Децентралізаційні процеси нещодавно розпочаті в Україні вже давно очікували свого часу. За два з половиною десятиліття лише велись розмови про реформи в частині місцевого самоврядування, перерозподілу повноважень але практично нічого не змінювалось. Якщо поглянути на те як видозмінювалась Європа, то впродовж другої половини минулого століття практично усі країни пройшли через такі трансформаційні процеси. Основною ідеєю таких реформ було наближення базових послуг до кожного мешканця незалежно від місця проживання, рівномірний перерозподіл благ, підвищення якості та стандартів життя.
Всі регіони України об’єднує те, що люди там “За” децентралізацію, а ось чиновники в райдержадміністраціях і “місцеві князьки”, що сидять на грошових потоках, – блокують об’єднання громад.
Така ситуація склалась і в одному з найбагатших районів Київщини – Києво-Святошинському, де бюджет, який сьогодні становить більше 1 мільярда гривень, а після формування ОТГ складе не менше 5 мільярдів.
Якщо реформа запрацює, то на що може очікувати Києво-Святошинський район?
Район утворений у 1937 році і межує безпосередньо з Києвом. Адміністративно складається з 28 рад, з яких дві – міські, одна – селищна і 25 – сільських. Чисельність населення станом на 2016 рік орієнтовно складала – 170 тис. осіб. Окрім того в межах району знаходяться дві міські ради обласного підпорядкування, Ірпіньська з кількістю населення приблизно 83 тис. осіб та Бучанська – 31 тис. осіб. Таким чином загальна кількість населення, що територіально охоплена районом складає понад 280 тис. осіб.
Є кілька кілька моментів які безпосередньо впливають на розвиток району. Це і межування з столицею, що в свою чергу впливає на вартість землі, трудових ресурсів та їх міграцію, і надзвичайно непропорційний територіальний розподіл населення.
На жаль, за цілком конкретних обставин перспективний план Києво-Святошинського району не був затверджений Кабінетом Міністрів України. Більш того, окрім підготовки перспективного плану законодавством передбачається широке обговорення з громадськістю того чи іншого об’єднання. Можна висловити таке припущення, що хоча громадське обговорення і є важливим інструментом визначення оптимальної моделі формування громади, все ж таки доцільно сформувати науково обґрунтовану оптимальну структуру на підставі аналізу статистичних та економічних показників.
Проте, певні моделі з альтернативними варіантами стосовно Києво-Святошинського району є вже відпрацьованими. Якщо брати до уваги адміністративні межі району то можна орієнтуватись на формування шести територіальних громад:
-
Борщагівська об’єднана територіальна громада (Складається з двох сільських рад – Петропавлівсько-Борщагівської та Софіївсько-Борщагівської)
-
Боярська об’єднана територіальна громада (Складається з однієї міської та шести сільських рад. Боярська міська рада, Білогородська, Бобрицька, Віто-Поштова, Забірська, Малютянська, Тарасівська сільські ради)
-
Вишнівська об’єднана територіальна громада (Складається однієї міської та трьох сільських рад. Вишнівська міська рада, Гатненська, Крюківщинська, Петрівська сільські ради)
-
Ірпінська об’єднана територіальна громада (Складається з однієї міської та двох сільських рад. Ірпінська міська рада, Коцюбиньська, Михайлівсько-Рубежівська сільські ради)
-
Києво-Святошинська об’єднана територіальна громада (Складається з девяти сільських рад, вісім з яких територіально знаходяться в межах Києво-Святошинського району Бузівська, Гореницька, Дмитрівська, Княжицька, Личанська, Музичанська, Петрушківська, Шпитьківська сільські ради і одна в Макарівському районі – Новосілківська сільська рада)
-
Чабанівська об’єднана територіальна громада (Складається з однієї селищної ради та п’яти сільських рад, при чому дві сільські ради в двох різних районах області. Чабанівська селищна рада, Лісниківська, Ходосівська, Хотівська сільські ради, Іванковичівська сільська рада (Васильківський р-н), Підгірцівська сільська рада (Обухівський район).
Якщо все зробити правильно та виважено, то об’єднати та провести вибори у громадах Києво-Святошинського району можна було б вже у жовтні 2017 року. Після обєднання громад зникає потреба в такому рудименті радянщини, як районні адміністрації. Громади отримують змогу самостійно без вказівок зверху планувати своє майбутнє. На мій особистий погляд це нове дихання громадам, нові можливості для розвитку.
За ініціативи Олександра Тигова, як голови громадської організації “РУХ територіальних громад”, було проведено ряд ознайомчо-інформаційних зустрічей з реформи децентралізації для жителів Києво-Святошинського району. Перша відбулася 1 жовтня в селі Петропавлівська Борщагівка, друга 24 листопада для жителів населених пунктів: Боярка, Віта-Поштова, Білогородка, Малютянка, Бобриця, Тарасівка, Забір’я, третя – 3 грудня для жителів міста Вишневе і прилеглих населених пунктів – Гатне, Крюківщина, Святопетрівське.
Це дуже потрібні ініціативи, а тому ГО “РУХ територіальних громад” і надалі буде проводити такі відкриті зустрічі, запрошуючи громадськість, представників влади, експертів та провідних фахівців, де кожен зможе висловитися, обговорити і посперечатися, а також внести свої пропозиції. Адже об’єднання має відбуватися з урахуванням інтересів суспільства, це і є основний принцип територіальної реформи.
Андріян Фітьо, експерт з стратегічного розвитку територій
