Щороку наприкінці березня в Києві традиційно завершується опалювальний сезон. Це рішення ґрунтується на так званому «середньотемпературному підході» – коли середньодобова температура протягом трьох діб поспіль перевищує +8°C. В умовах війни, коли енергосистема країни переживає постійні атаки, а здоров’я громадян опинилося під подвійною загрозою – епідемічною та військовою, питання відключення тепла потребує глибшого аналізу.
З одного боку, необхідність економії енергоресурсів є очевидною: запаси газу, електроенергії та вугілля мають бути використані максимально раціонально. З іншого боку, холодні квартири можуть спричинити хвилю захворювань серед населення, зокрема серед дітей, людей похилого віку та осіб із хронічними захворюваннями. Додатково, масове використання електрообігрівачів може спричинити перевантаження електромережі, що в умовах постійних атак на енергосистему несе суттєві ризики.
То чи варто поспішати з відключенням тепла? Чи враховано всі фактори, що можуть вплинути на здоров’я та безпеку громадян? Давайте розглянемо ключові аспекти цього рішення.
1. Чи справді Київ готовий до відключення тепла?
Згідно з метеорологічними прогнозами, останній тиждень березня та початок квітня в Києві традиційно характеризуються нестійкою погодою. Денні температури можуть сягати +10…+12°C, але вночі можливі заморозки. Це створює ситуацію, коли денного прогріву недостатньо для збереження комфортної температури в оселях, особливо в старих будинках із поганою теплоізоляцією.
Крім того, в багатьох школах та дитячих садках немає альтернативного опалення, тому в разі передчасного відключення тепла навчальні заклади можуть опинитися в умовах дискомфорту. Те саме стосується лікарень, де підтримання стабільної температури є критично важливим для пацієнтів.
2. Як холод у квартирах вплине на здоров’я людей?
За даними Департаменту охорони здоров’я КМДА, лише за один тиждень у Києві було зареєстровано майже 8 тисяч нових випадків грипу та ГРВІ, включно з COVID-19. Серед хворих понад 52% – діти.
Холодні квартири створюють ідеальні умови для розвитку вірусних інфекцій: організм у переохолодженому стані стає менш стійким до збудників хвороб, а низька температура повітря сприяє збереженню вірусів на поверхнях. Найбільше ризикують:
•Літні люди – через ослаблену імунну систему та ризик загострення хронічних хвороб.
•Діти – їхній організм більш чутливий до температурних коливань.
•Люди з хронічними захворюваннями – особливо ті, хто має проблеми з дихальною системою та серцево-судинні захворювання.
Особливо критичною є ситуація в багатодітних сім’ях та малозабезпечених родинах, які не мають можливості використовувати альтернативні засоби обігріву.
3. Енергетична безпека: чи витримає система навантаження?
Окрема загроза – масове використання електрообігрівачів. Згідно зі звітами Київської міської державної адміністрації, під час пікових навантажень у лютому споживання електроенергії в столиці зростало на 30–40%. Якщо після відключення централізованого опалення більшість киян одночасно увімкне електрообігрівачі, це може призвести до аварійних відключень.
До того ж, в умовах війни стабільність енергопостачання залишається під загрозою через постійні атаки на критичну інфраструктуру. Відновлення пошкоджених енергоблоків вимагає часу, ресурсів і стабільних погодних умов, а навантаження на мережу у випадку передчасного відключення опалення може лише ускладнити ситуацію.
4. Як діяти владі?
Рішення про завершення опалювального сезону не повинно базуватися лише на середньодобовій температурі. Влада повинна враховувати комплексний підхід та можливі наслідки.
Ось кілька кроків, які можуть допомогти уникнути негативних наслідків:
1. Гнучке відключення – не вимикати опалення одномоментно, а поступово знижувати температуру в системі, адаптуючи її до погодних умов.
2. Підтримка соціально вразливих категорій – забезпечити малозабезпечені родини, людей похилого віку та лікарні резервними джерелами тепла.
3. Профілактика захворювань – активніше інформувати населення про вакцинацію, правила гігієни та засоби захисту від вірусів.
4. Моніторинг енергосистеми – прорахувати можливі ризики перевантаження мережі та заздалегідь підготуватися до пікових навантажень.
5. Чи є альтернатива?
В європейських країнах дедалі більше уваги приділяється питанням енергоефективності. Наприклад, у скандинавських країнах використовують комбіновані системи опалення: централізоване опалення працює на мінімальному рівні навіть у весняний період, а в окремих випадках підключаються локальні системи догріву.
Київ також може розглянути подібну модель – підтримувати мінімальний рівень подачі тепла до моменту, коли середньодобова температура буде стабільною на рівні +12…+15°C. Це дозволить уникнути різкого падіння температури в квартирах і знизити потребу у використанні електрообігрівачів.
Висновки
Завершення опалювального сезону – це не лише економічне, а й соціальне питання. Від правильності цього рішення залежить здоров’я та комфорт мільйонів киян.
Варто завершувати опалювальний сезон лише тоді, коли це дійсно безпечно для всіх. В умовах війни та нестабільної енергетичної ситуації потрібно ретельно зважувати кожен крок. Оптимальний варіант – гнучкий підхід, який дозволить зберегти баланс між економією ресурсів і комфортом містян.
Віктор Яцик, нейрохірург, фахівець з управління охороною здоров’я
