Наприкінці липня Державна аудиторська служба України провела перевірку Міністерства оборони за їх власним проханням. В результаті аудитори визнали, що державі завдано збитків на суму 2,5 мільярди гривень, вважаючи неправомірним отримання прибутку підприємцями від співробітництва з Міністерством оборони. Висновок Держаудитслужби зобов’язує підприємців повернути отриманий прибуток, що ставить під загрозу їхнє фінансове становище. Тепер Міноборони оскаржує підхід Держаудиту в суді. Чому така сума, хто за це відповідальний та чому на закупівлях “пасуться” одні й ті самі постачальники, КВ розповіла голова нормотворчої комісії Громадської Антикорупційної Ради МОУ Анастасія Шуба.
KВ: Як нам вже відомо, Державна аудиторська служба за результатами перевірки Міноборони знайшла порушень на 2,5 млрд грн. Звідки ця сума і про які порушення йде мова?
Анастасія Шуба: Міністерство оборони ініціювало проведення позапланового аудиту, для того, щоб зрозуміти, де є проблеми за 2022 рік. Бо він, думаю зі мною всі погодяться, був дещо “буремним”. Сумніваюсь, що МОУ розраховувало на саме такі висновки. Оскільки це протирічить господарському та цивільному законодавству, де чітко регламентований процес здійснення вільної підприємницької діяльності на території України, обов’язковою умовою якої є право на одержання прибутку. Думаю, нікому і в голову не могло прийти, що держаудит вирішить, що суб’єкти підприємницької діяльності “можуть” працювати або в нуль, або зі збитками.
Звичайно, що така позиція держаудиту щиро здивувала не тільки Міністерство, а й безпосередньо представників бізнесу. Саме тому, це викликало хвилю обурення, яка спалахнула в суспільстві. І, звичайно ж, свій внесок дало інтерв’ю голови держаудитслужби. Це якщо говорити про прибуток постачальників, який вони отримали від укладених контрактів за 2022 рік.
Зазначу, що повний висновок Держаудиту є таємним і складає 10 томів документації. Що вони вкладали у ці “порушення” складно відповісти, але напевно, дуже багато уваги приділялось дебіторській заборгованості, й Держаудит служба наголошує на тому, що ця дебіторська заборгованість є простроченою й безповоротною. Більша частина цієї дебіторської заборгованості це є оборонні закупівлі.
Левову частку бюджету Міноборони складають оборонні закупівлі, бо це озброєння й боєприпаси. Зрозуміло, що коли почалась війна, ми почали швидко готувати ці контракти й укладати їх. Зрозуміло, що наші міжнародні постачальники не могли надати стільки боєприпасів, скільки нам було необхідно. Отже, зрозуміло, що потрібно було якось контрактувати ці боєприпаси і різні види озброєння. Мені здається, саме в цю основу лягла більшість суми.
І на відміну від твердження голови Держаудитслужби, де існує шалена прострочена заборгованість, станом на сьогоднішній день, прострочена заборгованість складає до 10%.
KВ: Чи ознайомлені ви з юридичними підставами, згідно з якими Держаудит бачить порушення?
Анастасія Шуба: Взагалі, виходячи з тієї проблематики, що вийшла в публічну площину, і основуючись на заявах голови Держаудиту, мені складно давати оцінку їх юридичним висновкам. Я, як юрист, не дуже розумію, як можна було так однобоко протрактувати норми Постанови Кабміну №335, з урахуванням, що в нас є окрім Постанови 335 і Господарський кодекс, Цивільний кодекс, який має дещо вищу юридичну силу, ніж Постанова КМУ, й законодавство, яке регламентує підприємницьку діяльність. Сподіваємось, що ДАСУ та їхні експерти переглянуть свою позицію, тому що це було не зовсім коректно складено не тільки відносно Міноборони чи постачальників, а й до норм законодавства.
