Новорічні свята давно вже завершилися (навіть за китайським гороскопом). Годинник сповістив про візит 2020-го і магазини майже прибрали новорічні прикраси з вітрин. Ті, хто хоче продовжити новорічний настрій на довший час – лишає ялинку, аби та милувала око й надалі. Та більшість родин за кілька тижнів після чарівної ночі позбуваються деревця. І найчастіше – просто лишають його під багатоповерхівкою.
Адже в Україні гостро порушене питання утилізації непотребу. Існує відносно невелика кількість станцій переробки. Звісно, аромат хвої приваблює більше за штучну красуню, яка не має запаху. Тому часто після свят можна побачити подібну картину:
Чи вартий двотижневий аромат хвої такого видовища?
Як бути?
Для жителів Києва цьогоріч створили пункти прийому ялинок. Вони є чи не у кожному куточку столиці. Станції працюють за графіком Пн-Пт 8.30-17.30, у деяких з них – скорочений день у п’ятницю. Пункт на вулиці Герцена, 6 працює 7 днів на тиждень. Як повідомляє заступник начальника Управління екології та природних ресурсів КМДА Олександр Савченко: “Зібрані дерева перероблять на тріску в спеціальному тріскоподрібнювачу і використовують для зберігання водного балансу лунок вічнозелених рослин у місті. Працюватимуть пункти до 1 лютого, але за необхідності їх роботу можна продовжити і до 8 березня”. Здати деревце можна за наступними адресами:
Також їх можна відвезти до зоопарку, розташованому в Межигір’ї під Києвом. З частин хвої брати наші менші набиратимуться сил та вітамінів.
Аби уникнути марних поїздок із громіздким багажем у вигляді ялинки – необхідно попередньо зателефонувати відповідальній особі пункту та домовитися про здачу.
Друге життя ялинки
Це питання актуальне не лише для жителів столиці, а й для людей з інших куточків країни. Наприклад, ялинку також можна віддати в місцевий зоопарк чи ферму. Хвоя урізноманітнює раціон тварин, а ще буде слугувати для них підстилкою. Якщо ви вирішили здати ялину в зоопарк – слід ретельно очистити її від останків прикрас. Та, на жаль, нині недобросовісні продавці обробляють деревця хімікатами, аби ті довше не осипались. Тому варто бути готовими, що вам відмовлять в здачі ялинки.
Якщо маєте приватний будинок, то деревцем можна топити піч. Також його можна роздрібнити й використати як прикрасу для літньої клумби тощо. До речі, таким способом часто користуються в Європі. Це допомагає захистити рослини від загибелі, стає на заваді ерозії ґрунту і позбавляє від бур’янів.
З голочок, гілок та колод ялинки можна виготовляти хенд-мейд вироби. На них навіть можна заробляти – адже власноруч зроблена річ нині дуже цінується.
Ялинкова хвоя містить багато корисних вітамінів для здоров’я людини. Часто її використовують для лікування різних недуг. Під час захворювання верхніх дихальних шляхів допомагають хвойні інгаляції. Необхідно взяти 200 грамів ялинкових гілок, покласти їх в каструлю і залити окропом. Також можна приготувати ялинкову пасту. Для цього беремо взяти 300 грамів подрібненої хвої, 200 грам меду і 50 грам прополісу. Все змішати, зберігати в холодильнику. Приймати пасту по 1 столовій ложці тричі на день перед їжею, запиваючи теплою водою. Увага: перед застосуванням цих порад проконсультуйтесь зі своїм сімейним лікарем.
Якщо врешті-решт жодна з порад не для вас – деревце можна вивезти в ліс. Там варто знайти його “друзів по горю” та змайструвати шалаш, в якому мешкатимуть дрібні звірі.
Закордонна практика
Погляньмо правді в очі – речі в Україні геть рідко отримують друге життя. Лише мала частина непотребу переробляється та використовується знову. Більшість відходів “прикрашають” звалища та забруднюють землю, водойма.
В Європі ситуація дещо інша. Наприклад, у Британії спорудили новорічне дерево, що складається з 4000 вживаних поліетиленових пакетів. Їх збирали у місцевих жителів, натомість дарували сумки багаторазового використання для походів в магазини. Така ялина не тільки дозволила врятувати життя якогось деревця, а й нагадала всьому світу про проблеми забруднення пластиком і поліетиленом. Натякала на те, що саме на новорічні свята люди здійснюють багато покупок в одноразовій тарі та накуповують зайвого під час різдвяних розпродажів. Така ялинка користувалася неабияким попитом у численних туристів.
Схожий випадок також був цьогоріч в Будапешті. На головній площі замість звичайної зеленої ялини встановили конус з колод, всередині якого був розміщений пункт обігріву. Всі бажаючі могли зігрітися в студені дні. Після свят конус розібрали на 5 000 полін та віддали малозабезпеченим. Угорщина – це країна, де опалення деревиною є актуальне й нині.
У Швеції та Фінляндії ялинки використовують на меблевих фабриках. Також там з них виготовляють косметику. Інколи хвою просто спалюють у котельнях, забезпечуючи будинки гарячою водою та теплом. Переробка ялинок на біопаливо зараз явище поширене. З подрібнених новорічних ялинок виробляють паливні брикети чи компост. У країнах північної Європи не пропаде жодна тріска. В Австрії з новорічних дерев також виробляють паливні брикети, а в Німеччині – дерев’яні ножі для масла. Крім того, в деяких країнах ялинки використовуються під час виробництва ліків для боротьби грипом.
Новорічні свята – час не лише для відпочинку, розваг та домашнього затишку. В цей період посилено страждає природа. Їй завдають удари нелегальні та безконтрольні вирубки дерев, на звалищах з’являється новий пластик від прикрас та подарункових “відходів”. Біль нашого середовища можна полегшити шляхом правильної утилізації новорічної красуні. Це можливо навіть за тих умов, якими нас нині забезпечує держава – невеликою кількістю станцій для переробки сміття та мізерними способами альтернативи повторного використання ялинки. Та вони є, просто варто дивитись далі, ніж на смітник під багатоповерхівкою.
Фото: usionline.com
