Поки вчорашній пост про наказ на демонтаж 13 000 незаконних конструкцій вже розходиться кругами по мутній воді столичної реклами, хочу звернути увагу на деякі важливі обставини.
Рівень розуміння людини необізнаної в деталях не дозволяє відділити “зерно від полови” тому вона сприймає такі новини комплексно. І заголовки деяких публікацій є одночасно доказом цього твердження та інструментом впливу на свідомість тих, хто не має можливості, бажання, часу чи ще чогось розбиратися про що власне йдеться. А доданий скріншот результів пошуку у гуглі, на жаль, показує що у гонитві за гучними заголовками не “пасуть задніх” навіть такі прогресивні ресурси як Новое Время.
Тепер про дешеві сенсації.
Ще місяць тому у пості КП “Київреклама” було оприлюднено інформацію про те, що: “…з майже 40 000 рекламних конструкцій розміщених у Києві, майже 23 000 є незаконними”.
Ось ця цитата з вчорашнього посту: “Невеличким таким наказом на демонтаж ставимо крапку в долі всіх незаконних конструкцій. Всіх. Без винятку (станом на сьогодні),” – вказує, що або хтось сильно помилявся чи брехав, або за місяць у столиці демонтували 10 000 конструкцій, або ж винятки таки є і їх таки чимало.
“Відкрита база” розміщена на сайті комунального підприємства жодним чином не додає ясності, адже станом на сьогодні в ній “Встановлено без дозволу” 15742 конструкції, а щитів усіх видів і форматів (частину з яких дійсно можна назвати білбордами) обліковується менше 11 000 тисяч.
Впевнений, що і цього разу усьому знайдеться якесь пояснення. Наприклад з’ясується, що до цієї кількості входить т.з. реклама на транспорті, інформація про яку чомусь вже другий рік поспіль ніяк не з’явиться у відкритому доступі, або хтось таки згадає, що вивіски згідно законодавства не є рекламою і на їх розміщення не потрібно отримувати дозволів.
Але то вже деталі, а поки, після оприлюднення такого безпрецедентного наказу кожен бажаючий зможе пошукати, що саме у нього не потрапило…
Тепер коротко про причини і наслідки.
Основним чинником зростання кількості нелегальних рекламних конструкцій у Києві є, насамперед, невиправдано довга процедура отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, яка містить численні корупційні ризики. Можна констатувати, що останні кілька років дозвільне законодавство у столиці зухвало ігнорується або тлумачиться чиновниками на свій лад. Пояснюється все це традиційно “благими намірами”, тобто піклуванням про її зовнішній вигляд, а куди веде вимощений такими намірами шлях усі ми добре знаємо.
Тим хто не робить висновки за заголовками і переможними постами, не буде складно зрозуміти, що запекла боротьба з наслідками без усунення причин може давати виключно короткостроковий результат. І дійсно, у довгостроковій перспективі маємо ось що – 2 роки тому проведена спільно з учасниками ринку інвентаризація виявила 7000 нелегальних конструкцій, що у рази менше ніж їх кількість у будь-якій з оприлюднених вище версій.
Тому без зміни процедури видачі дозволів яка визначена Порядком розміщення реклами у м. Києві, ухваленим з порушенням закону ще за часів Черновецького, та ретельного стирання “інституційної пам’яті”, тобто виключення з процесів усіх, хто раніше до нього мав відношення на кардинальні зміни на краще сподіватися не варто.
Якщо хто не в курсі, то саме сьогодні остання з постійних комісій Київської міської ради мала погодити Положення про Управління з питань реклами, рішення про утворення якого депутати прийняли ще наприкінці липня. Після затвердження Положення розпорядженням КМДА і реєстрації юридичної особи хтось має почати виконувати обов’язки керівника Управління, бо конкурсні процедури у нас тривають довго, особливо коли заважають призначати тих кого треба.
Отже, черговий PR-здобуток можна сприймати одночасно і як відповідну заяву, і як спробу обгрунтування необхідності передбачити у рішенні про бюджет наступного року більш ніж значні кошти для фінансування демонтажів. Хоча, якщо я правильно розумію, закуповувати такі послуги нашому розумному місту давно вже мала б допомагати Система публічних електронних закупівель ProZorro.
Чи це теж виняток?
Далі буде…
Олександр Пліва, підприємець, член Антикорупційної ради при Київському міському голові
