Все, що до цього пропонувалося в якості законодавства про ринок земель чи обігу земель не визначало і не визначає пріоритетів за Українським народом, як суб’єкта права власності на українську землю, а українська земля не визначається як об’єкт права власності Українського народу.
Українська земля стала об’єктом інтересів лихварів, які тимчасово мають можливості маніпулювати поняттями, примітивно спускаючи поняття “земля” до пляшки горілки.
Українська земля роздирається між великими і малими орендарями, які вже давно відібрали землю у селян і хочуть легалізації награбованого, але кожен за своїми правилами.
Народ поки що стоїть осторонь, хоч і має свою думку, та дивиться, як воює велика і мала буржуазія. Народ не відчуває що може втратити. Народові не дали розуміння втрати. Опитування “за” чи “проти” так званого ринку не є відповідними до швидкої зміни цінових параметрів землі. Та і показник в 60% людей, які проти продажу землі, – це вже перемога земельної олігархії, а референдуми про продажність чи не продажність землі це вже програш, програш тому, що українці повинні відстоювати своє по праву від народження в грі в рулетку з “джокером”.
Необхідно припинити зазіхання на цінність української землі з занижуванням її значимості. Спекуляції навколо землі необхідно припинити через прийняття національно-орієнтованого законодавства з земельних відносин.
Законодавча ініціатива з національно-орієнтованого законодавства з земельних відносин передбачає певну кількість послідовних законопроектів, які повинні вивести країну з десятилітнього стану кризи в земельних відносинах. Дані законопроекти не є альтернативою законам, які відкривають вільний ринок землі з єдиною ціллю концентрації земель та остаточною монополізацією аграрної галузі, а формують протилежний напрямок розвитку земельних відносин у відповідності з конституцією та соціальною спрямованістю економіки.
Метою законопроектів буде логічне послідовне впровадження ефективних національно-орієнтованих ініціатив, які мають запит, як у власників землі, так і народу України. Перш за все, це усунення порушення конституційних прав власників землі, поновлення в правах власників землі, формування можливостей для впровадження ринкових механізмів в земельні відносини, які виникають при користуванні землями сільськогосподарського призначення, припинення грошових спекуляцій і рейдерства “на землі” та формування умов для розвитку самостійного господарювання власників землі з реалізацією віковічної мрії українців бути власниками аграрного виробництва.
Загальна характеристика і основні положення законопроектів.
Законопроектами пропонується внесення змін до Цивільного кодексу України, до Земельного кодексу України, Закону України “Про оренду землі”.
Такі законодавчі зміни:
-
визначать національно-орієнтовану суб’єктність набувача землі;
-
забезпечать можливість вільного обміну правами на землю сільськогосподарського призначення без втрати (зміни) соціально значимої структури суб’єктності прав власності на українську землю та формування ефективного власника в особі українського громадянина та їх соціальних утворень як уособлення Українського народу та його прав власності на землю;
-
зроблять неможливою концентрацію земель у певних осіб, що є головною загрозою олігополістичних законопроектів з відкриття ринку земель. Земля не буде у власності ні іноземців, ні орендарів латифундистів ні транскапіталістів;
-
переорієнтують законодавство з оренди землі на користь власників землі – будуть надані переважні права власнику землі при наданні і поверненні землі з користування;
-
забезпечать реалізацію ринкових механізмів в земельних відносинах. Плата за користування землею буде, нарешті, формуватися на конкурентних засадах;
-
забезпечать формування можливостей для самостійного господарювання на власній землі;
-
забезпечить мінімізацію перепон при переходові власників землі від орендних відносин до самостійного аграрного виробництва на власній землі. Власники землі будуть ставати власниками аграрних виробництв;
-
сформують умови для пришвидшеного розвитку самостійного господарювання власників на своїй землі;
-
сформують умови для пришвидшеного відтворення та розвитку аграрного виробництва, зокрема тваринництва та переробки;
-
забезпечать умови для створення робочих місць;
-
забезпечать можливість власникам землі отримувати в 2-4 рази більші доходи від власної землі;
-
забезпечать формування надійної інвестиційного бази для розширеного кредитування інвестицій в економіку країни;
-
забезпечать соціально-спрямований розвиток економіки країни в інтересах українців;
-
піднімуть поріг “не продажності” землі – зростання цінності землі як за економічною ефективністю, так і морально-етичною. Продавати землю буде економічно не вигідно, а бути власником землі стане престижно;
-
забезпечать з економічної точки зору ірраціональне бажання відкриття так “званого ринку земель”;
-
забезпечать зняття з питання денного економічних, суспільних, світоглядних суперечностей з приводу земельних відносин;
-
забезпечать всебічну підтримку власниками землі та українським народом в цілому ініціаторів запропонованих законодавчих змін;
-
сформують умови для об’єднання навколо національно-орієнтованого законодавства нової неформальної коаліції з метою раціональних “земних” перетворень як основи і старту для відновлення і розвитку економіки країни в цілому – разом з національно-орієнтованим законодавством нам необхідна і національно-орієнтована влада.
Читайте: Земельний шпагат президента Зеленського: земельна революція чи земельний анбандлінг
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформи