Чи не на кожному кроці ми бачимо в столиці новобудови багатоповерхівок. Трохи скромніше, але теж активно відбувається будівництво в більшості обласних центрів. За даними великих будівельних компаній, у Києві щорічно будується близько 1 млн кв. м житла, по Україні в цілому середній показник становить 10 млн кв. м.
На перший погляд це говорить про зростання добробуту українських сімей. Але чи це так?
За повідомленням глави податкової Олексія Любченко, минулого року 3,5 млн (чверть від загальної кількості) українських працівників отримували зарплату на рівні і менше мінімальної – 4173 гривні, за показниками МЗП 2019 року. Ще 3,6 млн (це чверть працюючих в Україні) отримували зарплату більшу за середню – 10500 гривень.
Таким чином половина українців мали зарплату між мінімальною і середньою. Ймовірно такі пропорції збережуться і в цьому, і наступному році.
Виходячи із зазначеного визначимо потенційних платоспроможних покупців квартир в Україні. Вимушено відсіємо тих, хто має зарплату на межі мінімалки — їм не до покращення житлових умов. Також відсіємо і тих, хто має зарплату вищу за середню: вони або вже придбали собі житло, або планують це зробити не в “багатоповерхівках” і можливо і не в Україні. Не до речі: за даними того ж головного податківця, 3000 українців задекларували десять і більше квартир у своїй власності.
З певною ймовірністю до потенційних покупців нового житла можна віднести 7 млн працівників із зарплатою між мінімалкою та середньою зарплатою. Нескладно порахувати їх середній трудовий здобуток ((4173+10500):2=7337 гривень), з якого держава автоматично забирає 19,5% податку та військового збору. І на руки видають без трохи менше 6000 гривень.
Беручи до уваги особисті та сімейні потреби, виділити на накопичення для придбання квартири більш ніж 25% буде дуже складно. Насправді відкладати кожну четверту гривню з такого заробітку в теперішніх цінових реаліях дуже проблематично. То ж рахуємо, що на “спец-житло-рахунок” буде все таки відкладатися 1500 гривень (6000*0,25) щомісяця.
Безперечно вартість житла залежить від міста, конкретного району, класу новобудови, ступеню готовності та оздоблення. Але діапазон вартості класу “економ” коливається в межах 12-20 тис.гривень за квадратний метр. Щоб купити однокімнатну квартиру загальною площею 30 кв. м слід назбирати 360-600 тис. гривень. Виходить збирати треба від 200 до 400 місяців – від 17 до понад 33 років.
При цьому наш “поки безквартирний” співвітчизник має на три десятки років забути не тільки про омріяний автомобільчик, а навіть про новий телевізор і холодильник, має носити весь цей час чи не одні кросівки і м’ясо купляти лише на ювілеї.
Тим часом житло активно будується. Продажні ціни не падають. І у все більшій кількості вікон в новобудовах по вечорам не сяє світло.
Читайте: Кероване безвладдя: куди нас заведе нехтування бюджетною політикою?
Сергій Кондрюк, експерт з питань соціально-трудових відносин
