За яку земельну реформу я би віддала свій голос? За ту, де в центрі уваги селянин, малий та середній фермер, а не лише великі агрохолдинги та місцеві феодали. Той самий фермер, який живе і працює на своїй землі, знає як це робити, дбає про неї, любить свою роботу, хоче адекватну винагороду за свою працю, а головне хоче щоб до його праці відносились з повагою!
Нам потрібен європейський досвід. Для того, щоб запустити реальний обіг землі сільськогосподарського призначення, а не базар, треба щоб держава подбала про умови для створення та розвитку реального дрібного фермерства. Це має бути комплексна державна програма (серед найперших дій – це доступні кредити). Лише після того коли кількість таких господарств складе не менше 1,5-2 млн таких господарств (а це передусім і працевлаштування населення – особливо актуальне тепер!), можна запускати обіг!
А далі – доступні кредити для фермерів на оренду, купівлю та обробку землі під 3-5%. Концентрація землі в одних руках не більше 500 га, як у Польщі, а не 10 000 га, як пропонується законопроектом №2178-10. Інакше, замість ефективного власника землі, отримаємо латифундистів і безправних селян.
Я за контроль та провідну роль держави у земельному питанні. Першочергове право викупу землі у селян за державним Земельним банком. Оплата за ринковою ціною: без посередників, заставних схем і спекулянтів. Обов’язково право держави розірвати угоду купівлі/продажу, якщо землю використовують не за призначенням.
Я підтримую заборону на продаж землі іноземцям. Далеко за прикладами ходити не треба. Іноземний досвід про це свідчить! У Хорватії вже 7 років, як діє такий мораторій. Він завершується у червні 2020 року. Розумні та передбачливі хорвати планують продовжувати заборону далі. В Ізраїлі 95% землі належить державі, в Канаді 90%. Обидві країни, при цьому, є дуже успішними в агро.
Мені не хочеться, щоб за нинішню поспішність в земельному питанні розплачувалися наступні покоління українців. Зроблених сьогодні помилок потім вже не виправити. Потрібна мудрість та виваженість в ухваленні таких доленосних рішень. І якщо в Конституції записано, що земля є власністю всього українського народу, то треба радитися з людьми на Всеукраїнському референдумі.
Давайте спитаємо у людей: ви “за”, чи “проти” продажу сільскогосподарської землі?
Читайте: Земля для українців: проєкт Закону Головіна “Про прогресивні земельні відносини”
Олена Кондратюк, віце-спікер Верховної Ради IX скликання
Источник публикации
