На час карантину ми з батьками переїхали з Києва у село до бабусі, під Обухів. У господарстві є город, садок, кури, кіт і пес. Кіт і пес живуть мирно, але кожен своїм життям. Собаку ми періодично тренуємо для порядку. Кіт кумедний, я знімаю його приколи на відео для блогу.
Шкільні уроки під час карантину тривають, але в домашніх умовах. Часу на домашні завдання йде дуже багато, та трохи залишається для себе.
Материал подготовлен в рамках Проекта “Юн-Пресс-KV“
Задумали ми з мамою спекти хліб. Щоб спростити роботу, придбали електричну хлібопіч. Доставили її дуже швидко – Новою поштою, яка від нас всього за 2 км. Домашній хліб вдався, і в магазин йти не довелося! Оскільки мама дуже любить готувати, то ми не зупиняємося на досягнутому. Практикуємося ще й на еклерах із заварним кремом. Я допомагаю збивати крем і дегустувати.
У саду шліфую навички з обрізки дерев, яким мама надає досконалих форм. Висадили весняні квіти біля будинку. Те, що маємо можливість жити без сусідів та без страху підхопити вірус, гуляти на власному подвір’ї, вважаю великою перевагою і щастям.
Мій тато теж має спільні заняття зі мною. Через запуск дронів ми з ним “контролюємо” територію та ведемо спостереження, хто з нашого селища порушує карантин!
З негативного – вчитель не дає свій мобільний, і всі уточнення доводиться роботи через листування електронною поштою, а це дуже не зручно. Ми з однокласниками самостійно не можемо освоїти новий матеріал, і було б добре вести якщо не он-лайн (наживо) трансляції, то хоча б просто робити відео у записі тієї чи іншої теми. В цьому випадку я радий, що з викладачем мого гуртка з ІТА “ЮН-ПРЕС” КПДЮ ми завжди на зв’язку через Viber.
До введення карантину я займався вільною боротьбою, тому і в селі підтримую фізичну форму: відтискаюсь та качаю прес.
У нас тут великі припаси вітамінів – заморожені смородина, малина, аґрус. П’ємо трав’яні чаї. Добре, що необхідними ліками запаслися на всяк випадок заздалегідь, тому що до аптеки треба подолати 15 кілометрів! Ми вирішили, якщо треба буде, то замовлятимемо ліки Новою поштою. Так надійніше. А пов’язки мама власноруч пошила нам з марлі й окантувала красивими жовтими смугами.
Материал подготовлен в рамках Проекта “Юн-Пресс-KV“
