Подільський мостовий перехід — просто фантастична історія. Ми дуже довго будували дуже дорогий міст, от вже нарешті майже збудували і тут раптом зрозуміли, що не дуже знаємо, звідки він має вести і куди: з обох боків Дніпра зараз є проблеми з тим, куди його вивести.
У випадку з правим берегом затверджений проект передбачає, що трафік вийде на Набережно-Лугову в районі IZONE, а далі через новий тунель потрапить на Лук’янівку в район вулиці Чорновола. Однак, в будівництво тунелю у найближчому майбутньому сьогодні мало хто вірить.
Кілька років тому транспортний інженер Віктор Петрук придумав альтернативний варіант — вихід трафіку з мосту на Верхній і Нижній Вал через багаторівневу розв’язку на перетині Валів з Набережно-Хрещатицькою. Крім всього іншого, цей альтернативний проект поліпшує транспортну зв’язність Рибальського півострова і звільняє місце для будівництва проекту “Новий Поділ”.
Проблема в тому, як цей варіант закінчення Подільського мосту вплине на Поділ. Уявіть собі збільшення трафіку на вулицях Подолу у кілька разів. Уявіть собі Глибочицьку, розширену до трьох смуг руху в кожен бік.
Вали — основна комерційна вулиця Подолу і чудовий, хоч і занедбаний, бульвар — можуть перетворитися у швидкісну автомагістраль. А перший від Дніпра квартал Валів узагалі буде зайнятий автомобільною розв’язкою. Те, за що люблять Поділ: “європейська” забудова, затишні кав’ярні і бари, пішохідність, людський масштаб і комфорт, — може зникнути внаслідок зростання автомобільного трафіку. І це не беручи до уваги збереження архітектурних пам’яток. За радянських часів, коли створювали оригінальний проект мостового переходу, саме позиція пам’яткоохоронців стала причиною, чому проект будівництва мосту не передбачав виведення основного трафіку з Троєщини на Вали.
Коли я думаю про цю ситуацію, то згадую мимоволі Джейн Джейкобс — найвідомішу у світі міську активістку, головна боротьба якої теж була спрямована на зупинення проекту будівництва моста і хайвею через затишний і людиноорієнтований район Гринвіч-Віллидж. Я дивлюся на візуалізацію розв’язки на Валах і розумію, що вже бачив десь щось схоже — візуалізацію магістралі, проти якої ще у минулому столітті виступала Джейн Джейкобс у Нью-Йорку.
Вже неодноразово доведено, що будівництво нової автомобільної інфраструктури стимулює зростання автомобілекористування. Це не вирішує проблему заторів: чим більше доріг — тим більше машин виїжджає на дороги. Нова інфраструктура лише тимчасово розвантажує вулиці — проходить кілька років, кількість автомобілістів зростає і затори повертаються з новою силою знову.
Місто вкладає зараз багато грошей у створення комфортного середовища на Подолі і навколо нього: оці всі сходи, мости і пішохідні площі. Ці всі гроші можуть бути витрачені намарне, якщо перетворити Вали на автомагістраль. Купа грошей, яку ми вклали у будівництво Подільського мосту, може призвести до вкрай негативних, а не позитивних наслідків для міста.
З’їзди тільки починають будувати. Рішення про зміну проекту ще не прийняте. Я сподіваюся, що ні органи міської і районної влади, ні мешканці Подолу, ні жителі всього Києва, ні подільські бізнеси, ні забудовники Подолу не зацікавлені сьогодні в тому, щоби знищити дух нашого району.
Я не знаю, куди має виходити Подільський міст. Але я знаю кілька червоних ліній, які є маркерами щодо того, яка доля чекає на історичний Поділ:
1. Рахувати транспортний ефект як кількість переміщених людей, а не кількість перевезених автомобілів.
2. Рахувати економічний ефект з урахуванням:
— закриття бізнесів на Валах і зменшення привабливості Подолу як району для життя, відпочинку і туризму;
— збільшення забруднення повітря і витрат на охорону здоров’я внаслідок зростання кількості автомобілів;
— повернення заторів через кілька років внаслідок виникнення індукованого попиту, спровокованого створенням нової автомобільної інфраструктури.
3. Не вести і мови про будь-яке звуження тротуарів і зеленої зони на Валах і Глибочицькій, а також вирубування бульвару на Валах.
4. Створити по всій довжині Подільського мостового переходу, всіх підходів до нього, а також Валів і Глибочицької виділені смуги руху громадського транспорту, а також велосмуги або велодоріжки.
5. Передбачити заходи регулювання (стримування зростання) транзитного автомобільного трафіку через Поділ за допомогою:
— світлофорів,
— зменшення кількості і звуження смуг руху автомобілів,
— розвитку громадського транспорту, велоруху та пішохідної інфраструктури,
— переведення односторонніх вулиць на Подолі у двосторонні з місцями для паркування жителів,
— інших засобів заспокоєння руху.
6. Розглянути варіант створення однорівневої розв’язки на перетині з’їздів з мосту, Валів і Набережно-Хрещатицької. Відкидати цей варіант лише у разі наявності достатньої кількості однозначних переконливих аргументів на користь будівництва багаторівневої розв’язки на Валах, з урахуванням усіх попередніх пунктів.
Іван Вербицький, аналітик Центру дослідження суспільства
