Чимало грошей в сфері ЖКГ ходять в тіні. Править бал кеш.
Ось візьмемо такі елементарні буденні речі, з якими щодня стикаються кияни. Потік кран, треба замінити прокладку чи головку в ньому, просто його підтягнути, чи прочистити трубу і т.д. Мало що буває, і як завжди несподівано й недоречно.
У нас понад 11 тис. багатоквартирних будинків. У 12,6% відсотків (1466) з них створені ОСББ. Ще відкинемо понад 900 ЖБК, відомчі та інвестиційні будинки тощо.
І отримаємо, що понад ¾ будинків Києва — в управлінні комунальних керуючих компаній, які згідно з останнім законодавством про ЖКП працюють лише до їх вхідної двері.
Куди звертатися людям, якщо у них виникне потреба в сантехнічних чи інших роботах в квартирі? Кажуть, що платні послуги надають через ЦКС та ЖЕКи.
Подивимося з точки зору рядового мешканця, який хоче знайти відповідь, як діяти в такій ситуації. У нас же діджиталізація, чи не так?
Відкриваємо сайт ЦКС.
У розділі “Наші послуги” є такі підрозділи: лічильники води (ХВП, ГВП); багатотарифні лічильники води; лічильник тепла; сантехнічні послуги; бойлер; інші послуги.
Нас цікавлять, наприклад, сантехнічні роботи. Клікаємо “оформити” заявку і отримуємо пропонований перелік та розцінки.
1. Встановлення: інсталяції — 800 грн, ванни — 900 грн, заглушки — 700 грн, первинне встановлення заглушки — 800 грн, рушникосушник електричний — 400 грн.
2. Заміна: стояку водопроводу — 1200 грн, ввідного автомату — 500 грн, змішувача — 600 грн, радіатора — 600 грн, стояку каналізації — 1800 грн, унітазу — 600 грн.
3. Інші: підключення побутової техніки — 400 грн, прокладка труб ХВП, ГВП — 700 грн, розводка водопроводу та каналізації — 1150 грн.
Тобто на повсякденні “дрібниці” з кранами і т.д. тут не розмінюються. Так і по іншим підрозділам платних послуг.
Може в районі більше скажуть? На сайті Печерської РДА такої інформації немає. Сайтів у керуючої компанії району та ЖЕД Липкижитлосервіс немає. А у їх профілях у Фейсбук останній запис 1.03. 2018 й 17.06.2017 відповідно. Якщо спробуєш по телефону, то вони може заявку й приймуть, тобі перетелефонує якась приватна конторка й попередить, що тільки за виїзд вони візьмуть 400 грн.
Що роблять люди? Домовляються з кимось в приватному порядку. Звісно, віддячують готівкою. Як, до речі, і комерційним фірмам. В бюджет міста нічого не потрапляє.
Як поставлено це в тих країнах, де поважають своїх громадян і турбуються про них?
Є розгалужена система комунального сервісу. Нерідко це перебуває в віданні муніципалітетів, а якщо передається на аутсорсинг — контролюється адекватність розцінок та якість робіт.
Тобто є ринок й система сертифікованих, (!) доступних спеціалістів — електриків, слюсарів тощо.
Інакше, будемо спостерігати, як викликані “ліваки” вирублять електрику в будинках, коли будуть не вміючи порпатися в електрощитовій, чи заллють підвал водою, спускаючи як можуть її з мережі, і т.д., піддаючи інших небезпеці.
Міській владі варто було би подумати, як налагодити таку систему обслуговування людей в нових умовах за їх гроші, які не будуть осідати в кишенях різних “умільців”, а йти в дохід КП та міста.
І скрізь вивісити телефони, куди треба звертатися в тій чи іншій аварійній, коли, не дай боже, зірвався кран на кухні, чи буденній ситуації. Бо зараз кожен виживає як може. Раніше хоча б були домофони, цілодобові диспетчери в ЖЕКах. До 15-51, районних ОДС з таким питаннями не підеш.
Леонід Косаківський, Київський міський голова, голова Київради, голова міської державної адміністрації в 1993 – 1998 рр.
