Спробую пояснити.
1. Перемовини з Ryanair тривали понад 5 років. За президентства Януковича навіть мови не йшлося про те, що Ryanair зайде – йшлося про довгострокову перспективу.
2. Нам вдалося переконати Ryanair, що Україна змінилася, що відкати ніхто не вимагатиме, що умови для великого міжнародного бізнесу є – можна працювати чесно. Тільки приходьте.
3. Чому не Жуляни?! Якщо скажу, що мер Києва був обурений, що Жуляни відмовили Ryanair і дізнався про це від мене, Вас це здивує?! Про причини відмови – до справжніх власників аеропорту “Київ”, вони мало чим відрізняються від причин, які зумовили поведінку Борисполя.
4. Регіональні аеропорти: половина не має повноцінної злітної смуги (як це в Одесі, наприклад), половина – терміналу (Гостомель). І чому пасажири мають літати не з Києва, якщо в Борисполі є два порожніх термінали?! Ще раз: аеропорт – державний, термінали збудовані за державні кошти, наразі вони не працюють, а сам аеропорт на утримання кожного з них витрачає близько 250 млн грн на рік. За словами Рябікіна, один термінал використовується для проведення культурних заходів, виставок тощо. Фуршети організовувати можна, літати -ні?! Не занадто жирне місце для розваг?!
5. Щодо умов Ryanair. Жоден великий світовий бізнес не буде займатися благодійністю в Україні. Бізнес звик заробляти. Саме тому Ryanair – найбільший і найдешевший перевізник Європи, бо всюди витискає максимальні умови для себе. Бориспіль не мав права їх розголошувати. Це перше. Розголошення відбулося цілеспрямовано, щоб Ryanair пішов, грюкнувши дверима. Друге: Ryanair має базову угоду і додаткові. Саме в додаткових містилась значна частина вимог, які просто слід було обговорювати. Львів підписав базову угоду, всі щасливі. Це ж закон переговорів: кожна сторона, умовно, пише по 3 пункти, які є обов’язковими, і ще по 7, від яких можна відмовитися в процесі переговорів.
Третє: не буде дешевих ставок – не буде дешевих квитків. Аеропорт буде заробляти ще більше від нинішніх доходів за рахунок більшого пасажиропотоку і росту частки невіаційних доходів.
6. Бориспіль міг підписати базову угоду, яка не несла ніяких ризиків аеропорту. І початок був би.
7. Щодо публічності процесу. Що стосується ситуації навколо приходу Ryanair, то публічність – це був фактично єдиний шанс залучити їх до України. Інакше МАУ, інші діячі зробили б все, щоб Ryanair навіть не наблизився до України. Якщо був тиск на Бориспіль, то він був публічним, через заяви у ЗМІ – щоб люди бачили і розуміли, хто і що відстоює.
8. Я переконаний, що Ryanair може бути в Україні. Питання в тому, що не може один міністр битися за це. Якщо в Україні є влада, то вона повинна бути. Не може бути такого, щоб директор Борисполь визначав, куди літати, а куди не літати втридорога українцям.
9. Я подаю Рябікіна на звільнення.
10. За своє крісло не тримаюся. Але і йти не збираюся. Йти треба, коли соромно, що щось не зробив. Я в цій ситуації зробив максимум. Ледь не за руку Рябікіна водив, ледь не примушував його їхати в Белфаст і домовлятися з Ryanair. Покажіть мені ще бодай одного міністра, який, усвідомлюючи всі ризики, продовжує боротися.
11. І наостанок. Ryanair – це як велика риба, яка живе тільки в чистій воді. Буде Ryanair – будуть і інші світові гіганти в Україні. Не буде – треба визнати, що наше середовище – це радше болото, в якому можна хлюпатися, але не можна жити. І яке всі намагатимуться оминати.
12. Щойно Прем’єр-міністр провів нараду, на якій визначив, що переговори необхідно поновити і пообіцяв звернутися до НАБУ щодо оцінки ходу переговорів і причин їх зриву. Зі свого боку, готові надати свідчення щодо тиску приватної компанії на держслужбовців та погроз переслідування у випадку заходу Раянейр в Україну.
Володимир Омелян, міністр інфраструктури України
