не на цьому акцентуємо увагу. В сьогоднішніх умовах це важливо, але, в першу чергу, наразі стоїть питання продовольчої безпеки. Ми розуміємо, що можлива вірогідність відновлення повторних бойових дій по Київщині. І в таких умовах жоден власник не має ставити власні комерційні та бізнесові інтереси понад державні”, – резюмував він.
Точка зору
Порушувалося питання відновлення роботи хлібокомбінату і на районному та обласних рівнях, починаючи ще з весни 2022 року.
Про це у коментарі KВ розповів голова Фастівської районної ради Віктор Веремейчик (“Європейська Солідарність”).
“Зверталися разом із активістами з цим до голови обласної адміністрації, коли він перебував з робочим візитом у нашому районі. Разом з міською радою піднімали це питання на рівні різних державних інстанцій, міністерських відомств та правоохоронних органів. На жаль, жодних відповідей не одержали. Запрошували до діалогу і представників заводу, трудового колективу – жодного позитивного зрушення. Це питання давнішнє: підприємство пережило не один етап реорганізації, процедури зміни форми власності та перехід з рук в руки від одного власника до іншого”, – говорить він.
І додав, що ситуація у мирний час мала б інший характер, тривалі судові процеси, але наразі триває війна і такі підприємства мають працювати.
“У Білій Церкві більший модернізований завод і власники вважають, що тримати ще й у Фастові робітників – це нерентабельно та неефективно. За словами власників, ще напередодні війни вони закупили нову потужну турецьку лінію, яка дозволить розширити економічно їхні можливості тощо. Наголошують, що хліб і надалі поставлятиметься по селах. Але це у мирний час. Та, коли у лютому розпочалася війна, а Макарівський хлібозавод був закритий ще раніше і розпочалися проблеми із поставкою хліба, саме Фастівський хлібозавод поставляв хліб, безкоштовно, у тому числі, на блокпости. Це було зручно і близько. Так, зараз фронт далеко, але у березні підприємство виконувало свій стратегічний обов‘язок – забезпечувало населення хлібом. Люди виживали на хлібі та воді. Перебоїв із поставкою у Фастові та наближених населених пунктах не було. Після підриву мостів на Ірпінському напрямку, волонтери переправляли саме хліб, що був виготовлений у Фастові. На мою думку, саме це має бути сьогодні пріоритетом, а приватні інтереси – другорядними. Ніхто не збирається порушувати приватні права, але зараз триває військовий стан”, – говорить він.
За його словами після закриття та звільнення працівників, розпочалися і роботи щодо перевезення обладнання.
“Так, обладнання застаріле, але на цьому підприємстві і унікальна можливість використовувати альтернативні джерела підтримки роботи, коли є проблеми із поставкою газу чи світла. В умовах війни хотілося б мати можливість законсервувати це і в разі потреби використовувати ці можливості”, – додав очільник району.
За словами депутатки Київської обласної ради Тетяни Самойленко (фракція “За Майбутнє”), на рівні обласної ради питання не порушували. Однак, відбувся круглий стіл з питань функціонування хлібзаводів за участі керівництва обласної адміністрації. Перемовини позитивним рішенням так і не завершилися. Тож міський голова Фастова разом із депутатами ініціювали низку звернень: до Президента, Кабміну, РНБО, СБУ та прокуратуру.
“На законодавчому рівні зараз, тим паче під час військового стану, держава ніяк не може контролювати роботу приватних підприємств. Вони захотіли – і перенесли виробництво, а люди залишилися без хліба. Та хочу відмітити працівників хлібозаводу, які в перші дні війни безкоштовно розвозили хліб, наприклад, до Бишівської громади, під обстрілами. Зараз міський голова ініціював підписання петиції. Не впевнена, що це зарадить ситуації, тому що хлібозавод у приватній власності і вже давно ходили чутки про його закриття. Громадські активісти неодноразово порушували це питання публічно, запрошували ЗМІ. Але активізувався рух вже після прийнятого рішення про закриття. Необхідна політична воля Кабміну”, – говорить вона.
За її словами, цікавилися вона і долею приміщення в центрі міста, у якому власне і розміщувалося підприємство. Адже будівля вважається пам’яткою архітектури.