KВ: Міноборони оскаржує підхід Держаудиту в суді. Що буде, якщо суд буде програно? Які ризики для Міноборони? Які ризики для суспільства?
Анастасія Шуба: Чесно, я не бачу підстав щоб Міноборони програло цей суд. Правова позиція доволі зрозуміла й логічна. Тут скоріше варто роздивлятись, що буде, коли Держаудит програє цей суд. Чи хтось буде відповідати за те шкідництво, яке було вчинене?
Бо насправді, якщо висновок Держаудиту буде реалізовано, тот близько 200 підриємств можуть опинитись на межі банкротства, бо їм потрібно буде повернути той дохід, які вони отримали від постачання по державних контрактах. І, звичайно, це може призвести до того, що ніхто притомний не прийде на тендери Міноборони.
Наскільки мені відомо, на минулому тижні відбулось засідання Кабміну, де було прийнято нову постанову, якою скасовано низку нормативно-правових актів, що регламентують оборонні закупівлі. Тексту на сайті Кабміну ще немає, бо там дійсно був дуже великий об’єм інформації, я думаю, що цю постанову зараз доопрацьовують, але, принаймні, Урядом було проголосовано.
KВ: Прийняття нової постанови дало впевненість Міноборони у тому, що суд буде виграно?
Анастасія Шуба: Не зовсім так, бо закон не має зворотної дії в часі. На майбутнє, не буде таких двозначних трактувань, але це точно не вплине на те, що було протягом 2022 року. Тому, в суді необхідно доводити свою правову позицію. Я не бачила позов, але розуміючи, як обгрунтувати свою позицію, я вважаю, що в Міноборони дуже великі шанси виграти суд.
Ми від ГАР звернулись до Кабміну, порекомендувавши їм в свою чергу доручити Міністерству економіки, як уповноваженому органу, що здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, надати письмові роз’яснення щодо особливостей застосування Постанови КМУ від 20 березня 2022 року № 335, зазначивши про відсутність заборони на одержання прибутку для виконавців державних контрактів (договорів), укладених із Міноборони під час дії правового режиму воєнного стану. Це набагато швидше, аніж ГАР МОУ буде звертатись до Мінекономіки напряму. Господарський кодекс регламентує, що підприємницька діяльність має на меті отримання прибутку. Це регламентовано в Законі, який за юридичною силою є вище за постанову Кабміну. Не потрібно прописувати в Постановах те, що й так зазначено в Законі. Відповідно, таке роз’яснення підсилить правову позицію Міноборони в суді. Не впевнена, що Держаудит має повноваження вносити зміни до своїх висновків, тому це регулюватиме суд. Скоріш за все, суд встановить юридичний факт, відповідно до якого, висновки Держаудиту будуть визнані некоректними.
KВ: Чи буде у цьому випадку повторний Держаудит?
Анастасія Шуба: Висновок Держаудиту не може бути повністю скасовано, адже він містить в собі й доцільну перевірку. Це була позапланова перевірка на вимогу Міністерства. Ми всі пам’ятаємо, що відбувалось протягом 2022 року, й Міністерство вийшло з проханням провести аудит, щоб навести лад. Дійсно були знайдені певні порушення, були надані рекомендації, як їх усунути. Спірна ситуація виникла навколо 335 Постанови. Я знаю, що деякі постачальники вже повернули гроші, бо їм сказали що вони зобов’язані їх повернути. Й вони зараз у дуже важкому фінансовому стані. Впевнена, вони дуже гарно вивчили урок співпраці з державою. Один з постачальників вже був змушений повернути 190 мільйонів гривень і виявив бажання більше не співпрацювати з державою.
KВ: Яку позицію Держаудит має щодо отримання прибутків підприємцями в цілому? Вони бачать в даному випадку лише юридичну проблему, або є ще якісь причини вважати це порушенням?
