Як столичний поліцейський незаконно заволодів квартирою, зрізавши замки болгаркою та підробивши договір про передачу власності.
Я пройшов шлях від радянського слідчого до українського прокурора, 15 років є практикуючим адвокатом, але з таким кейсом стикаюся вперше. Ні, рейдерством мене не здивуєш, і правовим нігілізмом людей у погонах теж.
Але коли це все відбувається “в одному флаконі”, та ще й у столиці, а не десь на задвірках, з таким нахабством і топорною підробкою нотаріальних паперів – то вже за гранню…
Саме таке сталося з одним із моїх клієнтів, який придбав квартиру на вторинному ринку у столиці, але потрапити до неї не зміг, бо там оселився… увага: старший слідчий Шевченківського управління Нацполіції в місті Києві – капітан Василь Стоян.
Яким чином? – Просто зрізав болгаркою двірні замки й встановив свої. Буцімто на підставі, що квартира свого часу була відписана йому за договором про довічне утримання колишньої власниці.
Вся ця історія почалася в 2014 році, коли самотня пенсіонерка Надія Нікуліна уклала зі співробітником Нацполіції Стояном договір довічного утримання. Угода передбачала передачу останньому у власність 2-кімнатної квартири в обмін на зобов’язання матеріально забезпечувати пенсіонерку довічно.
Йшлося про 1 тис. грн на місяць та оплату комунальних послуг за житло. Оціночна вартість цієї квартири на той час становила 708 тис. грн.
Проте вже за кілька місяців Нікуліна подала позов на розірвання договору зі Стояном з причин відсутності з його боку передбаченої матеріальної підтримки. А натомість підписала заповіт на успадкування її нерухомості Ігорю Доннику, опікуном якого стала ще у 2004 році.
7 серпня 2015 року Надія Іванівна померла, не дочекавшись рішення Шевченківського суду міста Києва, який лише за півтора року виніс ухвалу щодо розірвання договору зі Стояном.
Стоян спробував подати апеляцію, але програв. 31 серпня 2017 року Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін. Таке саме рішення виніс 7 жовтня 2019 року в касації Верховний суд.
27 липня 2021 року Ігор Донник отримав на руки свідоцтво про право на спадщину за заповітом, на підставі якого був зареєстрований власником квартири Нікуліної. А в січні 2022 року продав її моєму клієнту.
І тут історія набула справді заграла кримінальними барвами. Попри те, що за рішенням судів усіх трьох (!) інстанцій капітан Василь Стоян втратив будь-яке право заявляти про своє законне право на нерухомість Нікуліної, в хід пішло право на болгарку та використання співробітників Шевченківського райуправління в якості “групи підтримки”.
Мовою закону це кваліфікується як заволодіння чужим майном – грабунок “зі взломом” і на додаток – зловживання службовим становищем.
Коли законний власник – особа з легітимними документами на руках – намагався потрапити до житла, то був запрошений на профілактичну бесіду в райвідділок, а представників рієлтерської агенції туди вже в кайданках із заламаними руками супроводив викликаний Стояном наряд…
Але найбільш феєричне – попереду. Річ у тім, що сам договір про право власності, яким мотиляє поліцейський-рейдер, є, як переконує мій досвід, радше підробкою.
Ніколи в житті не зустрічав державного нотаріуса, який би власноруч припустився помилки у власному прізвищі. Причому в одному з двох доступних мені примірниках. Це навіть технічно неможливо.
Вже не кажучи про філігранну симетрію печаток на бланку. Ювелірів серед нотаріусів немає, навіть у 14-й київській державній нотаріальній конторі.
Остаточний вердикт буде надано після проведення комплексної судової графічно-почеркознавчої експертизи. У будь-якому разі, вся ця історія точно знаходиться за межами навіть припустимого для нашої недореформованої Нацполіції правового нігілізму.
Отже, з чим ми зіткнулися за фактом: заволодіння чужим нерухомим майном шляхом проникнення до житла, шахрайські дії, підробка документів, зловживання службовим становищем, залучення співробітників районного управління поліції для залякування законного власника, і, судячи зі всього, використання в суді підроблених документів…
Це та Нацполіція, яку ми заслужили, дозволивши роками видавати фарс за реформу правоохоронної системи. Але не факт, що повз такий відвертий “безпредєл” мають пройти нові антикорупційні органи.
Колеги з ДБР – вам слово!
Ігор Сєрков, адвокат
