Карантин закінчується: влада анонсує поетапне послаблення обмежень для людей і бізнесу. Але не запрацює без однієї умови – транспорту.
Ризик поширення коронавірусу пасажирами залишатиметься високим. І так буде, вірогідно, аж до винайдення вакцини і масових щеплень. Та не запустити громадський транспорт не можна.
Чіткий реалістичний план потрібен вже зараз. Ось сім кроків, які слід втілити.
Перше – це безпека водіїв, кондукторів, іншого персоналу. Конкретно:
– забезпечення одноразовими масками у достатній кількості;
– зобов’язання працівників змінювати маски щодві години;
– проведення температурного скринінгу тричі за зміну;
– організація ПЛР-тестів раз на 5 діб.
Друге – дезінфекція рухомого складу. Причому не для “пташки” у звіті, а для безпеки киян. На кінцевих зупинках щоразу до салону має заходити бригада в захисних костюмах, зі спецобладнанням і з засобами, які вбивають вірус, а не людей.
Третє – короткі маршрути. На небезпечний період сам принцип руху громадського транспорту слід переглянути. Довгі маршрути – розбити на кілька коротких, синхронізувавши час на пересадку для тих, хто їде далеко. Більшість людей зможе вільно рухатися в своєму районі, інші теж зможуть дістатися, куди треба, хоч і за дещо більший час. Але завдяки коротким поїздкам і постійній обробці салонів ризик зараження знизиться.
Четверте – організація пасажиропотоків. Людям легше, коли є зрозумілі правила. Ідеться про маркування безпечних дистанцій, інформування про зміну звичних маршрутів, тривалість очікування, зупинки.
П’яте – зупинки. Їх слід “рознести” так, щоб на кожній збиралися пасажири, які очікують на 1-2 маршрути. Інші тимчасові зупинки зробити на віддаленні та чітко промаркувати номери. Це дозволить уникнути скупчень. У години пік поліція та Муніципальна Варта має підтримувати порядок, протидіяти стихійній торгівлі, яка заважає пасажиропотоку.
Шосте – спеціальний режим. Позаштатна ситуація вимагає рішень, як під час фіналу Ліги Чемпіонів. Ясно, що загальний трафік зросте, щойно карантин послаблять. Слід дати розпорядження департаменту транспорту та патрульній поліції забезпечити транспортний потік, зменшити затори. Потрібні додаткові регулювальники, тимчасові знаки, інший режим роботи світлофорів. Законні інструменти є – потрібна воля для їх застосування.
Сьоме – маршрутки. Зараз єдиний і неповторний момент, коли їх можна позбавитися, тому просто геть. Вони неконтрольовані, в їх тісні салони напаковується купа людей, а водії тільки радіють. Цивілізований громадський транспорт дозволяє зменшити поширення інфекції, не кажучи про інші переваги.
Головне питання, хто все має впроваджувати, у кого повноваження. Зараз київська влада переклала рішення за запуск метро на уряд, а решту питань – на самих людей. Уряд не хоче зайвої відповідальності, тож “футболить” рішення про запуск громадського транспорту назад, на місця.
Результат передбачуваний: кияни після транспортного локдауну потраплять у транспортний колапс. Громадський транспорт не зможе забезпечити докарантинний пасажиропотік, а водії авто, які за два місяці пристосувались до нових умов, просто заблокують будь-яких рух в Києві.
Я працювала в КМДА і мала можливість вивчити організацію транспорту в Берліні, Хельсінкі, Копенгагені. Там діє стратегія розвитку громадського транспорту, є регламент роботи для кожного виду транспорту, і всі ці документи реалістичні та корельовані між собою. І влада, і громада мають розуміння транспортного майбутнього та узгоджені плани з термінами. Кожен організатор і учасник руху – знає вимоги, права, правила та відповідальність. І ці правила діють і в позаштатних ситуаціях, таких як сезон грипу чи масові заходи. Тому для цих міст і коронавірус не став шоком, і на карантині – тривало життя.
У нас – все як завжди. Ніхто не хоче жити за правилами, ніхто не хоче зайвої відповідальності – ось влада і перекладає, що може, з хворої голови на здорову. Один на одного, а зрештою – на кожного киянина.
Нас це влаштовує? Якщо ні, то давайте вимагати, щоб наші проблеми вирішували ті, хто повинен. Кому ми платимо зарплату і кому підуть наші кровні 8 гривень за кожну поїздку.
Читайте: Транспортний колапс у Києві: наслідки та рішення
Валентина Антоненко, екс-заступник директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА
