Не знаю чому про це ніхто не написав раніше, але я особисто вважаю, що останнє засідання постійної комісії Київської міської ради з питань транспорту, зв’язку та реклами було доволі знаковим і вартим того, щоб окремо його прокоментувати.
Власне нічого дивного не сталося, просто шість столичних депутатів взяли та й відхилили правовий висновок Управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради до проекту рішення Київської міської ради “Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 26 січня 2012 року № 20/7357 “Про затвердження Концепції розвитку зовнішньої реклами в місті Києві” від 21.12.2016 № 08/231-5030/ПР.
Знаковість полягає в тому, що саме засідання відбулося в залі пленарних засідань, тривало кілька хвилин, а голосуванню передувала коротка доповідь голови комісії у якій Олексій Окопний відверто збрехав. Щоб пересвідчитись у цьому, пропоную порівняти ось ці його слова: “…фактично цей висновок не містить якихось конкретних зауважень і рекомендацій, вказує на недосконалість правового регулювання нашого державного, тобто Закону України “Про рекламу” та по формі нашого відповідного документу” (на відео з 09:50 https://youtu.be/JWZYgbyBSEQ), – з текстом документу, скани якого додаються.
За бажання, кожен може сам пошукати там щось про недосконалість (тільки звертайте увагу на виділені фрагменти), а тут я наведу ось цю цитату, зміст якої дуже точно відображає мою особисту точку зору: “Проект рішення не позбавлений і інших недоліків, але з огляду на висловлені концептуальні зауваження до нього зупинятися на них не вважаємо за потрібне”.
З того, що на жодного з присутніх депутатів не справили враження ні посилання у висновку на статтю 19 Конституції України, ні застереження про відсутність у Київської міської ради повноважень на затвердження правил розміщення реклами, ні більш ніж чітке формулювання у останньому реченні : “…проект рішення не відповідає вимогам законодавства”, – можна зробити припущення, що вони з ним або просто не були ознайомлені, або ж хтось їх раніше переконав, що на це можна не зважати і для столиці закони не написані.
Тож висновок був відхилений цією постійною комісією одноголосно, так само як свого часу були відхилені зауваження Державної регуляторної служби України про необхідність приведення проекту рішення у відповідність до діючого законодавства комісією з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики. А більш ніж слушні зауваженя до проекту юридичного управління апарату КМДА просто кудись поділися в процесі його “доопрацювання”…
Складається враження, що частина столичних обранців просто не зрозуміє (або вперто не хоче розуміти), що місцеве самоврядування в Україні – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади, – у їх випадку жителів Києва – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення В МЕЖАХ КОНСТИТУЦІЇ І ЗАКОНІВ УКРАЇНИ, які ухвалює зовсім не Київська міська рада. І якщо якісь з них таки де досконалі, то варто докладати свої компетенції до того щоб змінювати їх на краще, а не голосувати за “правила” місцевого розливу виписані під конкретних замовників, навіть якщо їхні інтереси вправно представляють колись кращі юристи країни.
Тому після цієї “репетиції” в залі пленарних засідань у мене залишилось лише одне запитання – чи наважиться хтось з тих депутатів Київради, котрі добре знають право(ду), сказати як все є насправді своїм колегам у день голосування (не залежно від його результатів), чи так і голосуватимуть під кон’юктурну брехню?
Олександр Пліва, підприємець, член Антикорупційної ради при Київському міському голові