Анастасія Шуба: Вони керуються виключно цією Постановою №335, де закупівлі стосувались лише оборонної сфери. Те, що постачалось до Міноборони, постачалось по цій Постанові, де чітко визначено, якою має бути калькуляція цін. Але це не означає, що не треба враховувати інші норми права. По цим держконтрактам постачали не тільки оборонні й тилові замовлення, це й продукти харчування. Тобто зараз й аграрії будуть вимушені повернути прибуток. І це не правильно. Аграрії зараз також знаходяться у скрутному становищі, коли частина земель окупована, а частина замінована.
KВ: Чому Міноборони раніше не ініціювало ці зміни до Постанови Уряду?
Анастасія Шуба: Нікому в голову не приходило, що можна так знехтувати нормами Господарського кодексу. Це нонсенс.
KВ: Яка позиція підприємців, чи висловлювались вони з цього приводу?
Анастасія Шуба: Впевнена, що волання підприємців не чув тільки глухий. Ніхто не може працювати в збиток собі, крім китайських компаній, яким компартія наказує. У нас так це не працює. Там є 3 варіанти розвитку подій: або компанії припиняють співпрацювати з Державою, або ці доходи будуть приховуватись, як я вже зазначала, й бюджет не буде отримувати податки, й третій варіант, доходи підприємства не будуть вкладатись в розвиток і розширення потужностей. А це в свою чергу зупинка розвитку років на 5.
KВ: Чи є позиція Антикорупційної ради при МОУ стосовно дебіторської заборгованості МОУ на 36,3 млрд гривень?
Анастасія Шуба: Ми можемо діяти в межах і спосіб, які визначені нашим положенням та Законами. Ми можемо аналізувати певні процеси і механізми Міноборони, хоча дебіторська заборгованість це не зовсім наша компетенція. Для цього існує юридичний відділ. Якщо ми вже говоримо, то левова частка цієї заборгованості це площина оборонних закупівель. Там є заборгованість по невиконаним контрактам, строки яких просто зсунулись. Є частина яка дійсно є простроченою, по ним є судові позови, є частина, яка ще виготовляється, й вона теж увійшла в цю заборгованість. Тобто не вся задекларована прострочена дебіторська заборгованість насправді є такою критичною.
KВ: Яка позиція Антикорупційної ради при МОУ стосовно закупівель харчів для ЗСУ, де досі “пасуться” старі постачальники з геть поганою історією, а рітейлери та виробники харчів не приймають участь у закупівлях? Чому рітейлери та виробники харчів досі не приймають участі у закупівлях для ЗСУ?
Анастасія Шуба: За словами самих рітейлерів, вони не приймають участі у цих закупівлях бо їм дуже важко оцінити ризики. Закупівлі харчів повинні передбачати якусь сталу ціну, яку не можуть дати такі рітейлери. Бо треба враховувати сезонність, логістику. А оскільки Міноборони закуповує послугу, а не якусь кількість продукції, туди мають входити продукти, послуги з доставки й забезпечення харчування. Це комплекс. Оскільки в нас зараз активні бойові дії, рітейлерам дуже складно спрогнозувати витрати на логістику. Одного місяця їм треба постачати продукцію в Київ, іншого в Краматорськ. Відповідно, плече логістики дуже збільшується, а ціна залишається для них незмінною. Частину продуктів постачає на логістичні склади, частину – прямо в військові частини. А харчуються наші військові у відповідності до технологічних карт. Тут виникають непорозуміння: люди питають, чому закуповуються яйця по 17 гривень, у рітейлерів виникає питання, як прорахувати ризики. У висновку, залишаються в торгах вже ті, хто набив руку.
KВ: Тобто, головна проблема у тому, що самі постачальники не готові приймати участь у таких закупівлях?
