Надзвичайно важлива розмова відбулася у Лозанні. У своєму виступі перед європейськими парламентарями я підкреслив, що нагнітання негативної інформації навколо України відбувається як зовні, так і всередині країни. І якщо всередині на цьому активно грають політики з прицілом на майбутні президентські та парламентські вибори, то зовні цим користується не лише Російська Федерація, але й окремі західні країни. Захід фінансує діяльність опозиційних політиків через грантову допомогу, а Росія надсилає свою агентуру, яка намагається фізично підірвати конституційний лад.
Україна нагадує порохову діжку, біля якої вже збираються запалити ґніт. Громадянам з вуст топ-спікерів та екранів телебачення насаджується думка у невідворотності масових фальсифікацій на майбутніх виборах, зубожіння та безперспективності майбутнього. Йде сплановане репутаційне нагнітання навколо Президента в першу чергу, на другому рівні – Верховна Рада і уряд.
Будь-які плюси (реформи, децентралізація, запуск зв’язку четвертого покоління, прихід в країну світових авіакомпаній-лоукостерів тощо) губляться у безкінечному потоці негативу. Україну щосили штовхають шляхом політичної дестабілізації.
Попри складну ситуацію країна продовжує йти шляхом реформ. На минулій сесії Верховна Рада прийняла реформу освіти, охорони здоров’я, пенсійної системи, судової гілки, прийнято новий закон про приватизацію. Створено нові антикорупційні органи: НАБУ, НАЗК, ДБР плюс антикорупційний суд проголосовано у першому читанні. В руслі реформи децентралізації на місцях будуються школи, садочки, лікарні, центри адміністративних послуг. Вже рік діє безпрецедентне до цього автоматичне відшкодування ПДВ. Але економіка, обтяжена війною і передвиборчою лихоманкою, втратою п’ятої частини свого потенціалу та обмеженням доступу до окремих традиційних зовнішніх ринків, показує ріст втричі нижчий від необхідного. Державний бюджет окрім традиційних соціальних категорій навантажений питанням 1,7 млн переселенців та 300 тисяч ветеранів АТО. Динаміка економічного розвитку в Україні загальмована, зростання рівня достатку громадян майже повністю з’їдають інфляційні процеси. Потрібен додатковий час для компенсації втраченого потенціалу. І саме часу сьогодні критично не вистачає, адже напруга у суспільстві збільшується.
Але повторення сценарію 2014 року не буде. Якщо мінливий баланс в країні буде остаточно зруйновано, боротьба за найвищі державні посади втратить сенс, оскільки питання стоятиме вже на рівні існування самої Української держави.
Тому сьогодні в української еліти є лише один шлях — у своїй політичній діяльності знайти точки дотику, послуговуючись традиціями європейської демократії. Якщо наведемо порядок у своєму домі, то і міжнародні партнери охочіше до нас дослухатимуться.
Ярослав Москаленко, парламентар, голова МДО “Київщина”