“Ми не виключаємо, що ця будівля може простоювати після закриття роками, що там нічого не ремонтуватиметься. І в центрі міста з’явиться чергова занедбана будівля. Аналогічна ситуація відбулася із військовим містечком, коли у Фастові розформували військову частину. Зараз приміщення перебувають у захаращеному стані, обвалюється цегла, дах. Місто жодним чином не може вплинути на цю ситуацію, бо знову таки – це приватна власність”, – резюмувала вона.
Нагадаємо, протягом останніх десятиріч Фастівський хлібокомбінат пройшов чергу перебудов і модернізацій, а з 2006 року знаходиться у приватній власності.
За даними YouControl, юридична особа, яка була зареєстрована у 1996 році, перебуває у стані припинення ще з 2017-го року. А в переліку засновників з червня 2022 року вказано ТОВ “Компанія з управління активами “Сіпіджі Ассетс Менеджмент”, яке діє від власного імені та в інтересах пайового венчурного недиверсифікованого фонду “Аграрні інвестиції” та Анатолія Швидченко. Останні є і власниками ТОВ “Київхліб”.
Крім того, комбінат є дочірнім підприємством ПАТ “Київхліб” – до складу компанії входить дев’ять виробничих майданчиків у Києві та Київській області, потужність яких дозволяє щоденно виготовляти більш ніж 400 тон хлібобулочних виробів.
За даними місцевого сайту, Фастівський хлібокомбінат увійшов до “Київхлібу” ще у 90-роках. Тоді 51% акцій, начебто, розпоряджалася Київська міська державна адміністрація, 49% належало працівникам хлібозаводу. З часом акції у колективу викупив приватний інвестор. Згодом Київська міська держадміністрація продала йому й свою частку.
Ситуація на інших виробництвах Київщини
Фастівщина та Сквирщина не одинокі у своїй біді: на Київщині вистачає підприємств, що так чи інакше постраждали під час війни.
Так, ПП “Чанта Маунт”, що розташоване у селі Нові Петрівці на Вишгородщині, потрапило під обстріли й досі не відновило потужностей.
За словами директорки ПП, Олени Тараненко, до 16 березня 2022 року це було сучасне високотехнологічне підприємство з виготовлення заморожених хлібобулочних виробів до 30 т на добу.
“Це багети, чіабата, булочки, “спецхліб” та різноманітні вироби з листкового тіста: круасани, равлики, букле та ін. Продукція користувалася попитом, була смачною, без трансжирів, з терміном придатності до 12 місяців при -19‘С. Продукція постачалася майже в усі національні мережі: Сільпо, Фора, АТБ, Фудком та інші, а також – за кордон. На заводі працювало 140 працівників”, – говорить вона.
16 березня завод був обстріляний російськими “градами”, внаслідок чого половина заводу згоріла.
“Згорів склад готової продукції, в якому зберігалося 90 т хліба, пакувальне, холодильне та морозильне обладнання, частково виробниче приміщення.
Сума збитків, завданих заводу, складає більше 220 млн. грн. На щастя, ніхто з людей не постраждав. На жаль, ні від держави, ні від банків, ні від міжнародних фондів підприємство ще не отримало фінансової підтримки на відбудову. Наразі завод відновлюється за рахунок інших заводів групи компаній “Хлібні Інвестиції”. На травень цього року запланований запуск лінії круасанів. На лінію хлібів, на жаль, не вистачає коштів”, – говорить керівник.
Нагадаємо, що минулий рік Фастівська громада завершила із невиконанням бюджету. Є вірогідність, що цей рік для Фастова також буде досить напруженим. Тож влада вже почала шукати варіанти, яким чином наповнювати місцевий бюджет, виконуючи, у першу чергу, завдання оборони.
Читайте: Міські громади Київщини затвердили бюджети на 2023 рік
Фото: cdn.abo.media
теги: новини київської області, новини київщини, війна росії проти україни, напад росії на україну, фастів, сквира, михайло нетяжук, продовольча безпека, фастівський хлібокомбінат, хліб, петиція, фастівський район, бучанський район, білоцерківський район, біла церква, сквирський хлібокомбінат, білоцерківський хлібокомбінат, закриття, законопроєкт, про захист економічної конкуренції, антимонопольний комітет
