Під час другого дня Фестивалю “Прес-Весна на Дніпрових схилах” учасникам було запропоновано переглянути 13 майстер-класів. Я обрала майстер-клас “Як написати хороший журналістський матеріал” Ігоря Дармостука, шеф-редактора інтернет-видання “КиевVласть” не тільки для покращення навичок майбутньої професії, яку обожнюю більше за все на світі, але й тому, що кожної “ПРЕС-ВЕСНИ”, я чекаю саме на майстер-клас від цього Майстра.
Ігор Дармостук надзвичайно цікаво й легко може донести складні речі і знайти вирішення багатьох творчих питань. Я дуже вдячна організаторам Фестиваля за те, що й цього року він не оминув своєю присутністю наш улюблений захід і ми отримали багато користі та задоволення слухаючи його міні-лекцію.
Материал подготовлен в рамках Проекта “Юн-Пресс-KV“
Найперша порада – невпинно займатися самоосвітою, для того, щоб обрати тему вдало та отримувати насолоду від робочого процесу, а також бути зрозумілим аудиторії, писати легко, без смислових навантажень.
Читайте: Дармостук Ігор Володимирович (досьє)
– Ти хочеш писати, але те, що тобі пропонують, тебе, як то кажуть, “не пре”, тобі це не цікаво, ти не відчуваєш насолоди і драйву від роботи? Пиши про те, що тобі цікаво – каже Ігор Дармостук.
На його думку, це допоможе розширити кругозір та висловлюватися впевненіше та чіткіше.
Дуже цінною порадою для мене стала та, що обирати тему треба таку, щоб тобі особисто подобалася і яку ти фахово зможеш запропонувати читачеві. Тоді, за словами метра, букви з-під пера йтимуть легко, без напруження чи дратівливості.
Озвучив шеф-редактор інтернет-видання “КиевVласть” та голова журі в номінації “Журналістська робота” і жанри, в яких писати найпростіше й найдоцільніше.
Це – новина, репортаж та інтерв’ю. А ось статті в їх класичному розумінні, на думку Ігоря, зараз майже не пишуть, тим паче журналісти-початківці. Адже це – серйозний аналітичний жанр.
– Я спеціально не кажу про відеоблогінг, – зазначає Ігор Дармостук, – Я не радив би починати кар’єру журналіста з блоггінгу. Цим зараз займаються майже всі – хочуть мати легенький матеріальчик і підписників, абсолютно не задумуючись про якість інформації. Але, якщо дуже хочеться – можете записати.
Жанр обрано. Що далі?
Основне правило хорошого журналістського матеріалу від Ігоря Дармостука – не писати матеріал, поки не зможете спиратися на реальний інформаційний привід.
Редактор як приклад подає інфу про виступ музичного гурту і розкриває секрети висвітлення цієї події в різних жанрах.
– Кожен процес треба механізувати, – пояснює гуру журналістики, – Я пропоную такий алгоритм:
- Ми точно маємо знати, що відбувається й відбувалося з нашим героєм. Бекграунд: його минуле, оточення, друзі, родичі, досягнення й провали…
- На подію, на інтерв’ю ми маємо йти підготовленими. Звертати особливу увагу на деталі.
- Коли подія відбулася, інтерв’ю записано, варто зробити невеличку паузу і скласти план тексту, увімкнувши при цьому власного внутрішнього цензора, і визначити основні напрямки майбутнього матеріалу.
Ще Ігор виокремив найголовніші, на його думку, правила хорошого журналістського тексту:
– Інфопривід і деталі.
– Правильний і цікавий заголовок, який шеф-редактор видання радить писати ще до того, як почнете писати текст.
– Мова. Якомога простіша, з простими реченнями: “Коли ми пишемо текст, то мусимо пам’ятати, що читати його будуть прості люди, не настільки обізнані в конкретній темі, як ми. І читатиме не лише ааш друг, а й ваша бабуся, і, можливо, якийсь відомий музикант, чи взагалі випадковий чувак. І всім має бути зрозуміло, про що йде мова”.
– Грамотність. Поважайте читача, рдактора і себе.
– Іллюстрації – фото (обов’язково), бажано зроблене особисто + фото бекграунду або коротеньке відео
Де публікувати свої перші журналістські матеріали?
