Представники українського Інформаційно-творче агентство “ЮН-ПРЕС” мали змогу поспілкуватися з керівниками українського народного колективу “Первоцвіт” (Київський Палац дітей та юнацтва) – Олександром Лисачем та Оленою Каплуновою.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
– Отже, шановний Олександр Олександровичу, це правда, що ви допомагаєте вашим підопічним у авторстві?
– Так, ми, звичайно ж, допомагаємо розвивати таланти наших дітей. Але більшість творів ми пишемо або самі, або ж використовуємо відомі мелодії великих авторів. Музика підбирається з огляду на можливості виконавців, на їхній рівень. Наприклад, викладачі грають твори більш складні, натомість діти можуть грати слабші партії. Знову ж таки, все залежить від рівня підготовки дитини, щоб можливість виконання була логічною.
– А які твори, в основному, ви вчите з дітьми?
– В принципі, є такі твори, що грають і в музичних училищах. Наприклад “Веснянка”, яка була представлена на хореографічномму конкурсі “Золотий човен” і яка виконується музикантами хора ім. Вірьовки. Дітям, зрозуміло, було складно вивчити цю композицію.
– А, приблизно, скільки часу йде на вивчення подібних творів?
– Все залежить, звісно, від складності і натхнення виконавців. Наприклад, коли ми готували номер на тему “Фантазії” Майкла Джексона, то ми схопили його менше ніж за місяць, тому що це відомий твір і виконавці зацікавлені в грі. Таким чином, виконуючи не тільки народну музику, ми розвиваємо захоплення дітей мистецтвом
– Тобто, номера для виконання можуть залежати від побажання самих дітей?
– Так, ми дивимося на їхні уподобання, а також враховуємо і уподобання слухачів різного віку. І тоді наші номери направлені не тільки на Україну, але й набагато більше коло глядачів.
– Зрозуміло. А чи є якийсь певний склад ансамблю “Первоцвіт”?
– У нас є оркестрова група, глобальна група (молодша і старша), є ансамбль скрипалів і ансамбль сопілкарів. І їх об’єднує одна спільна мета – вміння скомпонувати не тільки сольно, але й під виступ співаків і танцюристів.
– Чи часто вам потрібно акомпонувати їм?
– Так, на таких фестивалях як у Франції, Італії, де вони просто не можуть танцювати під фонограму, або ж просто люблять виступати під живу музику.
– А в якій країні вашому ансамблю більш за все сподобалося виступати?
– В основному, ми виступаємо, звісно, в Україні, і виїжджаємо тільки на фестивалі, подібні до “Folkowe Inspiracje”. Кожен виступ знаменує для нашого колективу новий досвід. Наприклад, взимку у нас була доволі цікава поїздка до Франції. Ми були проїздом у Німеччині і, оскільки місце для репетиції не було надано, нам довелось провести підготовку прямо на вулиці.
– Напевно, то були незабутні враження. Дякую за розмову!
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Фото: Олександра Сварник, Кирилл Ткаченко