У сучасному українському суспільстві невиправдано мало уваги приділяється театральному мистецтву. Для зміни даної тенденції та зацікавлення нових поколінь слід приділяти багато уваги розвитку культурного продукту і вихованню молодих глядачів. Директор і художній керівник Київського муніципального театру опери й балету для дітей і юнацтва Петро Качанов розповів KV про плани, особливості пристосування до роботи в умовах карантинних обмежень і ціннісні орієнтири.
Про те, що відбувається за лаштунками українського театру, читайте в матеріалі KV.
KV: Які ваші плани щодо розвитку Київської опери? Що у роботі театру ви хотіли б змінити у майбутньому?
Петро Качанов: Як у будь-якого керівника, у мене є і короткострокові, і довгострокові плани. Для нас, як для театру, важливі, перш за все, нові прем’єри. Також для нас є важливим комфорт глядачів. Нам цікаво розвивати Київську оперу у контексті її нового позиціонування не як дитячого театру, з чим він раніше асоціювався, а у якості театру для родинного перегляду. Хотілося б показати, що в нас є вистави як для дітей, так і для дорослих.
Крім того, ми дуже сподіваємося, що міська влада допоможе нам вирішити проблему нашого приміщення. Нам потрібні кошти на ремонт даху. В деяких місцях він протікає через те, що приміщення старе. Ми просимо міську владу виділити нам кошти на ремонтно-реставраційні роботи і вже підготували всю необхідну проєктно-кошторисну документацію.
Також в планах є постановка декількох вистав. Зокрема, ми готуємо оперу Юлія Мейтуса (українського композитора, народного артиста України – KV) “Ярослав Мудрий”. Хотілося б мати у репертуарі такі вистави, які будуть виховувати глядача, будуть орієнтувати його на державотворчі речі. Так само, ми прагнемо аби якнайбільша кількість нашого населення взагалі почула оперу. Якщо говорити про статистику, то півтора відсотки населення України тільки один раз у своєму житті побували в оперному театрі. У нас є вистава “Богема”, яка отримала нагороду премії “Київська пектораль”. І ми хочемо повезти її по Україні в обласні центри, представити у регіональних музично-драматичних театрах і показати оперу якомога більшому колу глядачів.
KV: Як, на вашу думку, можна зацікавити ще більше людей у відвідуванні театральних заходів та підвищити загальну увагу до такого виду дозвілля в Україні?
Петро Качанов: Це залежить від якості вистав того чи іншого театру. Треба намагатися створювати актуальний культурний продукт. Ми зараз маємо вже чотири опери, які показуємо в перекладі на українську мову. Це “Богема”, “Viva La Mamma”, “Ромео і Джульєтта” і “Весілля Фігаро”. Дуже багато людей діляться враженнями і розповідають, що переклад надав їм змогу вперше зрозуміти сюжет, звернути уваги на зміст, переданий в аріях, дуетах, квартетах та ансамблях.
Саме тому вони готові приходити до нас ще. Таким чином, ми намагаємося створити умови, щоб найширше коло глядачів зрозуміло саме оперу і щоб вона їм сподобалася.
KV: Що цікавого чекати глядачам у новому сезоні від Київської опери? Чи буде відрізнятися репертуар?
Петро Качанов: Звичайно, будуть нові вистави. Наприклад, восьмого і дев’ятого січня ми покажемо різдвяний проєкт “Нові мелодії Різдвяної ночі”. У минулому році ми не змогли його представити через карантинні обмеження. Цього разу я сподіваюся, що все вдасться і ми покажемо цей цікавий концерт глядачам. Він теж ламає стереотипи, що колядка — це побутовий жанр і має виконуватися тільки в певних умовах. Ні, ми робимо це у стилі різдвяних концертів. Крім того, як я говорив, плануємо постановку опери “Ярослав Мудрий” і балету.
