Друзі!
До вашої уваги продовження публікації розділів основних аспектів Нової аграрної політики. Всі публікації виданих розділів основних аспектів Нової аграрної політики ви можете переглянути в моєму профілі на КиевVласти або на моїй сторінці у FB.
Рослинництво – первинна виробнича ланка не тільки в аграрній галузі, а і в усій економіці. Переоцінити її важливість неможливо.
Форма земельних відносини на пряму впливає на галузь рослинництва. Тільки завдяки оптимальній формі земельних відносин може бути досягнута ефективність використання земельних ресурсів за всіма критеріями ефективності, основними з яких є: структурний, технічний, технологічний, економічний, витратний, соціальний, екологічний, енергетичний, інвестиційний критерії.
За критеріями ефективності, явну перевагу над орендною формою має самостійне господарювання. В свою чергу, самостійний обробіток за способом організації господарської діяльності можна поділити на одноосібний (сімейним) та колективний.
Колективна форма господарювання є перспективніша за одноосібну (сімейну) з точки зору об’єднання (кооперації) активів і зусиль власників землі, а відтак – переважає за сукупною ефективністю. При цьому, одноосібний (сімейний) спосіб забезпечує реалізацію виробничої діяльності з більшою дохідністю, побудованої на індивідуально вираженому виробництві, в основі якого непересічні особисті знання, вміння та трудові якості власника землі та членів його сім’ї.
Сьогодні в країні панує неефективна орендна форма земельних відносин. Перехід від орендної форми до самостійного господарювання призведе, фактично, до зміни форми земельних відносин за ініціативи власників землі. По суті це Народна земельна реформа. Така реформа стане основою для подальших позитивних змін в аграрному виробництві.
Умовами для початку реформування земельних відносин необхідна вільна від оренди земля, наявність підрядника, і головне, розуміння і бажання власника землі отримувати більше доходу. Організація такої діяльності не передбачає проведення екстрених законодавчих змін. Такі товариства можуть створюватися на базі господарських товариств.
Колективне господарювання юридично може бути оформлене, як приклад, товариством з обмеженою відповідальністю, де кожен власник землі становиться учасником товариства і вносить до статуту право користування земельною ділянкою, що належить йому.
Таким чином, формується суб’єкт господарювання який, через колективну функцію об’єднання (кооперації) активів і зусиль власників землі становиться первинним товаровиробником. Таке товариство власників землі реалізує самостійну форму обробітку землі її власником. Розподіл результатів діяльності товариства відбувається за рішенням його членів.
Слід розуміти, що товариство власників землі, одноосібний чи сімейний товаровиробник – це не лише власники основного засобу виробництва (землі), а й первинний товаровиробник, і відповідальний позичальник. Таким чином, у особі первинного товаровиробника держава отримає реальні об’єкти для інвестування. З товариствами власників землі стає можливим здійснення прямого державного кредитування.
Важливою складовою реалізації Народної земельної реформи є наявність вільного підрядника. Вільний підрядник являє собою суб’єкта господарювання з наявними вільними засобами та матеріалами необхідними для проведення всього комплексу аграрно-польових робіт.
Проведення розрахунку між товариством власників землі і підрядником відбувається після продажу товариством продукції (врожаю). Договори між товариством та підрядником, окрім умов надання послуг та проведення розрахунків, повинні містити і гарантії їх виконання.
В Україні навколо отримання можливості обробляти землю за орендною формою склалася висока конкуренція, яка спричинена високою прибутковістю від діяльності та вільними засобами (матеріальними грошовими) для обробітку землі.
Підрядна форма обробітку землі формуватиме обсяги роботи для вільних засобів виробництва тих же орендарів. Тобто, орендарі можуть обробляти землю її власникам надаючи їм послуги, не беручи її в оренду. Мотивувати до таких дій орендарів буде бажання виконання більших обсягів робіт та отримання додаткового прибутку. Також, не виключається і швидка поява підрядників в “чистому” вигляді.
Організаційні заходи з формуванням діяльності товариств власників, її підтримки можуть взяти на себе спеціалізовані організації.
Поступове накопичення прибутку товариством власників землі або вчасне формування механізму прямого державного кредитування створить умови для формування у товариства власної матеріальної бази та обігових коштів необхідних для господарської діяльності і виведе товариство в господарську самостійність.
Без законодавчих змін процес реформування буде уповільнюватися із-за перебування землі в користування (оренда чи емфітевзис) і тільки по мірі закінчення договорів користування люди зможуть переходити до самостійного господарювання. Отже, для пришвидшення реформування буде необхідне прийняття певних законодавчих змін, які нададуть людям можливість позбавитися від тягаря оренди.
Товариства власників землі можуть бути об’єктами інвестування. Інвестиції можуть бути спрямовані на розбудову аграрного сектору економіки в сільській місцевості. Вони формуються за територіальним принципом. Діяльність товариств-власників землі, фактично, буде співпадати з ідеологією та цілями об’єднання територіальних громад, їх прагненням до соціально-економічного розвитку своєї території – для держави це безпрограшна схема.
Важливу роль в процесі інвестування повинна відіграти нова кредитна політика держави, яка забезпечить кредитним ресурсом розвиток первинного виробника, по суті власників землі. Так, забезпечення об’єднань власників землі обіговими коштами для обробітку 1 млн гектарів землі потребуватиме 10-15 млрд гривень, що багатократно перевищує щорічні державні капітальні програми з підтримки аграрного сектору.
Підкреслимо, що очікується отримання власником землі доходу, що у 2-4 рази більший, ніж до реформування. Це створить можливість для усуспільнення прибутку в розмірі 200-300 млрд гривень, що значно активізує споживчий ринок країни та стимулювати розвиток економіки в цілому.
Окрім пожвавлення макроекономічних показників, вдала реалізація земельної реформи сформує певні позитивні умови. Збільшиться дохід власника від землі. Стане можливим дешеве споживче кредитування для власників землі.
Як результат, гостра потреба у певних власників землі з продажу землі спаде. Запрацюють інші ринкові механізми, які знімуть потребу у формуванні ринку землі. Як наслідок, земля залишиться у власності українського народу без збитків інтересам суб’єктів права власності на землю.
На такому позитивному підґрунті можна буде законодавчо встановити порядок обігу землі.
Державна земля повинна залишатися у власності держави. Пріоритетне право користування державною землею повинно бути надане спеціалізованим державним аграрним установам та товариствам власників землі на територіях формування таких товариств.
Народна земельна реформа, як перший етап впровадження Нової аграрної політики, стане підґрунтям для початку модернізації галузі тваринництва й харчової промисловості – другого та третього етапів розвитку, відповідно до Нової аграрної політики.
Читайте: Нова аграрна політика. Існуючі форми земельних відносин в Україні
Роман Головін, кандидат наук з державного управління