Анастасія Шуба: Міноборони разом з ГАР проводили зустріч з рітейлерами. Але на торги після цього ніхто з рітейлерів не прийшов. Міноборони запитувало, що вам потрібно, щоб постачати продукти в армію. При існуючій системі, вони не мають розуміння, як поставити яйця лише за 17 гривень, якщо їх треба підвезти під Бахмут. А якщо й оцінюються, то точно не у 150 гривень в день, які закладені на харчування одного військового. Вони не можуть скласти ціну без розуміння логістики. Тут впливає й курс валют, і рівень інфляції, який в перспективі дуже важко прорахувати. Ідею, що пропонує Мінекономіки – вийти на Prozorro – це класна ідея, вже навіть спільно з Міноборони було напрацьовано і реалізовано майданчик. Але цього недостатньо: потрібна змінити підхід у постачання їжі, інакше “на плаву” залишатиметься обмежене коло старих постачальників.
KВ: Яка має відбутися зміна у системі постачання їжі?
Анастасія Шуба: Перегляд підходу до комплектування цих послуг. Але реформування наразі це дуже хитка справа: я спілкувалась з одним військовим з Азербайджану, який на досвіді своєї країни сказав, що треба дуже обережно ставитись до будь-яких реформ під час війни, аби не похитнути баланс. І він має рацію.
KВ: Чи готове Міноборони до змін?
Анастасія Шуба: Міоноборони готове. І для цього створили офіс реформ, для цього створили ГАР. Це була ідея Міністра, і я думаю, що він сприймає ці органи, як кейси з великим потенціалом. Я дуже сподіваюсь, що ми продемонструємо такі показники, що інші відомства захочуть зробити такі органи в своїх структурах. Ми хочемо. щоб це мало мультиплікаційний ефект на інші Міністерства. Самі факти створення таких органів говорять про бажання й готовність реформування. Проте, ми ставимо на одну шальку терезів питання побороти повністю корупцію, що насправді, є утопічною ідеєю, а на іншу – залишити без харчування військових, бо коли ми щось реформуємо, то баланс віднайти важко.
KВ: На що вже вплинула ГАР?
Анастасія Шуба: Реформувати самі ми не можемо, але можемо рекомендувати впроваджувати якісь зміни. Наприклад, зараз ми опрацьовуємо питання агенції з оборонних закупівель. Нам треба було проаналізувати її на корупційні ризики. Всі кричали що ці 2,75%, які агенція може отримувати від суми кожного контракту, це зарплати працівникам агенції. Насправді, це не дуже коректно, бо ця винагорода за міжнародні контракти, буде йти й на ресурсне забезпечення, й на логістичні послуги від поставки озброєння, обслуговування банківських рахунків, покриття комісій, закупівлю оборотних й необоротних активів. В нас бюджетний процес побудований так, що держпідприємства отримують погодження фінплану на рік у кращому випадку в середині літа. До цього часу, півроку, вони не можуть купляти нічого, бо в них не погоджений кошторис. Завдяки цим 2,75% кошти можуть акумулюватись на рахунках й агенція може починати витрачат їх вже з сіячня, а не чекати півроку. Це дає можливість не чекати укладання контрактів по півроку, бо боєприпаси нам потрібні тут і зараз. І ця норма є доречною. Таким чином ми допомагаємо собі і робимо подушку безпеки для здійснення закупівель.
Також, зараз спільно з антикорупційним департаментом Міноборони ми аналізуємо план заходів по реалізації антикорупційної стратегії, ми давали певні рекомендації щодо нього. Коли пройде певний етап узгодження цих документів, можна буде предметно говорити про те, що ми зробили і від чого убезпечили Міноборони.
Як раніше писала КВ, столична влада розширила перелік можливостей для представників малого та середнього бізнесу: підприємці можуть скористатись програмою фінансово-кредитної підтримки для викупу комунальної землі, яку він вже орендує чи планує це робити, а місто компенсуватиме відсотки по цьому кредиту. На думку ініціаторів програми, це дозволить місту швидко наповнити бюджет, а підприємцям суттєво зекономити на оренді. Навіщо підприємцям викуповувати землю, кому це вигідно і які умови кредитування матимуть представники бізнесу KВ розповів директор департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА Володимир Костіков.
Фото: KВ
