Відповіді на питання: “Чому ви постійно пишете, що треба йти до ЗСУ, треба допомагати армії, донатити, волонтерити? Це ж нічого не вирішує. У всьому винна влада з бруківкою, стадіонами і нескінченними дерібанами”.
Відповідь:
Так, ми з цим згодні. Зрозуміло, що влада багато в чому винна, багато чого не зробила і багато чого вкрала. Це очевидно. Але що з цим можуть зробити військові під час війни? Ми ж не маємо права ні йти в політику, ні займатися громадською діяльністю. Навіть наші публікації в інтернеті – поза зоною військового статуту, і за це нас “жарять”.
А от до вас, цивільних критиканів, є питання. От саме ви ж й маєте можливість зараз боротися з владою. Так боріться! Чого ви напихуєте … військовим, що ми щось не так говоримо. Ставайте журналістами, робіть розгорнуті репортажі про депутатських синків і корупційні схеми. Організовуйте петиції, мітингуйте.
Та й до влади можна піти. Багато голів обласних та міських адміністрацій в зонах бойових дій зараз призначається без голосування. Запропонуйте свою кандидатуру, сядьте в крісло губернатора – і вперед! Змінюйте владу своїми діями, своєю безпосередньою участю, а не коментарями в інтернеті.
А методичне повторювання, що “влада – гімно” – то просто махання кулаками в повітрі.
До речі, нагадаю, що цю владу обрало 72% населення України ще за три роки до повномасштабної війни. І весь цей час можна було на неї впливати. Та і зараз можна.
Так дійте! Відчепіться від військових. Ми робимо свою роботу. Як ви визнаєте – головну на сьогодні. Та ще ми й встигаємо говоримо про те, що реально прискорює Перемогу: свідома мобілізація, донати, моральна підтримка бійців на всіх рівнях. На політику ми не маємо впливу. Поки що.
Закінчиться війна – а от далі подивимось. Чи готові ви віддати владу військовим, в яких зараз так вірите, які віддавали за вас життя. Час ще покаже відвертість і довгостроковість вашої прихильності і любові. Зараз же ж в ЗСУ вірять 98% населення.
Подивимось який відсоток голосів “обожнювачів” доживе до перших після війни виборів. Тоді й покажете, чи дійсно готові щось кардинально змінювати в нашій країні.
Чи будемо далі плавать в лайні.
Олександр Страх, військовий лікар ЗСУ
