Новий закон про ЖКП. Що зміниться для споживача

Олег Попенко
Олег Попенко

екс-голова комітету ЖКІ, екології, благоустрою та ОНС Громадської Ради при КМДА

Закон №1581-д про житлово-комунальні послуги (ЖКП), який 9 листопада прийняли депутати Верховної Ради, можна назвати ключовим кроком в реформуванні галузі, бо він встановлює новий порядок укладення договорів на отримання ЖКП.

Закон впроваджує типові види договорів, які дозволять співвласникам будинків або окремим споживачам самостійно обирати модель постачання ЖКП у їх будинках. Вони зможуть домовлятися з компанією-управителем щодо вартості послуг та делегувати управителю частину функцій з управління спільним майном будинку.

Закон передбачає перелік прав та обов’язків між управителями, виконавцями комунальних послуг та споживачами послуг. Документ містить норми, які передбачають відповідальність за відсутність послуг або неякісне їх надання. Завдяки цьому у споживачів з’явиться механізм захисту своїх прав.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Закон передбачає монетизацію субсидій на ЖКП: споживач зможе отримувати гроші на оплату ЖКП, а не знижку на послугу. Це має стимулювати ощадливе використання ресурсів та впровадження енергоефективних заходів.

Окрім комунальних послуг, закон унормовує порядок надання послуги з управління будинком, який раніше юридично не був визначений. На ринку комунальних послуг будуть лише троє гравців: споживачі, управителі та виконавці комунальних послуг (постачальники гарячої та холодної води, газу, електроенергії та інших послуг).

Споживач може бути індивідуальним та колективним – ОСІБ.

Управителем багатоквартирного будинку може бути компанія (юридична особа) або спеціаліст (ФОП), яка надає послуги з управління будинком на підставі договору із співвласниками цього будинку. Основна функція управителя — забезпечити належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб, належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території.

З 1 січня 2019 року буде запроваджено професійну атестацію управителів на відповідність кваліфікаційним вимогам професії “менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)”. Типові договори, які будуть укладатися між споживачами і управителями, повинен затвердити Кабінет міністрів.

У законі прописані обов’язкові послуги управителя, які будуть затверджені у цьому договорі, та додаткові. До обов’язкових належать: прибирання прибудинкової території та приміщень, утримання ліфтів, купівля електроенергії для функціонування спільного майна будинку, поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Читайте: Готуйте гроші та чекайте непроханих гостей

Додаткові послуги можуть бути включені до договору за спільним бажанням співвласників та управителя. Наприклад, організація здавання в оренду майна, проведення капітального ремонту тощо.

У законі передбачені кілька варіантів укладання договору з управителем.

Співвласники будинку можуть домовитися на зборах, обрати управителя та делегувати від себе представника, який від імені мешканців підпише договір.

Якщо у будинку вже створене ОСББ і співвласники хочуть частину або всі функції з управління передати управителю, то договір з управителем підписує голова ОСББ.

Якщо ОСББ немає і співвласники будинку не проявляють ініціативи щодо найму управителя, то його, за відповідним зверненням співвласників, призначає муніципалітет на основі конкурсу. А договір з управителем підписує уповноважена особа органу місцевого самоврядування. Договір про надання комунальних послуг та договір про надання послуг з управління будинком укладається на 1 рік та автоматично продовжуватиметься, якщо співвласників будинку все влаштовує.

Якщо управитель не справляється із покладеними на нього обов’язками, співвласники можуть ініціювати дострокове розірвання договору. Якщо управителя було обрано на конкурсі органом місцевого самоврядування, співвласники можуть відмовитись від його послуг та самостійно обрати собі іншого управителя, попередивши про це попереднього управителя за два місяці.

Окремі норми цього закону будуть введені в дію з 1 січня 2019 року. Йдеться про нарахування пені в розмірі 0,01% за кожний день несвоєчасної оплати ЖКП, стягнення штрафу на користь споживачів за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт та запровадження професійної атестації управителів.

Читайте: Подарок парламентариев народу: абонплата за ЖКУ и пеня за просрочку оплаты

Олег Попенко, голова комітету ЖКІ, благоустрою, екології та охорони навколишнього середовища Громадської ради при КМДА

KиевVласть

Поділитися
Поділитися
Поділитися
Рекомендуємо до перегляду
Мішші Орєшніков: “Чувашія-Волзька Булгарія стане найбільш інвестиційно привабливою державою Європи”
Мішші Орєшніков: “Чувашія-Волзька Булгарія стане найбільш інвестиційно привабливою державою Європи”
16:00 Демонтаж держави-агресора та спонсора тероризму, російської федерації, є безумовним і обов’язковим запобіжником проти подальших злочинних дій з боку кремлівських режимів. Тільки це убезпечить…
Розпродаж на 130 млн: Київрада затвердила черговий перелік комунальних об'єктів на приватизацію
Розпродаж на 130 млн: Київрада затвердила черговий перелік комунальних об’єктів на приватизацію
14:00 Столична міськрада затвердила новий перелік комунальних будівель та приміщень, які підлягають “малій приватизації”. До нього увійшли близько сотні об’єктів загальною площею понад 16…
Калашник, Старенька і Коваленко: що відомо про нових заступників голови КОДА
Калашник, Старенька і Коваленко: що відомо про нових заступників голови КОДА
19:22 Київщина отримала трьох нових заступників голови Київської ОДА — Євгена Коваленка, Ірину Стареньку та Миколу Калашника. Коваленко працюватиме над питаннями відновлення інфраструктури та…
Banner
QlU7mDx4