Напередодні Різдва та Нового року відомий київський фуд-блогер Інна Гордієнко потрапила до дуже красивого закладу під назвою “DOM №10”. Оскільки свята тільки розпочинаються, Інна вирішила розповісти про цю ресторацію, щоб читачі КиевVласти змогли потрапити до неї разом з рідними та друзями. Бо, на думку Інни, кращого місця для святкового обіду та вечері просто не знайти.
“DOM №10” своїй назві завдячує адресі – саме на Подолі по вул. Спаська, 10, з’явився цей чудовий ресторан. Раніше на його місці довгий час існувала грузинська ресторація “Міміно”.
Власники зазирнули в історію будинка і з’ясували, що 200 років тому в цих стінах жив скульптор із своєю сім’єю. Тож вирішено було відтворити дух того часу та атмосферу старовинного подільського будинка-майстерні.
Почну з того моменту, як я перетнула поріг історичної будівлі. На вході мене зустріла ціла команда колишнього ресторану “Липський особняк” і одразу запропонувала екскурсію пам’яткою архітектури.
Ресторація налічує 6 залів: на першому поверсі – бар, вітальня, оранжерея; на цокольному поверсі – бібліотека, мала та велика майстерні. Також заклад має два винних сховища, а влітку планують відкрити літню терасу в паризькому стилі.
Почали з флігелю – вхідної зони ресторану. Одразу ж в очі потрапляють предмети старовини, а також безліч речей, які говорять про те, що колись тут жив та працював скульптор – столи у формі верстатів, барна стійка у вигляді аптечних шухлядок, неймовірно вишукана етажерка та скульптурні композиції частин тіла.
Найбільша цінність вітальної кімнати – стеля. Вона містить реальні балки, які збереглися з 19 сторіччя.
Ще одна родзинка – дубова підлога, яку зроблено вручну, кожна плиточка має тріщини з білими вкрапленнями, що символізують час та нагадують про пудру, яка осідала на підлозі під час роботи скульпторів.
В центрі вітальні – величезна біла піч, стилізована під піч-камін часів Австро-Угорщини, таких і зараз збереглося дуже багато на західній Україні. По центру зали – старовинний креденс (шафа) для посуду та столової білизни, яку використовували в будинках тих часів.
В креденсі зберігаються рецепти, які скульптор збирав по тих країнах, де подорожував. За словами маркетинг-директору закладу Олени, шеф-кухар ресторану Георгій Шаров надихається цими рецептами.
Далі рухаємося до оранжереї. Олена розповідає, що всі квіти тут живі, стіни також вручну розмалювали квітами, щоб кесонна стеля відображала цілий квітковий сад. Влітку з оранжереї можна буде потрапити на літню терасу.
Повертаємося до вітальної зали і зустрічаємо одного з власників ресторану Бені Голані з цілою родиною. Мене знайомлять з усіма членами сімейства, а Бені запитує, чи я вже спробувала кухню. Каже, що кожна страва – шедевр, і навіть якщо я відкрию меню і навмання вкажу пальцем на якусь страву – я не прогадаю.
Цікавлюсь, який напрямок кухні вибрали для “Дом №10”. Виявляється, його немає, а є просто смачна домашня їжа. Продукти закуповують на Житньому ринку, до якого тут рукою подати і як це робили мешканці будинку багато років назад.
Звичайно, ностальгія за “Міміно”, тому в меню включили декілька страв з грузинської кухні, яку так обожнювали відвідувачі цього ресторану. Крім них є українські, азіатські та італійські страви.
Бені розповідає про свого приятеля Павла, який довгий час прожив в Індії і нещодавно завітав до нього в гості. Він запитав чи може кухар приготувати тікка-масала, бо обожнює цю індійську страву. Оскільки ресторан працює поки що в тестовому режимі, для Павла приготували цю страву. Він з’їв її до останньої ложки, і сказав, що такої смачної тікка-масала він давно не куштував. Після цього страву включили в меню – і тепер кожен бажаючий може насолодитися справжньою Індією.
Після таких розповідей, мій апетит набирає шалених обертів – і я прямую до свого столику. Меню лаконічне, але з нього хочеться все.
З закусок привертає увагу:
-
паштет із печінки домашньої курки з джемом із ожини – 79 гривень;
-
салат із тунця, томатів та каперсів у печеному перці – 149 гривень;
-
овочевий салат із булгуром, кінзою, зеленим соусом та гарбузовим насінням – 85 гривень;
-
млинці з мясом – 95 гривень;
-
торбочки з грибами – 99 гривень.
З перших страв спробуйте:
-
харчо з бичачих хвостів – 128 гриверрь;
-
Том Ка Гай – 149 гривень.
З основних страв моє око впало на:
-
телячі щічки з білими грибами та селянською картоплею – 290 гривень;
-
сібас з конфі із цибулі-порея та кремом з молодого горошку – 265 гривень;
-
різотто з білими грибами та трюфельним маслом – 169 гривень.
Власна домашня випічка – це особлива історія:
-
легендарний з часів “Міміно” хліб шотіпурі – 24 гривні;
-
пиріжки з м’ясом – 38 гривень;
-
пиріжки з цибулею та яйцем – 34 гривні;
-
пиріжки з тушкованою капустою – 34 гривні.
На порцію йдуть дві штуки пиріжків. Вирішила розпочати з пиріжків та олів’є. Тікка-масала просто не мала шансів бути не спробуваною.
На десерт серед вареників з вишнею (79 гривень), ягідного тірамісу (120 гривень) та ромової баби з кремом шантілі (95 гривень) я обрала торт на гречаному меду із трюфельним кремом.
Отже моє замовлення виглядало так:
-
пиріжки з капустою – 34 гривні;
-
олів’є з яловичим язиком з молодим горошком – 98 гривень;
-
тікка-масала із смаженою куркою в пряному соусі з імбиром та рисом басматі – 195 гривень;
-
торт на гречаному меду – 89 гривень;
-
чай “малина-тім`ян” – 69 гривень.
За все свою вечерю я заплатила 396 гривень, що для такого рівня ресторану – просто смішна ціна. Про смак їжі скажу коротко – це чиста насолода!
Ще декілька деталей про які просто мушу розказати і без яких розповідь про “DOM №10” буде не закінченою. Така вечеря була би не повноцінною без келиха вина – це головний напій, який пропонують в ресторані. В закладі працює сомельє, який допоможе вам зробити свій вибір. Я замовила Prosecco Extra Dry Maschino dei Cavalieri – 120 гривень за келих.
Після вечері мені продовжили екскурсію цокольним поверхом ресторації, де якраз знаходиться основне винне сховище. Вина тут більш ніж 400 найменувань – починаючи від 300 гривень за пляшку до 75 тисяч.
За винним погребом сховалася бібліотека, де можна почекати на своїх гостей, випити горнятко кави або з’їсти смачний десерт. Тут скульптор надихався на творчий процес.
А потім переходив до своєї майстерні: ще дві зали цокольного поверху – мала та велика майстерні. Остання може слугувати для вас чудовим затишним місцем для проведення майстер-класів, або закритої вечірки. Тут зібрана колекція оригінальних малюнків, оскільки це перше з чого починають скульптори, коли вчаться ліпити.
Як на мене, в “DOM №10” все зліплено з любов’ю. Тому поспішайте провести зимові свята в цьому будинку – тут дійсно по-домашньому затишно, смачно та аристократично.
Залишайтеся зі Смачною Інною и продовжуйте подорож найкращими рестораціями України тут: https://www.facebook.com/tastewithinna/.
Читайте та смакуйте: “Pasha Turkish grill”: справжня Туреччина на Шота Руставелі (фото, відео, меню, ціни)
Фото та відео автора
