Враховуючи, що розписувати багато, зроблю кілька дописів, поступово пояснюючи окремі моменти щодо звітності, реальної собівартості поїздки для КП “Київський Метрополітен”, поняття “економічно обґрунтований тариф” та реального стану речей в цьому році.
Частина 1. Як маніпуляціями в звіті перетворити прибуткове в реальності КП у збиткове на папері (на прикладі минулого підвищення тарифів, коли прибутковий Метрополітен перетворили на збитковий для перекидання додаткових 440 млн із бюджету).
У липні 2018 року підняли тариф на проїзд: з залежності від кількості поїздок, він став від 6.5 до 8 грн. Це відразу дало результат і Метрополітен за рік отримав чистий прибуток у 96 мільйонів.
У 2019 році, вже весь час діяв новий тариф. Метрополітен отримав на 642 млн більше (+23%) від перевезення пасажирів, ніж у 2018 році. В країні найкраща за останні роки ситуація в плані економіки – інфляція на мінімумі, тож, здавалось би, чисті прибутки Метрополітену мають зрости.
Але відкриваємо звіт КП і… збитки від перевезення пасажирів з 23 млн у 2018 році підскочили майже до МІЛЬЯРДА у 2019!
Як це?! А легко! Собівартість перевезення за рік зросла на 58%.
Знову: як це?!
Продемонструю хитрість на діаграмах зі Звіту про управління. Увага на “амортизацію” – її частка у собівартості зросла у два рази з 19 до 38%.
Якщо брати значення амортизації, виглядає ще красивіше: за рік вона зросла у три рази, або на 1,2 мільярди грн.
Ось так все легко: малюєте у звіті потрібний розмір амортизації – отримуєте після підвищення тарифу фантастичні збитки!
Вибачте, а що амортизація взагалі робить серед витрат КП?
Якби мова йшла про приватне підприємство, то тут все зрозуміло – власники купили основні засоби і мають відбити їх вартість.
Але КП “Київський Метрополітен” нічого не купувало – воно отримало безоплатно в оперативне управління майно, що куплене/створене за рахунок бюджету і належить не КП, а територіальній громаді. Це навіть у Статуті цього КП написано.
Амортизація комунального майна має бути в звіті двічі – один раз у витратах, а інший – у доходах, щоб в сумі давати нуль. Метрополітен не сплачує в бюджет кошти за користування переданим йому майном, тож амортизація – це по суті фінансова підтримка КП з боку Міста.
Тож амортизація аж ніяк не може бути у собівартості надання послуги по перевезенню КП, бо КП ці гроші не вкладало і не втрачає. Але у фінансових звітах амортизація на 1,8 мільярди є лише один раз – у витратах КП на перевезення пасажирів.
Ось це і є фіктивними витратами КП, на яких базується вся афера.
Відкидаємо липові витрати від амортизації і отримуємо собівартість перевезення для КП – вони витратили на оплату праці, соцстрахування, матеріали (електроенергія, ремонти тощо) 2,586 мільярди. А отримали з пасажирів плюс компенсацію за пільговиків – 3,389 мільярди. Перевезення одного пасажиру обходилося КП у 5,22 грн при тарифі від 6,5 до 8 грн в залежності від кількості поїздок.
Тобто, на перевезенні пасажирів у 2019 році після підняття тарифів КП заробило 800 мільйонів, а не отримало збиток у мільярд, як це написано у звіті!
Щоб перевірити це, просто відкриємо інший звіт за той самий рік – звіт про рух коштів. Тут не може бути фейкової амортизації комунального майна, тож і від операційної діяльності ми бачимо не збитки, а прибуток у 800 млн.
Повторюю: на перевезенні пасажирів Метрополітен заробив 800 млн у 2019 році – встановлений у 2018 році тариф суттєво перевищував витрати самого КП на перевезення пасажирів.
Але завдяки шахрайству із фейковими витратами на амортизацію, КП намалювало збитки на 440 млн і отримало в подарунок із міського бюджету компенсацію у 440 млн для беззбитковості.
Куди сплили гроші, витрати яких приховують липовими витратами на амортизацію? Деталей у звітах немає, але серед витрат – виплата скандальних боргів Укррослізинг, що у шахрайський спосіб за допомогою КМДА перевісили із бюджету на КП для спрощення стягнення.
Наступна частина буде про “економічно обґрунтований тариф”.
Георгій Могильний, експерт з аналізу конфліктних забудов
Читайте:
Прокуратура проводит обыски в КП “Киевский метрополитен”
