Погодьтесь, в наш час доволі складно уявити ефективну роботу великого (і не тільки) підприємства чи органу влади без системи електронного документообігу. Серед великої кількості корисних функцій та нових якостей які надає впровадження елементів електронного врядування останніми, неабияке значення мають прозорість процесів і можливість більш оперативного прийняття рішень. Розуміння необхідності відповідних змін у країні є, і робиться для цього чимало.
Минулого місяця про перехід Уряду на електронний документообіг із центральними органами виконавчої влади повідомив міністр Кабінету Міністрів Олександр Саєнко. Безоплатну передачу органам влади розробленої співробітниками СЕД АПУ, яка вже зараз має понад 500 користувачів, пропонує заступник Глави Адміністрації Президента України, секретар Національної ради реформ Дмитро Шимків.
А от у виконавчому органі Київської міської ради, як виявляється, майже протележні тенденції.
У жовтні минулого року Київська міська державна адміністрація зробила спробу відмовитись від паперового документообігу затвердивши технологічну картку погодження проектів своїх і розпоряджень Київського міського голови у працюючій ще з 2013 року інформаційно-телекомунікаційній системі “Єдиний інформаційний простір територіальної громади міста Києва” (більше відомій під назвою АСКОД), яке з моменту ухвалення розпорядження КМДА №1065 від 30.10.2015р. мало здійснюватись відповідно до вимог Регламенту, Порядку роботи з документами в цій системі та самих технологічних карток.
Але за чотири дні до набрання чинності Законом України “Про державну службу” розпорядженням КМДА № 281 від 27.04.2016р. у Регламенті роблять невеличке виключення: “Погодження проектів розпоряджень з кадрових питань, з питань направлення делегацій та здійснення відряджень за кордон відбувається тільки у паперовому вигляді у послідовності, встановленій у абзаці першому пункту 6.4 цієї глави”.
Під чиї призначення були внесені такі зміни кожен може поцікавитись для себе особисто, але очевидно практика повернення в минуле шляхом таких от “виключень з правил” комусь прийшла до вподоби.
Вже 17-го червня розпорядженням КМДА №448 перелік проектів розпоряджень, які погоджуються тільки в паперовому вигляді стає значно ширшим і виявляться, що на другому місці у столичному антирейтингу прозорості і відкритості прийняття рішень стоїть …реклама, адже цей пункт тепер виглядає так: “Погодження проектів розпоряджень з кадрових питань, з питань направлення делегацій та здійснення відряджень за кордон, з питань надання, відмови у наданні, продовження строку дії, відмови у продовженні або скасування дозволів на розміщення зовнішньої реклами відбувається тільки у паперовому вигляді у послідовності, встановленій у абзаці першому пункту 6.4 цієї глави”.
З’ясувати ці цікаві деталі ручного управління містом допомогла відповідь керівника апарату КМДА на звернення Антикорупційної ради при Київському міському голові щодо надання копій проекту розпорядження про надання дозволу на розміщення рекламної вивіски площею 843,9 кв. м. на фасаді будівлі по бульвару Лесі Українки,7а, існування якого публічно підтвердили його заступник та начальниця відділу реклами Наталія Гончарова.
Як свідчить цей лист, внаслідок описаних вище “реформ управління”, проекти таких розпоряджень знову ходять ногами по кабінетах зацікавлених осіб, майже не залишаючи за собою слідів. От тільки навряд чи такий явний регрес у процедурах залишає якісь ілюзії не тільки у мешканців нашого доволі Smart City, а й у тих, хто фінансово підтримує численні антикорупційні починання керівництва столиці. Та й все потаємне, рано чи пізно, таки стає явним.
Олександр Пліва, підприємець, член Антикорупційної ради при Київському міському голові
Джерело: Фейсбук автора
Читайте: Про Децентралізацію відповідальності