Любітє ресторани, дє всьо “по багатому”?

Женя Михайленко
Женя Михайленко

Шеф-кухар, засновник Food vs Marketing

Дуже хочу поділитись з вами цінним, на мою думку, спостереженням. За свою досить тривалу практику я бачив, працював і їв у досить великій кількості ресторанів і помітив одну дивну (лише на перший погляд) закономірність: чим багатше виглядає ресторан, чим більше грошей вкладено в інтер’єр, чим вище ціни в меню і чим більший вибір – тим більше вас ошуковують стосовно якості їжі, в тому, як обходяться з тим, що лежить перед вами на тарілці і хто та людина, яка поклала вам цю їжу в тарілку. Звісно, є певна кількість винятків з цього правила. Звісно, в різних країнах пропорційно таких ресторанів різні кількості. Проте, можу сказати абсолютно точно, що і в США, і у нас, я працював в декількох таких ресторанах.

Я бачив, як розморожують стейки з Чорного Angus cattle, креветки та філе Чілійського Лаврака в гарячій воді, бачив, як брудні тарілки протирали вологою серветкою і рушником та повертали в залу, бачив, як пательні ГОДИНАМИ мили в одному і тому ж тазі з водою, що не мінялась пів дня, бачив, як розкидані по брудній підлозі клешні Королівських Крабів викладались на лід і виносились в залу для гостей. Все це – в ресторанах, куди здебільшого приїздили на лімузинах. Де треба було заздалегідь бронювати місце. Ресторанах, де пляшка “недорогого” вина легко могла коштувати 600$ і більше.

У моєму житті найсмачніша їжа, яку я їв, здебільшого не коштувала мені більше 60$. Звісно, я не маю на увазі суші правильної якості, які навіть на узбережжі океану можуть коштувати далеко за 100$ і 200$. Я не враховую унікальні породи корів і яловичину сухого визрівання, яка втрачає 50% і більше ваги через специфічність процесу. Все це – лише винятки з правила.

Неможливо поставити цінник на Майстра суші, який роками і десятиліттями вчився своєму ремеслу, відточував рухи і системи приготування і подачі, знаходив постачальників і дізнавався все, що можна про місцеву рибу і коли її найкраще їсти.

Так само, як і процеси вирощування високоякісної яловичини і технології її обробки та визрівання – не коштують дві  копійки. Це не перепічка, і не бургер. Є у світі їжі такі речі, які варто спробувати, і вони обійдуться вам, як поїздка в Хорватію на кілька днів. Цей досвід – це ваш особистий вибір. Головне – не переплутати професіонала з яскравою рекламною кампанією та розумним маркетингом.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Facebook 

Мало хто знає, що для того, щоб успішно працювати та готувати для гостей якісні та дорогі інгредієнти, недостатньо просто мати гроші. Запевняю, навіть якщо ви поставите у свій ресторан найкрутішу плиту, купите найкращу кастрюлю і напхаєте в неї імпортованих інгредієнтів на 10 000$, кухар-рукожоп, якого ви найняли, не зварить вам Clam chowder, бо він бачив його тільки у книзі рецептів.

Я часто бачу такі позиції в меню сумнівних ресторанів десь на 8-й чи 10-й сторінці.

Після піци, борщу, сніданків та, звісно, “наших фірмових бургерів”, стає зрозуміло що мене просто най*?&ють.

Будьте кмітливими – не давайте себе ошукати.

КиевVласть

Поділитися
Поділитися
Поділитися
Рекомендуємо до перегляду
Не пройшло і три роки: в Ірпені майже 100 млн гривень почали відновлювати будинок на вулиці Миру
Не пройшло і три роки: в Ірпені майже 100 млн гривень почали відновлювати будинок на вулиці Миру
13:00 Місто Ірпінь, яке стало одним із символів стійкості під час окупації Київщини, досі відновлює зруйновані оселі містян. Одним з показових прикладів відновлення є…
Мільйони на папери: як "Київавтодор" переписує свої кошториси
Мільйони на папери: як “Київавтодор” переписує свої кошториси
09:00 Ремонту кожної столичної дороги передує масштабна підготовка у вигляді розробки проєктно-кошторисної документації, яка влітає в добрячу копійку, однак далеко не всі ремонти розпочинають…
Щурячі мікросоми та наночастинки благородних металів: які хімічні речовини й за скільки купували київські ВНЗ у 2024 році
Щурячі мікросоми та наночастинки благородних металів: які хімічні речовини й за скільки купували київські ВНЗ у 2024 році
09:00 Щорічно університети вкладають чималі кошти задля забезпечення освітнього процесу, зокрема розвитку лабораторно-дослідницької діяльності. Торік лише пʼять провідних ВНЗ — Шевченків університет, Київська політехніка,…
Banner
QlU7mDx4