Надибав цікаву статистику в “Судово-юридичній газеті” щодо кількості прокурорів, притягнутих до дисциплінарної відповідальності.
За часи злочинного режиму, у 2011 році, при генпрокурорі Пшонці в дисциплінарному порядку були покарані 762 прокурори, у 2012 – 551 і в 2013 – 479. У 2014, коли нереформовану прокуратуру очолював Ярема, до дисциплінарної відповідальності були притягнуті фактично 453 прокурори (формально – 877, але з них 424 – це прокурори з Криму, заочно звільнені за співпрацю з окупантами). У 2015 році при генпрокурорі Шокіні в дисциплінарному порядку покарані 381 прокурор.
Але в 2016 році волелюбний український народ спіткала правоохоронна реформа, на посаду генерального прокурора України був призначений алкоголік без юридичної освіти, потім цю посаду взагалі ліквідували разом з Генеральною прокуратурою України (натомість з вересня 2016 року з’явилась просто “Генеральна прокуратура” – без слова “Україна”, однак генеральний, прости господи, прокурор про це досі не знає), а для покарання своїх підлеглих Луценко вигадав посаду “експерта з доброчесності”, на яку призначив сина свого товариша по чарці Петю Шкутяка. Та невдовзі з’ясувалось, що Петя взагалі не може працювати на атестованих посадах в органах прокуратури, оскільки раніше був засуджений за хуліганство.
Коротше кажучи, у 2016 році у зв’язку з тотальним реформуванням скарги на прокурорські безчинства практично не розглядались. Тоді – щоби ніхто не сумнівався в невпинному поступі реформ – була створена Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів. За весь 2017 рік ця Комісія притягнула до дисциплінарної відповідальності аж 75 прокурорів.
На жаль, “Судово-юридична газета” так і не змогла з’ясувати причину, з якої в 2011 році без усяких комісій були покарані 762 прокурори, а в 2017, після створення КДКП – лише 75. А причина ця полягає, виявляється, у тому, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів досі не має власного автопарку й власного секретаріату в складі хоча б 300 осіб. Щоби виправити ситуацію 4 квітня 2018 року КДКП ухвалила наступне рішення:
1. Утворити секретаріат Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
2. Затвердити структуру та штатний розпис секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
3. Звернутися до Генеральної прокуратури України, як головного розпорядника коштів Державного бюджету України, щодо перегляду кошторису Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів на 2018 у зв’язку з необхідністю фінансування видатків Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та її секретаріату, а також внесення відповідних бюджетних пропозицій до проекту Державного бюджету України на 2019 рік.
Одна біда: членам КДКП не доповіли, що ще 30 вересня 2016 року набули чинності поправки до Конституції України, відповідно до яких розділ “прокуратура України” взагалі вилучений з Основного Закону. Тож тепер незрозуміло, хто саме виконуватиме рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів і виділятиме бюджетні кошти на утримання секретаріату КДКП в складі 300 осіб – “Генеральної прокуратури України” як органу влади не існує. А без секретаріату – ну яка ж може бути робота по притягненню прокурорів до дисциплінарної відповідальності?
Ех, чує моє серце, що генеральному, прости господи, прокурору доведеться ту Комісію розганяти й повертати на службу Петю Шкутяка.
Владимир Бойко, журналист, экс-глава консультационного совета при ГПУ
Источник: фб Владимира Бойко
