В інтернеті можна віднайти багато цікавих статей про те, що робить кожне окреме місто на планеті, щоб стати розумним.
Можна ознайомитись зі сміливими планами, інноваційними ідеями, планами розвитку, баченнями та цілями. Але ви не знайдете інформації про синергію міст, які об’єднали зусилля для розвитку.
Чому так?
Напевно так вже історично склалось, що кожен з нас має своє бачення, завдання та цілі для досягнення.
Саме тому розумні міста прагнуть досягнути успіху знаходячись майже в повній ізоляції, що може бути згубним для майбутнього таких міст.
Згідно з загальноприйнятим тлумаченням інформаційно-комунікаційні технології мають сприяти росту ефективності та якості надання послуг. При чому мова йде виключно про розгортання такої мережі на рівні одного населеного пункту, що обумовлено не тільки технічною спроможністю але й юридичними умовами. Як правило міста не просто впроваджують децентралізовані технологічні рішення але й приймають ряд постанов та рішень, які визначають порядок функціонування таких систем.
Обмежені юридично, відокремлені, фактично заблоковані технологічні рішення, призводять до знищення міжміських зв’язків, перетворюючи міста на технологічні острови. Це призводить або до унеможливлення користування послугами мешканцями інших міст, або до вкрай незручного їх використання.
Так, наприклад, в Україні розвивається система електронного квитка. Порядок та оплата користування громадським транспортом керуються місцевими законами, а для користування послугою громадянам необхідно використовувати технологічний засіб який притаманний виключно цій території і не може бути використаний в інших локаціях. Це звичайно створює великі незручності для користувачів. Цю проблему у нас майже не помічають, але вона є.
Як же вирішити проблему розумних міст, які відокремились одне від іншого кордонами технологій?
Як допомогти людям, які постійно подорожують з одного міста до іншого?
Враховуючи, що розвиток міста – це постійний процес, часові рамки якого неможливо визначити, та важливість міжміської співпраці на багатьох рівнях, включаючи політичні, ділові та технологічні, експерти двох розумних міст – Таллінна та Гельсінкі вирішили об’єднати свої зусилля, створивши нову концепцію яка отримала назву “транскордонний підхід”.
Експерти сходяться на думці, що міста можуть стати справді розумними лише тоді, коли вони знищать перешкоди, що заважають побудувати систему обміну даними між містами, і створять систему яка дозволить їх мешканцям безперешкодно користуватися сервісами та послугами розумних міст.
Проблема яку намагаються вирішити Таллінн та Гельсінкі зовсім не вигадана.
Два розумних міста мають високу частоту комунікацій.
Мільйони людей, які подорожують між Талліном і Гельсінкі, що вимагає наявності транскордонних послуг, якими існуючі зараз вважатись не можуть.
Це типовий приклад того, як розвиток розумного міста в ізоляції призвів до негативних наслідків в сфері мобільності.
Міста не мають можливості створити єдиний розумний простір громадян тому, що їх система розвиваються в ізоляції.
Для створення комфортних умов для вільного переміщення людей і товарів містам необхідно дотримуватися нової концепції мобільності.
Цифрові послуги міста можна вважати вдало побудованими, коли їх можна без перешкод масштабувати, обєднуючи міста та села країни в єдину систему обміну даних.
Згідно з таким визначенням, можна сказати, що сьогодні в світі такого рішення не існує, а тому, по суті, це міжнародна проблема.
Так, звичайно в світі є низка популярних рішень, які отримали поширення за межами своїх країн, але вони не є фундаментальними, і представляють скоріше окремі сервіси, які так чи інакше інтегруються в сайт міста.
Спроби зробити інтегральне рішення звичайно теж є. Зокрема в Україні є кілька проектів які позиціонуються як універсальні, але це не зовсім так. Єдиним по справжньому готовим до масштабування можна назвати тільки український проект Платформи громадської участі “Спільно”, архітектура якого була спеціально спроектована таким чином, щоб об’єднати міста для плідної співпраці та взаємодії.
Але давайте повернемось до теми статті та подивимося, як міста Таллінн та Гельсінкі планують реалізувати транскордонний підхід!
Два провідні університети Таллінна та Гельсінкі, у тісній співпраці з Forum Virium Helsinki, та інноваційним підрозділом та Міністерством економіки та зв’язку Естонії, розпочали розробку пілотного проекту “Finest Twins”.
На реалізацію проекту Tallinn University of Technology (TalTech) і Aalto University отримали грант 32 млн. євро, з яких 15 мільйонів євро фінансуються за програмою “Горизонт 2020”, а 17 мільйонів євро з боку уряду Естонії.
На отримані кошти заплановане створення “Центру передового досвіду розумних міст у Таллінні”.
Проект триватиме протягом 7 років і результатом його роботи повинні стати транскордонні інноваційні мережі які об’єднують 5 сфер: дані, управління, мобільність, енергоефективність та міське середовище.
Окрему увагу в рамках проекту буде приділено питанню покращенню електронних послуг міста, які стануть універсальними для міст учасників.
Зрештою, метою Центру є створення відкритої екосистеми досліджень і розробок, яка включає дослідження та розробку послуг та продуктів для громадян, муніципалітету та бізнесу.
Це буде перший глобальний центр передового досвіду, який буде працюватиме над розробкою інноваційних рішень для транскордонних розумних міст.
Розроблені інноваційні концепції будуть спочатку впроваджені в Таллінні і Гельсінкі, а потім масштабовані по всьому світу.
Розробники сподіваються, що проект який вони називають: Talsinki, стане еталоном розумного міста.
Читайте: Цифрова ідентичність
Олег Чеславський, голова ГО “Укрмедіа”
