Вчора майже непомітно, порівняно з квартирною епопеєю Лещенка, ми дізналися ще одну новину – про відкриття Євробачення в Києві. Визначено найбільш неочікуване місце для цієї події – територія Софіївського собору!
Але для мене незрозумілим є навіть не це. Для мене незрозумілим є те, чому ми досі не відмовились від проведення цього конкурсу?
Зрозуміло, що владою керує передчуття розкрадання додаткових 1 мільярда гривень та можливість хизуватись на наступних виборах (“А пам’ятаєте, як в скрутні часи ми провели Євробачення?”).
Але чому населення не підтримало у травні ініціативу Мінфіну? За опитуваннями, тільки 20% людей розуміють недоречність проведення Євробачення. Мені здається, нами керує давній ментальний мікс з гонору та страху – осоромитись перед сусідами. Як це?! Ледь вирвали перемогу у Росії та відмовитись?! Нас же засміють! А ще відчуття провінціальності – це коли люди готові купити 7-й айфон та півроку харчуватися “Мівіною”. Так і в цей раз. На зло ворогам проведемо конкурс з розмахом! І по-багатому! Щоб вони від заздрощів луснули. Давайте нам ще фінал Ліги Чемпіонів! І Олімпіаду наступну. Відірвемось на повну. От тільки сидіти нам потім “на мівіні” ще дууууже довго.
Але чого нам розмінюватись на дрібниці? Давайте відкинемо усі економічні та соціальні проблеми та згадаємо про інше. В країні війна. Усі ми цього не помічаємо, але дні, коли на Сході ніхто не загинув – рідкісні! Майже кожного дня українські хлопці покидають цей світ через організовану Росією гібридну війну. Уявіть випуск новин де після радісного репортажу про Євробачення іде сюжет про загибель на війні (яку ми називаємо “зона АТО”) наших воїнів.
Але що нам? Давайте гуляти на низькосортному конкурсі, від якого все більше європейських країн кожного року самі ж відмовляються. Зрозумійте, що “зайвих” грошей в країні зараз немає! Витрати в 1 мільярд гривень – це те саме, що залишити наших солдат без харчування на 30 днів, забрати зимову форму або 6 тисяч тепловізорів. “Вибачте, у нас цього року Євробачення. Але ви там тримайтесь!”, – ось які, насправді, ці безглузді витрати!
Я закликаю усіх тверезо оцінити ситуацію в країні. Євробачення Джамала, як представник України, вже ВИГРАЛА. Наша країна – ніби зруйнований будинок з діркою в стіні від російського снаряду. Але замість того, щоб робити ремонт, ми повісимо на стіну плакат та влаштуємо гулянку, запросивши на неї росіян. Слід знову нагадати всьому світу, чому саме ми не можемо провести Євробачення. Невже ніхто не розуміє, що не можна просити світ про підтримку, допомогу та захист від агресора і одночасно демонструвати радість і безтурботність?
Читайте: “Сила Громад” запускает проект “Захист 24” для защиты малого и среднего бизнеса
Андрій Карпенко, Лідер об’єднання “Сила Громад”
