Що насправді продемонструвала ситуація з прокатом електросамокатів від “Bolt” і їх забороною від київського мера?
Фабула конфлікту така: столичний голова обрушився гнівом на пункти оренди електросамокатів, які розмістила в столиці транспортна компанія “Bolt” (відома в Києві як інноваційна служба таксі). Мовляв, це – незаконно, за дозволом до місцевої влади “Bolt” не звернувся; та й узагалі електросамокати ніяк не врегульовані вітчизняним законодавством. У компанії ж відповіли, що закон не порушували: позаяк, що не заборонене, те – дозволене. Мовляв, так прописано в Конституції України й Цивільному кодексі.
Читайте: В Киеве перестал работать онлайн-сервис проката самокатов от Bolt
На перший погляд, столичний градоначальник постає в ролі ретивого захисника законності і державного нагляду: мовляв, як посмів “Bolt” без дозволу високого начальства аж так розперезатися? Та з іншого боку, дії мера Кличка в цьому кейсі оголюють реальне ставлення влади до вітчизняного бізнесу й інвесторів, яке київського міського голову аж ніяк не прикрашає. І ось чому:
1. Аби розпочати будь-який інноваційний проєкт у столиці, який водночас ще й підвищує комфорт киян, “Bolt” і будь-який бізнес мають іти на поклон персонально до мера Кличка й до інших функціонерів. Адже, в нашій державі практично кожне високе начальство сприймає підприємців винятково у координатах “пан-холоп” і на кшталт “дійних корів”, які наповнюють державні, місцеві й персональні бюджети чиновників. Щоб нормально працювати в Україні, бізнес неодмінно має “заносити нагору”, інакше спокою і прибутків не побачить, як власної потилиці. Допоки така парадигма існуватиме в Україні, наша економіка і далі перебувати “на дні” глибокої економічної кризи;
2. В цивілізованих країнах бізнес живе за чітким і недвозначним правилом – “що не заборонено, те дозволене”. Мер Кличко, піддавши гнівній обструкції пункти прокату електросамокатів від “Bolt”, продемонстрував протилежну максиму, за якою живе столиця, – “все що не зарегульоване, те заборонене”. Бо ж біда – електросамокати ніде не фігурують в законодавстві, а значить – будь-яке використання їх бізнесом “нелегальне”! А те, що тисячі молодих киян їздять на екологічно-чистому транспорті, не множачи автомобільні затори й загазованість київського повітря – це для столичного голови не має жодного значення!
Читайте: Электротранспортный бум в столице вводит в ступор полицию и городские власти
Та що є насправді головним – бюрократичні процедури, чи успішний розвиток бізнесу й добробут киян? У нас в країні мало регуляцій, тож треба додати до них ще одну? По-хорошому, будь-який прогресивний мер мав би лише радіти і всіляко підтримувати “бізнес”, який ризикнув створити в місті інноваційний бізнес-проєкт, інвестувавши в нього кошти. І найперше – КМДА мала запросити “Bolt” та інші інноваційні компанії до діалогу щодо поліпшення транспортної інфраструктури міста. Проте, це – не для столичного голови. Адже, у Києві будь-яка масштабна підприємницька ініціатива повинна працювати “під дахом” чиновників! Тож, будь-яке бізнес-починання може бути легко знищене владою – застосувавши “спрут” алогічних норм, можна навіть дихати заборонити! Хтось там казав про скасування 90% зайвих та абсурдних регуляцій?
Електросамокати – це новий світовий тренд, який стає все більш популярним серед української молоді і навіть людей старшого покоління. Заборона мером Кличком пунктів прокату цього екологічного транспорту, вочевидь, сприймається молодим поколінням як недружній, а то і варварський крок відчуженої від людей влади. Та чи не видається кейс із компанією “Bolt” проблемою винятково київського мера, котрий мав би докладати максимум зусиль, аби інтегрувати найкращі західні бізнес-практики до столичного простору і тримати руку на пульсі глобальних трендів? Чи не тому Київ впроваджує камери фіксації швидкості, вельми пишаючись цим, – через 15-20 років після Великобританії та інших західних країн?! Чи не є проблемою мера Кличка те, що він не ініціював відповідні законодавчі ініціативи у той час, коли електросамокати заполонили київські вулиці, а зараз намагається надолужити втрачене “нафталіновими” заборонами? Так, ці нові засоби пересування в столиці іноді загрожують пішоходам, бо “водії” в столиці змушені їздити тротуарами. Але, чи це їхня вина, якщо в Києві й досі не створено розгалужену мережу велодоріжок, на кшталт Амстердаму чи Берліну? Іще один аспект. Чому б панові Кличку, котрий протягом років жив на Заході, не ініціювати щодо новітніх видів транспорту регуляторну “пісочницю” (практика США та ЄС щодо фінтех-стартапів за браку законодавчих норм), а затим – впровадити в законодавство найпродуктивніші алгоритми?