Професіонал-редактор і відомий журналіст радить починати з соціальних мереж. І не ігнорувати Фейсбук, оскільки це хороший інфомайданчик для різнопланової аудиторії: “На даному етапі розвитку суспільства це – ваш перший і основний інструмент для донесення свого журналістського тексту до аудиторії”, – зазначає Ігор Володимирович.
Що робити після першої публікації, яка зібрала багато вподобань і коментарів?
Писати другу, третю, четверту… Потім знаходити громади, групи, де тусуються прихильники вашої теми, набиватися туди в друзі й розміщувати свої матеріали на тих майданчиках. Збираємо публікації в портфоліо (10-15 публікацій за однією темою) і йдемо до дорослої редакції. Стукаємо туди. Розказуємо, показуємо, пропонуємо свої здобутки. Варто пам’ятати дві “штучки”: не варто опускати руки після першої відмови. А стукати далі. Ви маєте у своєму портфоліо представити найширший спектр жанрів.
Головне – не боятися стукати й пропонувати! Кожен медіаменеджер зацікавлений у якісному контенті. І якщо він побачить людину, у якої “горять очі” якоюсь конкретною темою, та ще й є публікації й бажання працювати, то шанси у такого журналіста (незалежно від віку й досвіду) збільшуються в рази.
А для того, щоб конкурентно боротися за місце в редакції, потрібно постійно відшліфовувати стиль. Ми маємо знати абсолютно все про об’єкт свого матеріалу: всі новинки, тенденції, проблеми, переваги й перемоги. Відслідковуйте в режимі онлайн.
Відшліфовуйте журналістську майстерність. Знаходьте те медіа й того журналіста, які цікаво пишуть про вашу тему. Намагайтеся для початку наслідувати стиль цього журналіста. Ми вчимося щодня!
Ігор Дармостук виділив основні типові помилки журналістів-початківців
На перше місце він поставив страх.
“Чому мені мають повірити?”, “Чому і як я маю довести редакції, що саме мій текст повинні взяти?” -такі думки тривожать не лише юних журналістів, а, іноді, й професіоналів. Майстер від журналістики переконує: “Боятися можна всередині. Але ми з вами знаходимося у публічній професії. Ви маєте знайти певні важелі, щоб подолати свій страх. Необхідно спілкуватися з позитивними людьми, які допоможуть вам прибрати цю помилку –страх. Повірте, практично всі журналісти бояться ставити гострі запитання. Але ставлять”.
Для подолання страху публічності й невпевненості в собі Ігор пропонує відвідувати дискусійні клуби, гуртки журналістики, театральної майстерності, читати й презентувати свою творчість.
Однією з поширених типових помилок спікер назвав шаблонність мислення й подачі тексту.
– Щоб бути не таким як усі, молоді автори зачасту починають гратися у випендрьож, що, навпаки, виливається в своєрідні шаблони. Але треба знати міру! Стиль і стилістику конкретного видання. А робити хайп заради хайпу не варто!
Також Ігор застерігає юних авторів, щоб їх роботи не виглядати по-школярськи ніякими, з “красивостями”: “Я це бачу, коли читаю конкурсні роботи. Серед них чимало робіт, схожих на шкільний твір. Зі вставками типу: “я вважаю”, “на мою думку”… Повірте, якщо у вас є бажання вчитися працювати, то недостатня грамотність, зарозумілість, невміння просто розказати про складне – з часом вивітриться”.
Найбльшою помилкою журналістів-початківців Ігор Дармостук вважає те, що дехто з них сприймає журналістику як розвагу, хобі.
– Немає нічого поганого в тому, що ви хочете опанувати додатковий фах. Ви мрієте стати інженером, лікарем, правником, але при цьому хочете навчитися писати, висловлювати свою думку?… Пишіть про те, чим ви хочете займатися в житті. Відмежовуйте якісь зайві, непотрібні історії.
Материал подготовлен в рамках Проекта “Юн-Пресс-KV“
Шукайте себе!
То ж – до справи! Дякую усім професіоналам, відео яких я зможу переглянути ще сьогодні та примножити свої знання! Фестиваль триває, треба не пропустити жодної миті, аби запастися враженнями на цілий рік! Всім добра!
Анастасія Суліма, гурток “Юні репортери” ІТА ЮН-ПРЕС КПДЮ
Наталя Плохотюк, координатор номінації “Журналістська робота”
