Вже не вперше в Україні набув розголосу прояв дискримінації людей з інвалідністю у закладах громадського харчування. Киянку з захворюванням центральної нервової системи Людмилу попросили піти з закладу громадського харчування в історичній частині Києва. За два роки до того широкого розголосу набула історія Романа – переселенця з інвалідністю, якого так само не пустили до ресторану у Львові. Після історії Романа у соцмережах поширювався флешмоб “На каву з другом”.
Та чи можливо сходити на каву з другом із інвалідністю? Адже доступ до багатьох кав’ярень та інших закладів буває обмежений.
Які гарантії безперешкодного доступу до приміщень для осіб з інвалідністю?
Насамперед це Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю. Документ визначає необхідність забезпечення особам з інвалідністю доступності фізичного, соціального, економічного та культурного оточення, охорони здоров’я та освіти, а також інформації та зв’язку, що може сприяти створенню для них можливості повною мірою користуватися всіма правами людини та основоположними свободами.
В українській площині провідну роль у цих гарантіях відіграють:
– Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності”;
– Закон України “Про будівельні норми”;
– Закон України “Про архітектурну діяльність”;
– Закон України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”;
– Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів України”;
– ДБН В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”.
Хто відноситься до осіб з інвалідністю в Україні?
Відповідно до статті 26 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю України”, підприємства, установи та організації зобов’язані враховувати потреби людей з інвалідністю і забезпечувати для них доступність споруд.
Чималу роль у цьому відіграють громадські організації.
Відповідно до статті 27 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю України”, планування і забудова міст, проектування, будівництво і реконструкція споруд здійснюється за умови їх пристосування до потреб людей з інвалідністю та з урахуванням думки їхніх громадських організацій.
Якщо деякі вже діючі споруди неможливо повністю пристосувати для потреб людей з інвалідністю, може відбуватись їх розумне пристосування. Фінансування зазначених заходів здійснюється за рахунок власників споруд або орендарів згідно з договором оренди.
Головною запорукою забезпечення доступності споруд для людей з інвалідністю є передбачені законом санкції, які застосовуються в разі відсутності такого доступу.
Так, стаття 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає санкції за порушення законодавства під час планування і забудови території.
Зауважте, що передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об’єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, тягнуть за собою накладення штрафу від 900 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 15 300 до 17 000 гривень).
Стаття 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” передбачає, що суб’єкти містобудування, які здійснюють проектування об’єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об’єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення у розмірі від 18 до 90 мінімальних заробітних плат (від 67014 до 335070 гривень відповідно).
Як забезпечується доступність споруд для осіб з інвалідністю?
Тільки завдяки проведенню конкретних заходів можна забезпечити доступність споруд для людей з обмеженими можливостями.
На даний момент використовуються ДБН В.2.2-17:2006 “Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”. Саме вони передбачають усі необхідні технічні вимоги для забезпечення доступності споруд для людей з інвалідністю.
Зверніть увагу, що дотримання зазначених вимог стосується не лише людей з інвалідністю, але й інших представників маломобільних груп населення (людей з тимчасовим порушенням здоров’я, вагітних жінок, людей старшого (похилого) віку, людей з дитячими колясками тощо).
Як поширюється дія зазначених будівельних норм?
Обов’язок виконання будівельних норм поширюється як на проектування нових, так і на реконструкцію вже існуючих споруд. У цих будівельних нормах наводяться вимоги до організації земельних ділянок, де враховуються різні види тактильних засобів на пішохідних шляхах руху; вимоги до автостоянок; положення щодо пожежобезпечних вимог до влаштування сходів і пандусів, їх конструктивних рішень; вимоги до світлової та звукової інформуючої сигналізації ліфтів та підйомників; застосування опоряджувальних матеріалів для організації шляхів евакуації та пожежобезпечних зон.
Хто контролює виконання вимог щодо забезпечення доступності?
В першу чергу контролювати мають ті особи, які відповідають за проектування і будівництво споруди. Сумлінність їхнього контролю перевіряється Державною архітектурно-будівельною інспекцією на етапі прийняття споруди в експлуатацію. Цей орган, у разі виявлення порушення, має право вимагати від них усунення виявлених порушень вимог законодавства і забезпечення належного доступу споруди для людей з інвалідністю.
Які документи свідчать про забезпечення доступності?
Про забезпечення вимог доступності споруди для людей з інвалідністю свідчить або Декларація про готовність об’єкта до експлуатації, або Акт готовності об’єкта до експлуатації. В цих документах фіксується, що на споруді виконано, згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, всі роботи, необхідні для належного забезпечення доступності.
Якщо Ваші права порушуються, звертайтесь до правопросвітницького проекту Міністерства юстиції України “Я МАЮ ПРАВО!” тел.: 0800 213 103. Тут Ви не тільки отримаєте правову консультацію, але й безкоштовного адвоката від держави для захисту інтересів у суді.
Читайте:
Як протистояти поборам у школі
1,8 млрд грн аліментів на користь дітей – результат роботи з початку року
Увага, викрали авто! – поради юриста
Обережно, злий пес: хто відповідатиме за домашніх тварин
Якщо потрапили у дорожньо-транспортну пригоду через стан доріг…
Якісне харчування відтепер не буде розкішшю
Кожен має право на життя без насильства
6 лютого вступає в силу Закон щодо посилення відповідальності за несплату аліментів
Станіслав Куценко, експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві