Сьогодні йде другий тур конкурсу на посаду директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції КМДА. Перший був позавчора. Дива не сталося, я вже не пройшла. Але шкода іншого. Мені хотілось публічно розповісти, чому боротьба із корупцією не працює в КМДА і як зробити, щоб працювало. Але на співбесіді цього не дали зробити. Ну, майже.
Секретар комісії і за сумісництвом радник з питань протидії корупції та взаємодії з правоохоронними органами [мера Києва – голови КМДА] Віталія Кличка Віктор Домогальский засипав мене питаннями, як я живу майже без грошей, і ніяк не міг повірити, що так зараз живе більшість українців – ті, хто не краде і щось втратив під час війни. Я йому натякнула, що можу навчити, де дешевше купувати одяг та як жити місяцями без багатьох необхідних речей, але продовжувати їб*шити корупціонерів.
Та йому того було не треба. Він вочевидь дуже хотів накрапати на мене якийсь компромат, але все, що знайшов – адмінпротокол за порушення правил дорожнього руху, який поліція склала на нас, пішоходів, коли ми намагались зупинити прийняття Київрадою рішення про дерибан земель сільськогосподарського призначення агрокомбінату Пуща-Водиця в Оболонському районі (на Мінському масиві) і ходили по Хрещатику з прапорами.
Оскільки головним завданням співбесіди було покопатися в моєму скромному житті та розвести на емоцію, за суттю я не встигла багато розповісти.
Перший етап конкурсу
Тим не менш сказала, що запобігання та виявлення корупції в системі КМДА та й НАЗК – то наразі велика фікція. А існуюче Управління з питань запобігання та виявлення корупції КМДА – статисти правоохоронних органів.
Я знаю це з практики, бо багато років намагаюсь знешкодити цього монстра в любому місті.
Наскільки мені відомо (я була б рада помилятись, але ніт) з моменту прийняття закону “Про запобігання корупції” в 2014 році в КМДА був єдиний викривач корупції, і створила його я, коли минулого року ініціювала розслідування ДБР в Києві по незаконній забудові острову Муромець, а також багацько інших кримінальних справ в різних правоохоронних органах, але в одній сфері – культури столиці.
Щоб отримати той статус та захистити чиновника, який зважився надати мені інформацію, по якій потім було відкрито кримінальне провадження, я чотири місяці вела листування з НАЗК і ДБР. Дзвонила їм майже щодня, виносила мозок, добивалася повернення справи з того місця, куди її намагалися засунути. Бо справа безпосередньо пов’язана із найближчим оточенням Віталія Кличка. Звісно, її постійно бажають похоронити.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ КОНКУРСАНТКИ НА АНТИКОРУПЦІЙНОГО ДИРЕКТОРА В КМДА, “РИБА”
Насправді, НАЗК теж не зайчики. Вони почали спілкування після того, як мій лист зайшов в комітет ВР з питань боротьби з корупцією і звідти подзвонили. “Швидкість” їх праці просто вражала. Поки НАЗК спромігся надати охоронний статус викривачу, той бідолага майже чотири місяці хворів. Коли в КМДА отримали листа від НАЗК, то тільки що не в*ралися. Їм дуже треба було звільнити викривача з роботи, але за законом це неможливо. Тому вони просто провели в своїй структурі реорганізацію і забрали в нього всі робочі функції та повноваження.
Водночас особа, яка в тому структурному підрозділі КМДА (так, це той самий Департамент культури) виконувала функції уповноваженого по боротьбі з корупцією ініціювала проти викривача службове розслідування за порушення законодавства в сфері корупції. Це взагалі-то заборонено, і зрозуміло, що сам викривач був чистий. Але ж ви тільки відчуйте красу цього моменту – людина, яка повинна була викривати корупцію, переслідувала викривача за завданням свого керівництва.
Очолював ДепКульт в той момент Володимир Моцюк, якого в 2019 році ДБР Києва взяло на хабарі. Справа давно вже в суді, він обвинувачуваний, але під час війни його підвищили на посаді. Після моїх публікацій його знов перевели на заступника, поставили директором Сергія Анжияка, на якому вже з десяток різних кримінальних справ, корупція на корупції, але його тримають, бо він покриває той самий Муромець.
Коли на єдиного викривача КМДА почався тиск, я знов постійно дзвонила до НАЗК, вимагаючи його захистити. В їх силах було надати відповідний припис та заборонити забирати в посадової особи її повноваження чи то переслідувати службовими перевірками.
За півтора місяця дзвінків мені стало зрозуміло, що цей процесс буде тривати ще півроку. Викривач плюнув та пішов з КМДА.
Всім іншим, хто надавав свідчення проти системи із середини КМДА, я вже не робила статус. Їх усіх відразу звільнили. У тому числі людину, яка є військовослужбовцем ЗСУ.
Водночас усі, хто підтримує корупцію в КМДА: бере хабарі, кришує схеми незаконної забудови чи то розпил бюджету, виграш торгів своїми кампаніями – всі ці люди продовжують працювати і будуть працювати далі.
Нещодавно НАЗК запустив Єдиний портал викривачів корупції, який нібито повинен системно вирішити цю проблему. Наразі на цьому порталі навіть немає опції, щоб подати звернення про корупцію в КМДА, ця опція з’явиться (ймовірно) наприкікнці листопада. А зараз в КМДА, мабуть, немає корупції апріорі, так, голово НАЗК Олександре Новіков?
