Причин таких катаклізмів декілька. Є й погодні, від них ніхто не застрахований. Але є й рукотворні, що призводять до більш серйозних наслідків, ніж могли би бути, якби усе робилося, як належить.
Те, з чим стикаємося все частіше, наслідки хаотичної забудови міста, починаючи з 1996 року, перетворення Києва на кам’яні джунглі.
У зв’язку з інтенсивною непродуманою забудовою, її надзвичайним ущільненням, зникають зелені зони, які зазвичай вбирали в себе опади, що призвело до збільшення площі водозбору дощової каналізації (куди ж воді діватися, якщо скрізь усе забетоновано, вона тече вулицями, в низину), котра не розрахована на такі об’єми
, і з ними не справляється. А гроші в її модернізацію не вкладаються, чого потребують такі обсяги зведення нових будинків, через жадібність забудовників, які дбають лише про зайві поверхи для своїх надприбутків.
До цього додалися прорахунки проектантів нових ТРЦ і ЖК, владних структур, які чи внаслідок дрімучої некомпетентності, чи, можливо, корупції, погоджували неприйнятні проекти та технічні умови підключення до мереж. От би розібратися з деякими проектами, де більше усього заливало, як там ці параметри прописані. Хто і які давав дозволи. Кожна проблема має своє прізвище, і люди мають право знати своїх „героїв”.
Зливостоки погано чистяться, як і місто загалом, бо кількість змитого дощем сміття, що забиває решітки, вражає.
Та й влада не повинна лише списувати на те, що зливова каналізація довго не ремонтувалася. Гулівер, Еспланадна, Антоновича, Хрещатик, Метроград тощо – ще „свіженькі”, не так давно вийшли з ремонту або постали у всій „красі”, але до випробування природою виявилися неготовими.
Тож Київраді треба терміново розглядати проблему дощової каналізації, виділяти гроші і починати реалізовувати програму її розбудови і модернізації, переглянути з цієї точки зору свою містобудівну політику з урахуванням наслідків останніх ударів стихії, щоб кияни могли почувати себе в своєму місті безпечно.
Леонід Косаківський, київський міський голова, голова Київради, голова міської державної адміністрації в 1993 – 1998 рр
