Наша команда знає, як врятувати українську медицину

Валерий Дубиль
Валерий Дубиль

Народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”

Нещодавно ми отримали проект бюджету на 2019 рік. Як видно із цифр, у фінансуванні галузі системи охорони здоров`я немає значних змін.

При такому бюджетуванні неможливо впроваджувати розпочату провладною більшістю так звану реформу медицини. Разом із командою я проаналізував бюджет і вже подав необхідні правки.

Проте, чесно скажу, просто правками ситуацію не зміниш – потрібен єдиний новий курс у всій галузі, потрібні злагоджені дії єдиної команди, яка зацікавлена у якісних і вчасних змінах в українській медицині.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Рік тому команда президента розповідала, як збирається розвивати систему охорони здоров`я у сільській місцевості. У бюджет на це заклали 4 млрд гривень на 4 роки – по одному на кожен рік. Я думаю, ті, хто живе у сільській місцині, побачили цю програму в дії. 1 млрд коштів, закладений на 2018 рік, й досі не освоєний – ці порожні слова виявилися не більше, як звичайним піаром.

Стосовно субвенції. Держава і тут перекладає фінансовий тягар все більше і більше на місця. Цього року дефіцит фінансування медзакладів, які дійсно щодня рятують життя, склав 37%, а у проекті бюджету на 2019 рік – вже 45%.

А тепер, зверніть увагу, у скільки місцевій владі обійдеться утримання медзакладів, якщо вона не хоче їхнього закриття. Майже 39 млрд гривень!

Чому дефіцит збільшився? Минулого року субвенція склала 60,5 мдрд гривень. При цьому 26,5 млрд гривень були централізовані під управління МОЗу. У 2019 році картина зміниться – під МОЗом централізується на 40% більше грошей, а області отримають на 3% менше.

Нацслужба здоров`я (НСЗУ) також не отримає повного об`єму фінансування, про яке обіцяла влада, коли приймала “реформаторський законопроект”.

Згідно з ним, держава на 100% має покрити потребу в фінансуванні первинки (сімейна медицина). З 2019 року вся первинна медична допомога має фінансуватися виключно через НСЗУ. З урахуванням вікових коефіцієнтів та наявного розподілу населення за віковими групами, середня капітаційна ставка у 2019 році повинна дорівнювати 695,4 гривень на людину.

При цьому стовідсоткова потреба в фінансуванні первинної медичної допомоги складає 26,84 млрд гривень, а у бюджет закладають тільки 15,3 млрд гривень. Ось так проходить децентралізація Гройсмана – на МОЗ грошей у бюджеті вистачить, а про своє лікування пацієнти мають подбати самі.

Ця “реформа” від влади – фрагментарна та піарна: показують високі результати тільки там, де є гроші. Де ж немає – панує суцільна розруха, штучно створена чиновниками МОЗу.

Для того, щоб медицина в регіонах отримала належне фінансування, необхідно провести справжню децентралізацію і збільшити надходження до місцевих бюджетів. Саме цього вимагає запропонований Юлією Тимошенко “Новий курс”.

Читайте: Черга на лікування перетворилася на “чергу смерті” через діяльність чинної команди МОЗа

Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”

KиевVласть

Поділитися
Поділитися
Поділитися
Рекомендуємо до перегляду
Не пройшло і три роки: в Ірпені майже 100 млн гривень почали відновлювати будинок на вулиці Миру
Не пройшло і три роки: в Ірпені майже 100 млн гривень почали відновлювати будинок на вулиці Миру
13:00 Місто Ірпінь, яке стало одним із символів стійкості під час окупації Київщини, досі відновлює зруйновані оселі містян. Одним з показових прикладів відновлення є…
Мільйони на папери: як "Київавтодор" переписує свої кошториси
Мільйони на папери: як “Київавтодор” переписує свої кошториси
09:00 Ремонту кожної столичної дороги передує масштабна підготовка у вигляді розробки проєктно-кошторисної документації, яка влітає в добрячу копійку, однак далеко не всі ремонти розпочинають…
Щурячі мікросоми та наночастинки благородних металів: які хімічні речовини й за скільки купували київські ВНЗ у 2024 році
Щурячі мікросоми та наночастинки благородних металів: які хімічні речовини й за скільки купували київські ВНЗ у 2024 році
09:00 Щорічно університети вкладають чималі кошти задля забезпечення освітнього процесу, зокрема розвитку лабораторно-дослідницької діяльності. Торік лише пʼять провідних ВНЗ — Шевченків університет, Київська політехніка,…
Banner
QlU7mDx4