Та й навіть якщо з’явитися, нічого той портал не змінює. Бо викривач в ньому, перш за все, відкриває свої особисті дані, а електронна система не гарантує ані результату його звернення (тобто саму боротьбу з корупцією), ані захисту цієї людини від системи, проти якої вона свідчить.
Мені не дали презентувати мою “РИБУ” – Концепцію з реального запобігання та виявлення корупції в КМДА. Тому я викладаю її у себе в блозі та тут (див. фотогалерею наприкінці тексту). Також я дарую цю “РИБУ” Максиму Бахматову, який пройшов в другий тур, та пропоную йому реалізувати.
Підкреслюю, що першим кроком для реальної боротьби з корупцією в системі повинно бути звільнення (або тимчасове відсторонення) усіх посадових осіб, які пов’язані з корупційними правопорушеннями. В тому числі, відсторонення усіх уповноважених по боротьбі з корупцією в системі КМДА. Судячи з того, що за минулий рік тільки Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України підняв сотні корупційних правопорушень по КМДА (кримінальні справи, адмінпротоколи) – їм всім незалік.
Ми не повинні чекати роками на рішення суду і покривати чиновника, який взяв хабар.
Це загальнодержавна система покарання. А повинна бути ще адміністративна система реагування на можливість вчинення злочину.
Повинна бути міська внутрішня політика проти корупції, яка буде постійно очищувати владу і спиратися, наприклад:
– на підозру, складену правоохоронними органами;
– повідомлення викривачів та аналітику Департаменту по запобіганню корупці;ї
– повідомлення та розслідування ЗМІ.
Чому сьогодні за нічний похід в ресторан із дружиною директора Департаменту в системі КМДА звільняють, а за хабар, вихваляння війною, відпочинок за кордоном із секретаркою за бюджетні кошти, покриття системних злочинів – ні?
Підкреслюю, що це є подвійні стандарти та внутрішня політика КМДА, яка не бореться, а підтримує корупцію. Саме тому сьогодні ніхто не бореться з корупційними ризиками, хоча кожен із структурних підрозділів сумлінно їх пише та вказує у відповідній звітності.
Що таке системна корупція в КМДА:
– Це коли комунальні підприємства не можуть до кінця року освоїти бюджетні кошти. Вони затягують або зривають тендера, поки не прийде свій підрядник, який надасть 40% відкату під час війни.
– Коли картки порушення благоустрою коштують на вагу золота, якщо зважувати інспектора з благоустрою, а не саму картку.
– Коли Департамент містобудування та архітектури штампує незаконні містобудівні умови та обмеження.
– коли Департамент землекористування штампує т.зв.і мовчазні згоди на розробку проєкту землеустрою, і водночас десятиріччями не погоджує такі проєкти для міських парків, в результаті чого 99% парків в любий момент можуть бути забудовані.
– Коли КП “Київкінофільм” (він же “Кластер”) тринькає мільйони нібито на розвиток кінотеатрів, але ті стоять розвалені, але на 300 тис. закуповується алкоголь.
– Коли в парках стоять хабарні генделі.
– Коли зарплатню отримують “мертві душі”.
– Коли гроші дерибаняться на мостах, каналізації, ремонтах лікарень, будівництві доріг – на всьому.
– Коли Департамент аудиту КМДА час від часу виявляє системні порушення, і ніхто не бере їх до уваги.
– Коли Юридичний відділ Київради регулярно пише зауваження до проектів рішень Київради, які в результаті прийняття можуть суттєво підвищити рівень корупції, і їх знов ніхто не бере до уваги.
– Коли мер використовуючи свої повноваження виборної посади щоб паплюжити державні інтереси, які він повинен захищати, як голова КМДА.
То ж сьогодні корупція – це внутрішня політика керівництва Києва.
Так для чого потрібен новий Департамент із запобігання корупції КМДА, який, як вже написав Георгій Могильний, утворили із порушенням закону “Про запобігання корупції”, оскільки за законом цей департамент аж ніяк не може підпорядковуватись Київському міському голові?
В другий тур пройшли Максим Бахматов, Михайлов та Тимошенко. Запасаємось попкорном та дивимось онлайншоу на сайті КМДА.
Другий етап конкурсу
І коли вам хтось скаже, що Віталій Кличко обклався активістами* і дійсно збирається за їх допомоги щось змінити в місті, шліть його далі. Бо Віталій Кличко допускає в систему лише ту громадськість, яка цілує його в боксерську рукавичку, підконтрольна та не розбирається в ситуації.
* До складу конкурсної комісії з відбору директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції КМДА увійшли:
– Олександр Лємєнов, голова комісії, представник ГО “StateWatch”;
– Віктор Домагальський, секретар комісії, радник Київського міського голови з питань протидії корупції та взаємодії з правоохоронними органами;
– – Віктор Чумак, народний депутат України VII-VIII скликань Верховної Ради, в.о. генпрокурора 5-17 березня 2020 року;
– Катерина Бутко, ГО “Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”;
– Ірина Латиш, ГО “Рух Чесно”.
Детальніше: Імітація боротьби: у Кличка з’явиться черговий “ручний антикорупціонер”
Аннабелла Моріна, співзасновниця ГО “ГР “Почайна”Джерело публікації
