Що ж, не складно було зрозуміти що означало відтермінування проведення виборів до районних рад у Києві на березень 2016 року. Рішення Київради про відновлення райрад від 23 липня 2015 року було завідомо загнане в юридичну пастку.
27 січня 2016 року Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнив клопотання за позовом маловідомої громадської організації та двох народних депутатів та зупинив дію рішення про відновлення районних рад у місті Києві. Це робить неможливим вчасний початок виборчого процесу в столиці, котрий має розпочатися 6 лютого.
Київрада ухвалила рішення, яке спирається на застаріле законодавство про місцеві вибори. Розгляд проекту в другому читанні свідомо затягувався до того часу, поки було ухвалено новий закон, який, разом з тим, ще не був підписаний Президентом та опублікований, тобто не вступив у силу. Більше того, це рішення перебуває у прямому конфлікті із новим Законом “Про місцеві вибори”, де прописана чітка градація кількості депутатів місцевих рад залежно від кількості виборців.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Facebook
Так, рішенням передбачено, що Голосіївська, Печерська та Подільська районні ради будуть працювати в загальному складі по 40 депутатів, а всі решта – по 50. Так, наприклад, в Святошинському районі столиці зареєстровано понад 250 тисяч виборців, що означає, що місцева районна рада повинна мати у своєму складі 54 депутати. В Голосіївському районі – майже 175 тисяч виборців, тобто, кількість депутатів – 42.
Все це робилося цілком свідомо і реалізація рішення про відновлення районних рад опинилося у заручниках політичної кон’юктури.
Деякі політичні сили вже озвучили свої позиції. Політична складова питання цілком зрозуміла – найбільше місто країни повинне мати право обирати собі районні ради, як і інші, менші міста з районним поділом. Це не підлягає обговоренню. Представники столичної влади посилаються на “збільшення кількості корупціонерів” та купу інших причин “недоцільності” відновлення райрад.
Проте, небажання представників мерії та деяких депутатів Київради ділитися повноваженнями з районами не міняє того, що відсутність райрад порушує цілу низку фундаментальних принципів функціонування адміністративно-територіальних одиниць.
Вони справляють відчутний негативний вплив на здійснення функцій місцевого самоврядування в столиці навіть і без політичних чинників, а суто з практичної точки зору.
Адміністративно-територіальні одиниці, в даному випадку – райони у Києві, повинні мати виключну компетенцію, тобто, їх повноваження не можуть бути випущені чи передані іншим адміністративно-територіальним одиницям. Це також означає, що органи місцевого самоврядування повинні виконувати свої функції повсюдно. В даному випадку цей принцип було нахабно нівельовано режимом Януковича. І нинішня влада пішла тим самим шляхом.
Кожна адміністративно-територіальна одиниця повинна мати ресурсні, кадрові та інфраструктурні можливості для реалізації своїх повноважень. Відсутність районних рад суперечить даному принципу. Це спричиняє відсутність права і спроможності громадами районів реалізовувати свої публічні права та здійснювати місцеве самоврядування.
Процес формування бюджету має організовуватися на рівні адміністративно-територіальної одиниці, яка має таку спроможність. Така спроможність в районів є. Райради повинні ухвалювати районні бюджети. Це забезпечить принцип публічної відповідальності за використання публічних коштів. Цей принцип також не виконується. Крім того, інфраструктура для надання соціальних послуг повинна повноцінно функціонувати в кожному районі. Зайве нагадувати, що райони в Києві за кількістю населення перевищують деякі обласні центри України.
Крім того, потрібно забезпечити можливість належної комунікації між мешканцями й місцевою владою. Чи можуть 120 депутатів Київради мати повноцінну комунікацію із трьома мільйонами киян? Питання риторичне.
В столиці вже п’ять років спостерігається колапс місцевого самоврядування. Ми можемо багато говорити про недосконалість діючої системи, проте вона має функціонувати, а реформування її – це вже завдання законодавця.
Не може бути жодних ілюзій щодо об’єктивності того, що відбувається навколо рішення про відновлення райрад у Києві. Процес абсолютно політичний. На одному з пленарних засідань Київради Віталій Кличко заявив, що голосував особисто за скасування районних рад і не бажає їх відновлення, мотивуючи це тим, що не хоче поширення корупції на райони. Схоже, концентрація її в будинку мерії його влаштовує більше.
Багато хто нарікає на те, що в районні ради пройдуть місцеві “базарники”, комерсанти, які будуть вирішувати власні шкурні питання тощо. Все це залежить тільки від виборця, тож лишити право формувати склад депутатського корпусу в районах потрібно йому. Це вже справа не Кличка чи його депутатів. Це справа киян. Їм обирати і відповідати за свій вибір. Ніхто, ні президент, ні мер ні хто інший не має права вирішувати це питання замість громади, тим більше, у розріз із її інтересами. А про наслідки нехай запитають в свого друга, який доживає своїх днів у Ростові…
