На підставі Рішення Київської міської ради від 20 вересня 2012 року за № 69/8353, було розроблено проект Плану зонування території (Зонінгу) центральної планувальної зони міста Києва від 2015 р. КО “Інститут Генерального плану м. Києва” (надалі – “Проект” або “Зонінг”).
Наразі на офіційному сайті Департаменту містобудування та архітектури м. Києва розміщено оголошення про початок громадських слухань відносно Проекту щодо врахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації на місцевому рівні. Слухання проводитимуться з 25 грудня 2015 року по 31 січня 2016 року.
Зонінг є надзвичайно важливим документом для нашого міста, адже він фактично визначатиме умови та обмеження використання території міста Києва для містобудівних потреб у межах визначених територіальних зон і підзон, відповідно до яких будуть встановлюватися межі для забудов кварталів столиці.
Наразі Проект досить неоднозначно сприймається як пересічними киянами, так і провідними експертами архітектурно-будівельної галузі. Наявність цілої низки неузгоджень, недоліків, абсолютно незрозумілих та відверто “дивних” положень, а також період зимових свят, обраний для його поспішного громадського обговорення, викликають значний суспільний резонанс. Так, виникає обґрунтоване побоювання наявності корупційної складової і бажання негайного “узаконення” сумнівного будівництва, а також надання зеленого світла для нових захоплень земель у центральній частині м. Києва.
Враховуючи аналіз положень Проекту, слід зокрема зауважити на наступному:
По-перше, як для пересічних громадян, так і професійних експертів є незрозумілою методика, за якою розроблявся Проект. Зокрема, вбачається застосування підходів та способів викладення, що значною мірою ускладнюють сприйняття, розуміння та трактування Зонінгу, його окремих положень.
Наприклад, лінії граничної висоти забудови визначаються у Проекті в абсолютних відмітках висот Балтійської системи координат, що тільки заплутує користувача, адже для киян ця система є незрозумілою, а для експертів – важкою для сприйняття в аспекті великих площ. Очевидно, що доцільно визначити висоту забудови у метрах від рівня землі.
По-друге, Проект був розроблений не на основі чинного Генерального плану м. Києва до 2020 р. (затверджений рішенням Київської міської ради від 28 травня 2002 року, №370/1804), а на основі неприйнятного проекту Генерального плану м. Києва до 2025 р. (надалі – “Проект Генплану”), що протирічить чинному законодавству України, адже відповідно до ст. 18 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, план зонування території розробляється на основі діючого генерального плану населеного пункту. Крім того, Проект Генплану м. Києва очевидно негативно сприймається територіальною громадою м. Києва та професійними експертами через його як технічну недосконалість, так і відверто корупційну складову, “узаконення” сумнівних землевідведень у зелених зонах, навколо пам’яток архітектури, впритул до житлових будинків тощо.
По-третє, у відкритому доступі знаходиться не повний перелік матеріалів Проекту. Зокрема, відсутня інформація та документи, передбачені п. 3 ст. 18 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, а саме:
- повне відображення інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва;
- узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями;
- відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об’єктів; – відсутність опорного плану території планувального утворення.
Наголошуємо, що відповідно до ст. 21 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, міські ради та їх виконавчі органи зобов’язані забезпечити доступ до цієї інформації громадськості, чого наразі зроблено не було.
По-четверте, розробниками Проекту належним чином не враховано особливості розміщення об`єктів історичних зон м. Києва, зокрема охоронних зон об`єктів всесвітньої культурної спадщини UNESCO, де взагалі заборонено зведення багатоповерхового будівництва.
Як нам стало відомо, Історико-архітектурний опорний план м. Києва, який, власне, спрямований на захист історико-культурних ареалів і має стати основою Зонінгу, наразі знаходиться в процесі розробки та узгодження. Затвердження Зонінгу без врахування вимог актуального Історико-архітектурного опорного плану, може поставити під сумнів подальше збереження культурної спадщини м. Києва, а також надбання світової спільноти, якими так пишається наше місто.
Окремо слід звернути увагу на невідповідність Проекту чинним державним будівельним нормам України. Так, в Проекті в одну з підзон Києва включено багатоповерхову житлову забудову (6-9 поверхів включно) та підвищеної поверховості (10-16 поверхів включно). Але так як Проект визначає єдині вимоги для забудови в межах підзони, можливе будівництво і 6-поверхового будинку і 16-поверхового. Особливо гостро проблема постає в історичних ареалах міста.
Також вбачається невідповідне масштабування схем-додатків Проекту, яке, згідно ДСТУ, повинно становити 1:2000, і має підвищити візуальну деталізацію Проекту. Але, масштаб схеми Проекту Зонування території планувального утворення “Поділ” чомусь становить М1:5000, що значно ускладнює його сприйняття.
Окрім вищезазначеного в Проекті вбачається ще ціла низка проблем та недоліків, що потребують негайного вирішення та виправлення задля уникнення “узаконення” в подальшому сумнівного будівництва на території міста Києва та збереження нерухомої культурної спадщини столиці.
Прийняття Проекту в тому вигляді, в якому він є зараз, спричинить порушення історичної архітектурної моделі м. Києва та стане однією з підстав виникнення в столиці інженерно-транспортного інфраструктурного колапсу. Деякі історичні забудови міста будуть зруйновані, громадські зони та зони відпочинку будуть забудовані, а “корки” на дорогах стануть ще більшими до повної зупинки руху автотранспорту.
Проведення громадських слухань, врахування думки фахівців, як України, так і провідних представників іноземних держав та міжнародних організацій, зокрема UNESCO – є початком довгого та непростого шляху декорупціоналізаціі будівельної галузі, утвердження законності, захисту інтересів киян, збереження історичної столиці!
Для того, щоб зберегти архітектурне обличчя м. Києва, примножити потенціал нашого міста та сприяти коректно у прогресивному розвитку будівельної галузі в інтересах киян, ми пропонуємо у першочерговому порядку негайно здійснити наступні прості кроки:
1. Продовжити строк громадських слухань, спрямувати їх на реальне обговорення і врахування позиції/інтересів громадськості щодо Проекту, внесення необхідних змін та доповнень. Так, доцільно провести відкриті зустрічі/круглі столи за участю розробників Проекту, представників територіальної громади міста Києва, експертів з питань містобудування, архітектури та землекористування, провідних іноземних фахівців, представників міжнародних організацій (зокрема, ЮНЕСКО) тощо, щодо детального поквартального обговорення окремих елементів Зонінгу, наприклад, поквартальне обговорення, з урахуванням територіальних меж зон і підзон у м. Києві.
2. Критично необхідно провести НЕЗАЛЕЖНУ ПРОФЕСІЙНУ експертизу Проекту, з обов’язковою участю незалежних українських та міжнародних експертів, представників міжнародних організацій (зокрема, ЮНЕСКО).
В такому разі розробка та узгодження Проекту Зонінгу м. Києва стане реальним діалогом представників влади з громадськістю, а не фікцією, яка запроваджується наразі на очах жителів столиці. Адже Зонінг є надзвичайно важливим для майбутнього нашого міста! І наразі у містян є шанс зберегти та примножити красу м. Києва!
Але якщо цього не буде зроблено, затвердження недосконалого Проекту Зонінгу м. Києва в подальшому може стати основним аргументом руйнації історичної частини міста, “узаконення” сумнівно зведеного будівництва та виникнення інженерно-транспортного інфраструктурного колапсу.
Читайте также: В 2016 году в Киеве может появиться зонинг