Зараз ми часто стикаємося з причинами, які не дозволяють нам реалізувати плани. Це карантинні обмеження. Київ вже вийшов з червоної зони, але все одно протягом двох років ми не мали можливості запрошувати глядачів і продавати квитки у повні зали. Більш того, у нас був локдаун, коли театри взагалі не працювали. Усі ці обставини трошки порушують наші плани, але ми все ж таки намагаємося адаптуватися до змін й ефективно працювати в будь-яких умовах. Є такий вислів у маркетингу: “Виживає не сильніший, а той, хто вміє пристосовуватися”. Ми всі цим і займаємося.
KV: Як саме театри пристосовуються до карантинних обмежень? Що саме треба робити?
Петро Качанов: Наша основна місія зараз — зробити театр безпечним, щоб жоден глядач ні в якому разі не захворів. Наприклад, зараз ми не можемо пускати на вистави людей без сертифікатів вакцинації або ПЛР-тестів. Коли людина без даних документів приходить на виставу і каже, що в неї є квиток, ми все одно не можемо її пустити. Це теж своєрідна вимушена адаптація.
У період карантинних обмежень ми знімали багато відеороликів. Ми викладували їх на нашому YouTube-каналі. Наприклад, ми зняли ролик на Житньому ринку, де показали елемент опери “Viva La Mamma”. Крім того, ми знімали відео в студії. Нещодавно ми відіграли топовий мюзикл “The School of Rock” Ллойда Веббера. Нам вдалося придбати ліцензію і поставити його в Києві, тоді як він також йде і на Бродвеї, і на Вест-Енді, у різних країнах світу. Ми так само зняли анонс недалеко від нашого театру у гімназії разом з дітьми. У нас було таке гасло: “Якщо ти не йдеш до театру, то театр приходить до тебе”.
Треба робити все, щоб життєві пріоритети не обмежувалися відвідуванням ресторану, супермаркету або торгового центру. Тому що чомусь театральне мистецтво, особливо оперне, вважається не життєво важливим. Я розумію, що робота кафе і ресторанів більше впливає на економіку, але культура — це ідеологія. І держава цю ідеологію повинна підтримувати. Справа навіть не у глядачеві і аудиторії. Справа в тому, щоб ми за цими обставинами не забули, що культура — це наш духовний хліб. І ми повинні пам’ятати про це.
KV: Як часто Київська опера співпрацює з молодими випускниками та студентам творчих спеціальностей? Чи вважаєте це ефективним методом для пошуку актуального і сучасного погляду на театральне мистецтво?
Петро Качанов: Ми часто співпрацюємо з молодими режисерами, сценографами і хореографами. На оперному форумі в Харкові відбувся пітчинг, де молоді спеціалісти представляли театрам свої ідеї і вистави. Саме там ми запропонували поставити на нашій арт-сцені камерну виставу. Це буде поєднання роботи українського композитора Козаренка (Олександр Козаренко – KV) з Шенбергом (Арнольд Шенберг – KV). Ми вже почали втілення цього проекту. Крім того, у нас є опера “Ромео і Джульєтта”, постановку якої також ініціювала молода режисерка. Ми дали їй можливість поставити цю робот у нас в театрі.
Учасників для мюзиклів “The School of Rock”, “Фабрика Санти” і “Санта 2: Глобальне потепління” ми обирали за допомогою кастингів. Наприклад, для проекту “The School of Rock” на кастинг прийшли близько 300 дітей, з яких ми обрали приблизно 40 найкращих. Важливо розуміти, що це не просто діти, які вміють грати чи співати, це справжні українські таланти.
Серед наших дітей є представники і переможці різних конкурсів, які відбуваються в Україні. Ми даємо практичну можливість розвиватися. З ними працюють наші педагоги-вокалісти і педагоги-хореографи. Ці діти у нас розвиваються і отримують важливі навички сьогодні, а завтра вони будуть вступати в музичні училища, консерваторії і, знову ж таки, будуть приходити в театри і працювати там. Ми фактично куємо таланти і їх підтримуємо.
KV: Чи можете ви виділити основну рису чи унікальну особливість Київської опери?
Петро Качанов: Ми позиціонуємо Київську оперу, як “Український Бродвей”, і намагаємося бути в тренді. Завжди робимо щось максимально інноваційне, сучасне й нове, чого глядач не зможе побачити в інших місцях.
Фото: Київська опера