Читайте: Киев отказался от приоритета электротранспорта и отечественных производителей
Столичний голова звинувачує компанію “Bolt” у “несанкціонованому” використанні міського простору й землі громади. При цьому пункти прокату електросамокатів не передбачають жодних архітектурних споруд. Точки оренди не спотворюють архітектуру й міський простір, вони – компактні й зручні для багатьох киян-любителів “революційного” транспорту. Водночас, столичні забудовники “повним ходом” захаращують Київ потворними “свічками”, які нерідко будують без необхідних дозволів, впритул до старих будинків, на місці зелених “зон” і в історичних ареалах. Ось де використання міської землі і простору на шкоду столиці та її мешканців! Чого варті, наприклад, нинішні спроби одного з девелоперів збудувати кам’яного “монстра” на місці улюбленого багатьом киянам “чкаловського” скверу. Чи ці ділки не користуються землею та міським простором Києва? Чому ж тоді не обурюються схожими неприпустимими діями столичний голова Кличко та його “молода команда”, не протидіючи будівельній “мафії” та не припиняючи її безчинства? Натомість, увесь “пролетарський” гнів мер Києва виливає на креативний бізнес-проєкт щодо прокату електросамокатів із-за буцімто “незаконного” користування міською територією! А хіба горе-забудовники, нелегальні видобувачі піску з Дніпра, незаконні торгівці тощо не використовують столичний простір, безтурботно собі працюючи, аж “дим іде”? Отже, насамперед тут зовсім не варто наводити лад? Та й узагалі, хіба цікавився голова КМДА у самих киян, чи потрібна їм оренда електросамокатів і чи необхідно створювати відповідну інфраструктуру, включаючи зарядні станції? Хіба не треба створювати мережу якісних велодоріжок, яких в столиці практично катма? Як то кажуть, забороняти – не плуга перти!
Естонська компанія “Bolt” фактично є іноземним інвестором, який ризикнув вийти на український ринок і вже протягом кількох років провадить бізнес в Україні. За великим рахунком, з цим інноваційним стартапом мала би працювати широко розпіарена чинною владою “інвестиційна няня”. Себто, представник держави, який “супроводжує” інвестора, максимально допомагаючи йому долати численні бюрократичні перепони, яких хоч греблю гати в нашій країні. Натомість, замість цього, “Bolt” отримав “няню з батогом” у вигляді київського мера, котрий чомусь позиціонує Київ своєю власністю і одноосібно вирішує, кому з бізнесу роздавати казенні “наділи”, а кого виштовхувати втришиї. Чи бігом побіжуть закордонні інвестори вкладати кошти в столичну економіку, якщо київський топ-чиновник зможе у будь-який момент одноосібно заборонити їхній бізнес – бо, бачте, “немає закону”? Аж ніяк – з такими “правилами гри” українська економіка приречена на довготривалу стагнацію!
Та що натомість мав би робити київський голова у кейсі з електросамокатами від “Bolt”, аби був здатен мислити стратегічно?
По-перше, столична влада повинна вже сьогодні будувати належну інфраструктуру для електротранспорту, в тому числі – для його оренди. Чи знає, наприклад, київський міський голова, що в Італії й Швеції уряди й муніципалітети субсидують власників електросамокатів, аби стимулювати перехід на екологічно-чистий транспорт? Чому би меру Кличкові замість того, щоб ретроградно забороняти станції прокату “Bolt” (ще й лякаючи тим, що комунальні служби ці точки рознесуть), навпаки – підставити своє могутнє владне плече? І не лише транспортно-прокатному бізнесу, а й будь-якому іншому, який пропонує інновації, що роблять життя киян більш комфортним.
По-друге, необхідно розробити програму впровадження інноваційних техно-проєктів у міському просторі, напрацювавши алгоритми регуляторних “пісочниць”, інституційного забезпечення й консалтингової підтримки. А головне – потрібно розробити систему фінансових та інших стимулів для цифрових стартапів, які за належних умов зроблять міський простір й урбаністичне середовище максимально комфортними для киян та гостей столиці.
І, по-третє, КМДА і транспортний департамент мерії мають самі ініціювати співробітництво з тією ж таки компанією “Bolt” та іншими зацікавленими інвесторами, аби спільно створювати в столиці сучасну й технологічну транспортну інфраструктуру. Замість ретроградних заборон, столична мерія повинна використовувати винятково продуктивні для бізнесу й місцевої громади опції.
Олег Тітамир, президент ГО “Українська організація захисту споживачів послуг”
