Напередодні судового засідання у справі про оскарження обрання голови Київської обласної ради нагадаю, як Слуги народу, Батьківщина, ОПЖЗ захоплювали посаду голови, не нехтуючи при цьому будь-якими засобами.
Контролювати волевиявлення трьох фракцій непросто, тому їх керівники довго не думаючи, примусили всіх своїх депутатів показувати на весь сесійний зал кожен бюлетень, щоб випадково хтось “не помилився” у волевиявленні за кандидатуру голови Київської обласної ради. Це при тому, що закон вимагає проводити процедуру обрання голови лише таємно.
Зараз Київська обласна рада у своєму відзиві на позовну заяву пише, що це абсолютно правильна процедура таємного голосування, при якій кожен депутат демонструє своє голосування всім присутнім. Тут, звичайно, їх по-іншому не примусиш сказати, бо крісло голови Київської обласної ради зручне та комфортне.
Але для громади поясню, що таке таємниця голосування. Хоча після нещодавніх місцевих виборів кожен виборець міг побачити, як відбувається таємне голосування і що за демонстрацію бюлетеня можна було притягти до відповідальності, зокрема, кримінальної.
Таємне голосування — вид голосування, при якому учасники голосують анонімно. Важливим критерієм таємного голосування є виключення контролю за волевиявленням голосуючого.
Таємне голосування надає можливість кожному депутату ради особисто та без жодного стороннього впливу віддати свій голос. Гарантія таємного голосування у даному випадку унеможливлює тиск на депутата ради, що надає йому можливість здійснити своє волевиявлення відповідно до реально існуючої потреби та внутрішнього переконання.
Депутат після одержання бюлетеня для таємного голосування має ввійти до кабіни голосування та опустити заповнений бюлетень таємно у скриньку, щоб залишити своє волевиявлення в таємниці.
Принцип таємного голосування належить до загальновизнаних принципів виборчого права.
Він закріплений у статті 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права і статті 3 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 3 Європейської Хартії місцевого самоврядування.
Кодекс належної практики у виборчих справах Венеційської комісії, прийнятий у 2002 році, відносить таємне голосування до п’яти основоположних принципів європейського виборчого доробку. Кодекс належної практики стверджує, таємність голосування призначена захистити виборця від всякого тиску, який може бути наслідком чужого знання про вибір виборця.
Стаття 21 Загальної Декларації прав людини встановлює, що вибори необхідно проводити шляхом таємного голосування, або у іншій формі, яка забезпечує вільне голосування.
Стаття 7.4 Документу Копенгагенської наради Конференції щодо людського виміру НБСЄ встановлює, що усі держави-учасники зобов`язуються, що голосування проводитиметься таємно або буде застосована інша форма вільного волевиявлення.
Пункт 5 розділу 4 Декларації “Про критерії вільних і справедливих виборів” від 26 серпня 1994 року передбачає, що держави повинні вживати усіх необхідних заходів для забезпечення принципу таємного голосування, щоб виборці мали можливість вільного голосування, без страху та не боячись залякування та переслідувань за результатами такого голосування.
Конвенцією “Про стандарти демократичних виборів, виборчих прав та свобод у державах учасниках Співдружності Незалежних Держав” від 7 жовтня 2002 року встановлено, що дотримання принципу таємного голосування означає неможливість здійснення контролю за волевиявленням виборця та забезпечення рівних умов для вільного вибору.
З наведених положень міжнародних правових актів видно, що процедура таємного голосування є найбільш демократичною процедурою яка забезпечує можливість вільного волевиявлення та голосування без будь-якого тиску, страху залякування та переслідувань за результатами такого волевиявлення та голосування.
Відтак, саме вільне волевиявлення без будь-яких побоювань щодо подальшого впливу результатів такого волевиявлення (голосування) є базовим принципом (передумовою) правової природи таких взаємовідносин.
Членам виборчих комісій, офіційним спостерігачам, представникам засобів масової інформації, іншим особам забороняється вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця.
Тобто, законодавець чітко встановив, що в Україні заборонено контроль над змістом волевиявлення та його розголошення.
Проте, фракції від Слуги народу, Батьківщина, ОПЖЗ щоб максимально гарантувати обрання свого голови зробила все для того, щоб порушити процедуру таємного голосування під час виборів голови Київської обласної ради 27.11.2020.
П.с. Для певних депутатів, фракцій Кам’янець -Подільської міської ради також може бути цікавим. Щоб у гонитві за посадою секретаря ради випадково не порушити закон.
Любов Гребелюк, адвокат, керівник юридичного відділу Київської обласної організації політичної партії “За майбутнє”
