Час примусити нормально працювати Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), бо замість боротьби з корупцією у владі НАЗК зайнялось переслідуванням волонтерів.
Наведу два приклади того, як НАЗК по різному бачить для влади і звичайних громадян так званий приватний інтерес в розумінні закону “Про запобігання корупції”. Це коли дружні стосунки та інші позаслужбові відносини чиновники використовують для збагачення за рахунок держави або міста.
Весна 2023 року. Мер міста Віталій Кличко з трибуни Київради закликає депутатів за безцінь віддати комунальні землі Водного фонду – 1,2 га поруч із Дніпром, впритул до парку Наталка в оренду його знайомому Ігорю Тинному, бо той “побудує не гірше, ніж ресторан “Прага””. Мер додає, що там є якась “хрєнь із приватизацією”, але то нібито мало важливі юридичні моменти, головне ж – знайомий!
Голосує сам, голосують депутати, і земля під декількома об’єктами (кесон, рятувальна станція, водонапірна башта та інше), більша частина яких тупо вкрадені в міста відходять під забудову.
Громада звертається до голови комітету ВР з питань антикорупційної політики Анастасії Радіної. Та – до НАЗК, починається перевірка, цитую: “… з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Київського міського голови”.
Але ця перевірка завершується нічим. Комітет тоді навіть не отримав відповідь.
А особа, яка проводила розслідування, пояснила мені, що “Кличко у виступі не сказав слово “друзі”, тому це не про дружні стосунки. Він не винний в тому, як голосували депутати, бо вони” вільні люди”.
Виходить, що неможливо довести зв’язок між Віталієм Кличком і Ігорем Тинним, а також Дмитром Фірташем (хоча, здається, всім відомо про віденські домовленості 2014 року, внаслідок яких Кличка було обрано мером, а Петра Порошенка – Президентом України, – КВ). Бо Кличко ж заперечив слова Фірташа, що той фінансував його вибори.
Так само нібито неможливо довести, що деякі високопосадовці КМДА, наприклад, Олександр Возний, В’ячеслав Савицький призначені за “квотою Тинного”, бо вони не давали щиросердного зізнання, а інші методи розслідування – то складно.
Таким чином, НАЗК повністю злило це питання.
Інша історія. Літо-осінь 2024 року. Волонтерка, яка багато років займається порятунком різних об’єктів культурної спадщини, зокрема й археологічних розкопок на Поштовій площі та Пам’ятки національного значення історії та археології, йде працювати в Мінкульт, а саме – профільний по спадщині департамент.
У 2018-2019 років Кабмін надав Поштовій площі національний статус, а Верховна Рада постановила створити там національний музей. Але з того часу ні держава, ні місто для пам’ятки нічого не зробили. Тому громада сама створила експозицію, сама роками захищає її від підтоплення та крадіїв, сама почала проводити заходи та екскурсії.
Музей на Поштовій площі в Києві почав діяти, як громадська організація, бо державі було пофіг, а керівництво Києва досі плекає надію побудувати на цьому місці торгівельний центр.
Волонтер пішла в чиновники – і при Міністерстві культури створила робочу групу, яка повинна була підключити державу та місто до створення музею.
Але нещодавно до НАЗК надійшло повідомлення щодо того, що волонтер водночас є співзасновницею в громадській організації, яка опікується створенням музею. Який страшний злочин…
Робочу групу при Мінкульті закрили, в НАЗК волонтерці шиють той самий “приватний інтерес”.А тим часом робоча група при КМДА розпочала процес відновлення будівництва ТРЦ на Пам’ятці національного значення.
Виходить, що боротися за місто, покладати своє життя на збереження історії Києва історії держави – це приватний інтерес в розумінні НАЗК. А незаконно шматувати місто в угоду комерції “друзів” (які звісно, що зовсім не друзі, бо друзів там немає) – це не приватний інтерес в розумінні НАЗК.
В мене лише одне питання. Навіщо нам таке НАЗК і навіщо витрачати на нього міжнародні кошти?
З питанням використання боротьби з корупцією для легалізації корупції цілком справляються правоохоронні органи.
Детальніше: Музей на Поштовій – питання національної безпеки
Джерело публікації, публікується з несуттєвими корректорськими та редакторськими правками
