У цей четвер, 16 грудня, у Мистецькому Арсеналі відбулася щорічна подія “Україна та світ попереду”, де представники уряду та великого бізнесу давали свої прогнози на 2022 рік.
Очікування – надвисокі: у складі спікерів були Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, Крістіна Квін – тимчасово повірена у справах США в Україні, співзасновник “Rozetka.ua” Владислав Чечоткін, В’ячеслав Клімов – співзасновник компанії “Нова Пошта” та митрополит Православної церкви України Епіфаній.
Для початку, івент був більше схожий на світський захід поціновувачів Hermes, які прийшли обговорити питання власного бізнесу та вбрання одне одного. Мало хто слухав доповіді урядовців: пріоритетнішим було зняти на камеру спікерів, і, звісно ж, самим потрапити до об’єктиву фотографа.
Коли Прем’єр-міністр розповідав про падіння ВВП на 4% у цьому році, десятивідсоткову інфляцію та очікуване зростання ВВП на 3,5% у 2022, хотілося б почути питання з залу про причину таких оптимістичних прогнозів. Але, ніт, публіка воліла радше жваво обговорювали фільтр в Інстаграмі…
Не було питань і стосовно заявленого очікування на найвищий за всю історію України ВВП в доларовому еквіваленті та оптимістичний прогноз економічного зростання 7-10% в рік. Також, за словами Прем’єр-міністра, у 2022 році уряд очікує отримати близько $6,5 млрд іноземних інвестицій. Прем’єр говорив такі речі, ніби Україна скоро стане Південною Кореєю 90-х років ХХ століття, не акцентуючи уваги на тому, що ми живемо за рахунок кредитних траншів МВФ.
Коли в уряду недостатньо грошей для підтримання стабільної ситуації в країні, існує три варіанти: для поповнення бюджету можна підвищити податки, проте далеко не всі виборці оцінять це рішення. Тут виникне ризик розширення “сірого” бізнесу в економіці, що скоріш приведе до зворотних наслідків. Ще можна скоротити поточні видатки, простою мовою, почати заощаджувати: припинити будівництво доріг, обмежити субсидії, знизити зарплати бюджетникам. Погодьтесь, це також мало кому сподобається. А можна скористатися останнім варіантом – взяти гроші в борг. Міжнародний валютний фонд, як його називають економісти – “кредитор останньої надії”, видає кредити під 2-3%, але завжди виставляє умови: що саме треба зробити з цими грошами. Не соромно користуватися цим кредитом, адже до такого шляху вдавалося багато нині успішних країн, проте соромно провалювати реформи. Перший та останній раз, коли Україна погасила кредит був ще у 1996 році. Але і про це розмову не вели…
Поки різні представники бізнесу ставили питання, що стосуються саме їх: податкові нарахування для “Сінево”, умови вільної економічної зони з Туреччиною тощо… Але фінальне питання до голови виконавчої гілки влади країни забрала журналістка. Ось воно! – думаю я, – зараз нарешті поставлять питання по темі заходу.
“Пане Прем’єр-міністре, в Україні залишилось лише близько двохсот книгарень, назвіть, будь-ласка, ваш особистий рейтинг з п’яти книг, які б ви могли порадити” – поцікавилась журналістка темою, яка, насправді навряд щиро її цікавила. Цей епізод підштовхнув мене на роздуми щодо незацікавленості преси в політично-економічних процесах країни. Можливо, це свідчить ще й про нефаховитість та професійну непридатність, але, на мою думку, це саме незацікавленість. Адже набагато легше поставити питання про книжки, аніж розібратися в базових законах економіки. Виникає питання, чому не можна було, маючи нагоду, поцікавився з першоджерела про умови нового траншу МВФ, успішність реформ за рахунок минулих надходжень, або ж стан погашення старих боргів.
Захід “Україна та світ попереду 2022” не виправдав очікувань ні з боку доповідей спікерів, ні з боку влучних питань, ні з боку аудиторії. Зате у фейсбучику та інсті з’явилося багато красивих фоточок.
Катерина Протасова, журналістка
