Є в столичному Голосієво, на вулиці Михайла Стельмаха, 9, школа ім. Сергія Корольова з єдиним в Києві музеєм космонавтики.
Історія середньої загальноосвітньої школи №36 бере свій початок з 1928 року. Щоправда, тоді вона була в іншому, старому приміщенні. З 1950 по 1955 роки у приміщенні будинку по вул. Великій Васильківській № 84 розташувалася Друга єврейська жіноча школа-гімназія № 36. Хлопчики тоді навчалися окремо. У 1956 році було збудоване нове приміщення, в якому школа працює і зараз.
Материал подготовлен в рамках Проекта “Юн-Пресс-KV“
27 листопада 2009 року рішенням Київської міської ради школі присвоєно ім’я видатного конструктора ракетно-космічної техніки С.П.Корольова.
У далеких 60-х роках минулого століття “зоряним” дощем був осяяний творчий та дружній союз школярів і педагогів середньої школи № 36 та шефів-виробничників – Київської трикотажної фабрики “Киянка”. Саме тут були створені перші “Зоряні бригади”, до складу яких були зараховані льотчики-космонавти СРСР, і працівники фабрики з честю виконували норми виробництва за своїх зоряних героїв. Коли космонавти поверталися на Землю, обов’язково відвідували свою виробничу бригаду та зустрічалися з учнями нашої школи. 12 квітня 1961 року до передової бригади намотувальниць було зараховано космонавта номер 1 Юрія Гагаріна. Звісно ж, він відвідав “свою бригаду” і зустрівся з учнями сусідньої школи.
У скарбничці шкільного музею є унікальні фотографії зустрічей виробничників та учнів з льотчиками-космонавтами Ю. Гагаріним, П.Поповичем, О. Леоновим, В. Терешковою, А. Ніколаєвим.
У школі з 1986 року працює Музей космонавтики – центр навчально-виховної діяльності, експозиція якого стала результатом пошукової роботи школярів та вчителів. Почесним гостем на відкритті музею був Герой Радянського Союзу, дублер Ю. О. Гагаріна, космонавт №2 Герман Степанович Титов, ветерани війни, член Федерації Космонавтики Української РСР, консул Польської Народної Республіки в Києві Яцек Корнацький. Того дня в школі лунали пісні про героїв космосу, в небо злітали ракети, сконструйовані юними техніками, й опускалися на парашутах на шкільне подвір’я. Протягом багатьох років у школі було налагоджене тісне міжнародне партнерство з навчальними закладами багатьох країн світу, зустрічі з першими космонавтами країн і республік Радянського Союзу.
Під час відкриття музею на одному із знімків Герман Титов упізнав себе в гурті учнів цієї ж 36-ї школи. Тільки було це 22 роки тому, тобто, серед батьків нинішніх учнів.
З 2015 року школа працює в педагогічному проєкті-експерименті “Формування національно-патріотичної самосвідомості учнів засобами аерокосмічної освіти в умовах ЗНЗ” – інтеграція космічної тематики в усіх шкільних предметах.
У 2009 році , 27 листопада, з ініціативи й підтримки першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка, який був частим гостем у школі й шкільному музеї, школі було присвоєно ім’я Сергія Павловича Корольова – українського радянського вченого у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктора, основоположника практичної космонавтики.
І тепер цей день, як і день народження Корольова, 12 січня є знаковими для шкільної родини. Десяток років це було велике родинне свято. Але у зв’язку з карантином воно стало зовсім скромним. Наукові конференції, виставка дитячої творчості “Космічні фантазії”.
Ініціатор і керівник музею, заступник директора школи з виховної роботи Олена Борисівна Агеєва
А в день народження Сергія Корольова представники шкільного парламенту нашої школи, не зважаючи на на морозну погоду, побували в НТТУ “КПІ” де навчався відомий авіаконструктор, поклали квіти до пам’ятника Корольову. А також відвідали музей авіації та космонавтики КПІ, який міститься в будівлі 1915 року, тоді це були інститутські авіаційно-автомобільні майстерні. Розділ “Космонавтика” представлений матеріалами музею ветеранів космодрому Байконур. Викликає захоплення спускний апарат космічного корабля серії “Восток” та тренажерний комплекс, що складається з пульта оператора космічного зв’язку й імітатора зоряного неба.
Одними зі найцікавіших експонатів Політехнічного музею вважаються перший ламповий радіоприймач 1917 року, один з перших радянських телевізорів “КВН-49”, кольоровий проєкційний телевізор (у 1985 році в Україні їх випустили всього 6), також привертають увагу телефонні апарати 30-х і 50-х років 20 сторіччя. Є в музеї та “прабатьки” нинішніх ультрасучасних комп’ютерів: цифрова електронна обчислювальна машина “Промінь” та персональний комп’ютер “Нейрон” (він серійно випускався з 1986 по 1991 роки).
Наша група потрапила на імпровізовану конференцію, присвячену 115-й річниці С. П. Корольова. Крім нас тут були представники Центру творчості молоді “Сфера”, Авіаційно-космічного центру Київського Палацу дітей та юнацтва, Центру авіакосмічної освіти ім. Макарова.
Від них ми дізналися, що в Пущі-Водиці Мала Академія наук України спільно з НАСА будують навчальний центр для дітей світового рівня!
Заввідділу авіації й космонавтики музею Сергій Грачов розповів, що в 1913 році Сергій Корольов у Ніжині вперше побачив літак, який пілотував знаменитий одеський льотчик Сергій Уточкін. Це стало поштовхом до майбутньої долі Корольова. В 17 років юнак захопився планеризмом і будував свої перші планери. Саме тут, у Київській політехніці, почався його шлях у небо.
На завершення зустрічі ми мали змогу подивитися хронікальний фільм “20 хвилин з Корольовим”, створений науковими співробітниками Національного Музею космонавтики ім. Корольова в Житомирі.
Кропітка робота над цією стрічкою тривала кілька місяців. У мережі Інтернет на різних сайтах було знайдено кілька десятків сюжетів кінохроніки з Корольовим у період з 1928 по 1965 рік, встановлено час та місце зйомки кожного фрагменту й змонтовано з них цілісний фільм.
Материал подготовлен в рамках Проекта “Юн-Пресс-KV“
