Судячи з заяв голови Київської обласної державної адміністрації Олександра Горгана та його заступника Юрія Денисенка, на Київщині розгортається наступний етап боротьби загальнонаціональних мереж АЗС за повне усунення малого та середнього бізнесу з ринку автомобільного скрапленого газу.
Перший етап було вдало реалізовано в Києві. Тут газові заправки повністю знищені, майже весь обсяг реалізації автомобільного скрапленого газу столиці припадає на АЗС відомих мереж, які неодноразово були звинувачені Антимонопольним комітетом у цінових змовах та антиконкурентних діях.
Звісно, в такій ситуації не варто й говорити про справедливу та економічно обгрунтовану ціну автогазу для споживача. З березня 2017 року – від моменту ліквідації невеликих газових заправок – столичні автовласники вже переплатили сотні мільйонів гривень паливним монополістам.
Ситуація що склалася на ринку автомобільного газу Києва, досить показова для розуміння того, що може відбутися незабаром на Київщині. Тому київський досвід варто розглянути детальніше.
Загалом, торгівля автомобільним скрапленим газом для заправки автомобілів через автомобільні газозаправні пункти (АГЗП) в Україні існує, як бізнес, вже майже 20 років. Розвиток газозаправної інфраструктури в Україні суттєво не відрізняється від європейської практики чи практики інших країн світу.
В усьому світі для заправки автомобілів скрапленим газом використовується технологічно не складне обладнання – газові модулі. Це проста конструкція в якій в заводських умовах на металевій рамі поєднано три основні агрегати – ємність для палива, насос та паливнороздавальна колонка. Простота конструкції модуля, відсутність необхідності у капітальних будівельних роботах для його встановлення, дотримання нескладних правил робить його експлуатацію цілком безпечною.
Мережі саме таких пунктів спокійно розвивалися в Києві, доки у 2008 році тодішня міська влада не звернула увагу на певну хаотичність у розміщенні таких об`єктів. Розпочався конструктивний діалог з підприємцями, в результаті якого дійшли спільної згоди, що для впорядкування ринку необхідно розробити та впровадити Правила розміщення та експлуатації АГЗП.
Читайте: Золотая жила Киевсовета: депутаты снова решили проверить АЗС
На час розробки такого порядку підприємці взяли на себе зобовязання протягом півтора року не розміщувати нові АГЗП.
З того часу змінилося кілька мерів, а Правил досі немає. Це не завадило розвиватися ринку, оскільки, до приходу на посаду мера Києва Віталія Кличка, попередні керівники міста займали помірковану та виважену позицію щодо АГЗП, чудово розуміючи необхідність такої інфраструктури для киян.
Особливих проблем у підприємців не виникало, влада реагувала лише на грубі порушення. Великі мережі АЗС взагалі цією темою не цікавились, оскільки обсяги продажу традиційних видів палива зберігались на достатньому рівні, а економічний ефект від продажу скрапленого газу – в кілька разів менший, ніж від торгівлі бензином та дизпаливом.
Читайте: Под лозунгами наведения порядка “ударовцы” Киевсовета проводят незаконные захваты АЗС
Близько трьох років тому, ставлення паливних монополістів до автогазу різко змінилося. Зростання цін на традиційне пальне та низька купівельна спроможність автовласників призвели до різкого збільшення кількості автомобілів з газобалонним обладнанням. На великих АЗС теж стали активно встановлювати газові модулі.
Дивним чином це співпало з раптовою хвилею невдоволення з боку Віталія Кличка роботою невеликих газових заправок. Як наслідок, Департамент благоустрою та захисту природного середовища Київської міської державної адміністрації (КМДА), на підставі виключно власних приписів, розпочав примусові демонтажі газових заправок під час яких газ та обладнання вивозилось у невідомому напрямку.
За ініціативи підприємців знов розпочався діалог із столичною владою. Спочатку міська адміністрація активно включилася в спільну роботу, були проведені круглі столи, створені комісії, були розроблені кілька проектів Порядку розміщення та експлуатації АГЗП.
Читайте: КГГА лишила горожан возможности заправлять в Киеве бытовые газовые баллоны
Але в той же час тиск на підприємців посилювався. Примусові демонтажі стали звичною практикою. Більше того, у складі демонтажних бригад зявилися молодики спортивно-кримінальної зовнішньості, які не тільки залякували власників АГЗП, а й вдавалися до фізичного насильства до підприємців які намагалися захистити свою власність.
Наприкінці 2016 року в Києві обсяги продажу скрапленого газу вперше перевищили обсяги продажу бензину. Атака на малий та середній бізнес на паливному ринку посилилась, КМДА самоусунулась від діалогу з підприємцями, а мер Віталій Кличко відкрито оголосив війну газовим заправкам, безпідставно звинувативши їх у незаконності та небезпечності.
Колишній перший заступник голови КМДА Геннадій Пліс відкрито заявив, що у Києві реалізація автомобільного скрапленого газу буде відбуватися виключно через мережі багатопаливних АЗС. В березні минулого року Віталій Кличко та Нафтогазова асоціація України – профільне об`єднання найбільших мереж АЗС – підписали так званий Меморандум про співпрацю в питаннях боротьби з “незаконними” газовими заправками. Окремо представники всіх крупних мереж АЗС під цим Меморандумом також поставили підписи.
Читайте: В КГГА скрывают информацию о законности размещения каждой АЗС в столице
Після підписання Меморандуму, у провідних ЗМІ, на всіх центральних телеканалах країни розгорнулась шалена інформаційна кампанія з дискредитації роботи АГЗП. Метою цієї кампанії було формування негативної громадської думки стосовно роботи газових заправок та виправдання незаконних дій столичної влади.
Наприкінці березня – на початку квітня 2017 року посадовці Департаменту благоустрою КМДА було неофіційно повідомили підприємців про категоричну вимогу самостійно припинити роботу АГЗП, демонтувати обладнання та вивезти з майданчиків. В разі невиконання цієї вимоги звучали погрози про примусовий демонтаж, після якого повернення вилученого газу з ємностей та вилучених газових модулів стане абсолютно неможливим.
Переважна більшість підприємців припинила роботу своїх об`єктів. Ті, хто ризикнув, справді втратили своє майно. Загалом, тільки за офіційними даними Київської аварійно-рятувальної служби, яка забезпечувала пожежну безпеку при демонтажних роботах, у київських підприємців весною 2017 року було вилучено понад 100 тис. літрів скрапленого газу. Куди цей газ зник – в КМДА не повідомляють. Можливості повернути свою власність підприємці не мають.
Нема жодних сумнівів в тому, кому була вигідна атака на газові заправки. Як саме крупним паливним монополістам вдалося зацікавити Віталія Кличка та спонукати до таких дій достеменно – невідомо. Але мер Києва провів на користь великого бізнесу блискучий раунд. Малий та середній бізнес в нокауті, паливні акули отримали собі весь ринок. Такі перемоги замовникам дешево не обходяться.
Що маємо на даний час в Київській області? Практично те ж саме. Вже створені та діють мобільні групи які мають виявляти “незаконні”” газові заправки, від заступника голови ОДА Юрія Денисенка вже лунають безпідставні звинувачення на адресу підприємців та погрози примусових демонтажів і, цитую Юрія Олександровича, “до нас вже долучилася Нафтогазова асоціація України”.
Читайте: Киевская ОГА и крупные трейдеры ударно зачистят региональный рынок АЗС
Михайло Скляр, голова ГО “Асоціація громадського захисту підприємців”, для КиевVласти
