Якщо говорити про кіоски, тимчасові споруди чи малі архітектурні форми, як їх можна називати по-іншому, то перш за все цікавить право наскільки ми маємо можливість бути у безпечному довкіллі, наскільки ми можемо почувати себе захищеними.
Коли виходимо на зупинку громадського транспорту, ні про який захист не може йти і мови. Вражає хаотичне нагромадження кіосків в місцях найбільшого скупчення людей, коли вулицею буквально важко пройти. Але з іншої точки зору: невеликий кіоск під будинком – це зручно.
Загалом, термін “мала архітектурна форма” є дещо застарілим. У 2011 році уже була прийнята така термінологія, як “тимчасова споруда”. Проте, суть її від цього не міняється, бо, дійсно, це – певна споруда, яка не має постійного фундаменту та може в будь-який момент бути демонтованою. Доречі, сюди відносяться і кав’ярні на колесах, де ми зазвичай щодня п’ємо каву. Нажаль, не завжди задумуючись про реальну якість.
Факт у тому, що у Києві існує близько 6 тисяч таких споруд. І це тільки офіційно. Загалом, кіоски повинні бути оформлені відповідно до законодавства: мають бути договори оренди, договори пайової участі. Тоді дійсно зрозуміло, що власник чи орендар цього павільйону заплатив певні кошти для того, щоб брати участь у благоустрої міста Києва.
Але насправді цифра є дещо драматичнішою. Абсолютно впевнено можна говорити про те, що майже 80% всіх тимчасових споруд у Києві є нелегальними і витають поза межами правового поля.
До речі, у Києві є ситуація, як і в інших містах, коли відбуваються пожежі у певних тимчасових спорудах. Це говорить про те, що інспекції (і пожежні, і санітарні) не завжди встигають слідкувати за тим, що відбувається із тимчасовими спорудами, а часом просто на це “закривають очі”.
Загалом, кіоски стали частиною життя столиці, так само як і Майдан, Софіївська площа та інші пам’ятки архітектури.
Тільки тут виникає питання наскільки вони мають право на життя?
Скажу з власного досвіду, буваючи у різних європейських країнах, помітив, що там немає такої кількості тимчасових споруд. У сусідній Польщі ще років 20 тому почали реорганізовувати цей сектор. Є кілька культурних будівель, де можна було б придбати товари першої необхідності.
Тому виникає питання наскільки Київ буде успішний у врегулюванні хаотичності тимчасових споруд?
Якщо аналізувати ситуацію за останні поки, ми бачимо, що по місту йде постійний демонтаж тимчасових споруд. Це питання винесено на системний рівень і помітно, що київська влада націлилась все-таки вирішити проблему МАФів.
З іншого боку, їх демонтаж часто відбувається у нічний період і він є непогодженим. Виходять власники та працівники з протестами проти цього. На ранок ми бачимо зруйновані кіоски та людей в розпачі, які кажуть, що їм завтра уже ніде працювати та нічим дітей годувати. Тому питання має дві сторони медалі: з одного боку хаотичне нагромадження строкатих споруд по місту Києву, а з іншого – до кілька десятків тисяч безробітних, які потенційно можуть з’явитися у результаті знесення тимчасових споруд.
Наприклад, якщо біля виходу з метро є 20-30 кіосків, то припускаю, що можна створити невеликий торгівельний майданчик, щоб було зручно громадянам і підприємцям.
Потрібно поважати і себе і оточуючих, підприємці можуть згуртуватись, разом побудувати торгівельний майданчик і далі продовжать роботу, але уже у комфортних умовах у теплі та із зручностями.
Тому питання тотального безробіття є відносним. Легко вести такий індивідуальний бізнес, а інша справа згуртуватись і зробити спільну справу для того, щоб було зручно і киянам, і представникам цього бізнесу.
В цій ситуації варто слідувати такому принципу: якщо є якась заборона, то обов’язково потрібна альтернатива.
Я вважаю, що так само,як і Генеральний план забудови Києва, так і Схема розміщення тимчасових споруд має бути узгодженою з громадою та гармонійною. Права працівників цих споруд теж повинні бути захищені на вищому рівні.
У взаємодії влади та бізнесу має бути баланс. Я впевнений, що восени цього року консенсус ми досягнемо, буде затверджена Схема розміщення тимчасових споруд у місті Києві і ми отримаємо реальне вирішення цього питання.
Читайте:
Нове дихання судової системи України
Безкоштовна земля. Як отримати свої гектари?
Насильство в школі. Захист від психологічних та фізичних знущань
П’ять основних фактів, які слід знати про право поліції на огляд приватних речей
Як громадянин може отримати допомогу з депутатського фонду
Рейдери не зможуть забрати квартиру, занесену до реєстру
Чому українці мають не менше право на спокійний сон, ніж жителі інших країн Європи
Станіслав Куценко – начальник Головного територіального управління юстиції у місті Києві
