Медична реформа, розпочата попередньою владою, має цілий ряд недоліків, що вже проявилися як локально на рівні окремих лікарень, так і на всеукраїнському рівні. Можу це стверджувати як лікар і як людина, що має стосунок до адміністрування медичної галузі. Що ми бачимо зараз на прикладі лікарень Київської області?
По суті, зміни торкнулися розпорядника бюджетних коштів: заклад вже не отримує субвенцію на охорону здоров’я, а отримує оплату за медичну послугу, яку надає пацієнтам – від головного розпорядника, НСЗУ.
Так, бюджетні медичні заклади стали комунальними підприємствами та здійснюють свою “господарську” діяльність без мети отримання прибутку. При недостатності коштів медичний заклад має брати позику в банку. Але субвенції, які могли б допомогти на місцях, централізовано розподіляє Національна служба здоров’я України (НСЗУ).
Вона ж розподіляє кошти на оплату гарантованих державою медичних послуг, одноосібно щороку прогнозуючи потребу всього (!) населення України у лікуванні. Розмір повної оплати за послуги (від якої вираховується оплата з бюджету) визначається лише математично, а не залежно від конкретних умов. Якщо ця служба не вносить корективи, хтось залишається без гарантованого лікування і буде змушений сплачувати його повну вартість. А щорічний обсяг коштів на реалізацію медичних гарантій у розмірі не менше 5% ВВП десь знову губиться в державному бюджеті.
Тому другий етап медичної реформи, очевидно, буде мати такі ж помилки, які не дозволятимуть ефективно працювати на місцях у конкретних обставинах. У нас на Київщині є 69 об’єднаних територіальних громад, де ми маємо гарантувати якісну та вчасну медичну допомогу. Тільки виправивши недоліки реформи, ми зможемо цього добитися. Пріоритетами є дії, спрямовані на збільшення народжуваності, зростання тривалості життя, скорочення смертності та поліпшення якості життя.
Якими є цілі команди “Слуги Народу”, яку на Київщині очолює Олександр Дубінський?
По-перше, допомогти нашим медикам вистояти в боротьбі із COVID-19. По-друге, зробити медицину дійсно доступною. Ми мусимо не допустити закриття фельдшерських пунктів на селі та лікарень у громадах. Також це розбудова мережі сільських амбулаторій, у тому числі з житлом для медиків. І кадрове питання – ми запропонуємо обласній владі замовити підготовку та перепідготовку фахівців для роботи на місцях.
По-третє, ми маємо діяти системно, організовуючи систему медичної допомоги. Для цього ми мусимо визначити роль і функціональну можливість кожного медичного закладу та впровадити єдиний медичний простір на території Київщини, об’єднавши логістично лікарів первинної допомоги, лікарні в громадах та області. Конкретно за напрямками – ми маємо розвивати багаторівневу перинатальну допомогу, створюючи заклади, де не лише приймають пологи, а й діагностують і лікують новонароджених та матерів. Далі – це лікарні інтенсивного лікування, їх не вистачає, вони знаходяться часто далеко від пацієнтів, тому людей у важкому стані інколи привозять до них надто пізно. Діагностика та лікування пацієнтів з невідкладними станами в цілодобовому режимі має забезпечуватися оптимальними маршрутами, своєчасно та якісно. Також ми повинні створити регіональну мережу відділень серцево-судинної патології на базі лікарень інтенсивного лікування.
По-четверте, ми повинні навчити людей з дитинства берегти здоров’я – відновити профілактичні медичні огляди та шкільну медицину, а також підготувати відповідні інформаційні кампанії, спрямовані на батьків та дітей.
Алла Арешкович, кандидат у депутати Київської облради від “Слуги Народу” (№4 в списку партії в ТВО №9, Фастівщина), кандидат медичних наук, радник голови Київської ОДА
