Експертиза будівельної документації – цей термін став актуальним навіть для пересічного покупця нерухомості, який хоче пересвідчитись у законності, надійності та безпеці майбутнього житла. Для професіоналів будівельної галузі експертиза давно є обов’язковим етапом реалізації проекту. А ось для багатьох невеликих компаній, які ще нещодавно будували житло в передмісті за декларативним принципом, необхідність сьогодні виконати експертизу проекту стала завданням непростим. У деяких немає досвіду проходження експертизи, у інших не вистачає необхідної проектної документації, вступають в силу нові ДБН тощо. КиевVласть звернулась до керівника експертної компанії “Перша Будівельна експертиза” Антона Пастушенкова за роз’ясненнями та коментарями щодо ситуації з новими ДБН, роботи експертних організацій та іншими актуальними не тільки для забудовника, але і для потенційного покупця нерухомості, питаннями.
KV: Проблема, яка досі хвилює будівельну галузь: вступ у дію нових ДБН. Мова про судову відміну наказу Мінрегіону разом із тезами міністерства про те, що проектування вже за новим ДБН залишає сумніви, як проектувати та погоджувати. Як експертиза, зважаючи на цю ситуацію, узгоджує проекти?
А.П.: Щодо ДБН Б.2.2-12:2018 “Планування і забудова територій”, що затверджений наказом від 23 квітня 2018 року N 100 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, можемо говорити, що його дія на цей час призупинена.
З останніх новин, які відомі нам, це те, що за 3 місяці, що минули з часу публікації нових ДБН в інформаційному бюлетені, в суди було подано понад 7 позовів проти Мінрегіону, в яких основна вимога – припинити введення в силу нових ДБН. Один із судів, а саме Окружний адміністративний суд Києва, зупинив дію державної будівельної норми.
Також з тих самих новин маємо інформацію, що Мінрегіон подав скаргу на такі рішення, на думку міністра регіонального розвитку Геннадія Зубка, претензії компанії є “рейдерством реформи будівельної галузі”. Проте, офіційних документів, що свідчили б про якісь рішення Мінрегіону до Експертної структури, інтереси якої я представляю, не надходило.
При нашій перевірці всіх офіційних сайтів щодо вище згадуваного нового ДБН, то маємо повідомити, що компанії не вдалось встановити його чинність. Не вдалось також знайти і публікацій про призупинення його дії, інших вимог тих самих судових органів влади.
На офіційному порталі КМУ взяли цитату міністра Геннадій Зубко: “Мотиви судової атаки – відтермінувати вступ в дію нових ДБН, відтермінувати запровадження європейських норм безпечного і комфортного життя! Суд застосувавши спрощене провадження, провівши засідання у закритому режимі, що не дало можливості відстояти позицію Мінрегіону, розробників ДБН та громадськості. Тож команда Мінрегіону буде відстоювати свою позицію всіма законними методами, у судах разом з людьми! Ми підготували подання до суду про проведення розгляду справи відкрито й прозоро. Ми підготували клопотання щодо скасування запобіжного заходу. Ми розуміємо, що це – не остання спроба зупинити реформу з боку тих, хто має на меті тільки прибуток, а не хоче будувати за цивілізованими європейськими нормами і стандартами. Ми розраховуємо на підтримку з боку всіх активних і небайдужих громадян, експертів, журналістів”.
Перед цим Геннадій Зубко на своїй сторінці у Фейсбук повідомив: “Мінрегіон впроваджує європейські державні будівельні норми! Ми розуміли, що це не просто, і опір буде! Сьогодні це стало очевидним! З 1 вересня вступає в дію наш новий ДБН “Планування і забудова територій”, який забезпечує безпечний і комфортний життєвий простір! Сьогодні ми отримали ухвалу окружного адміністративного суду Києва, який задовольнив позов ландшафтної компанії про призупинення дії Наказу Мінрегіону “Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 “Планування і забудова територій”.
Компанія чекає офіційних роз’яснень міністерства. Тим самим будемо керуватись нормативними документами що діють на сьогоднішній день, а також орієнтуватися на можливі перспективні нормативні нововведення, що оформлені відповідним наказом міністерства та текстом прийнятого ДБН.
KV: З вашого досвіду: чи готувались проектанти, девелопери до вступу в силу нових нормативів заздалегідь?
А.П.: Наша компанія, як частина представників девелопмента, в своїй діяльності спрямована на створення або покращення, вдосконалення об’єкту нерухомості (будівлі, земельної ділянки) для збільшення його вартості та подальшого продажу або оренди. Ми вивчаємо проблеми, з якими стикаються замовники експертизи, що замовляли виконання проектів ще до задумів Міністерства за відповідними змінами норм проектування і будівництва. Частково більш прогресивні Замовники будівництва, проектні організації, уважно слідкували за змінами в нормативних документах та намагались використати новітні нормативні вимоги. Що не вдалось замовникам і проектувальникам передбачити, те в свою чергу виправляється під час проходження експертизи проектів. Тим самим ми вже частково проводимо моніторинг та систематизуємо відповідні відхилення від новітніх норм законодавства, знаходимо можливі шляхи виходу із ситуації що склалась.
KV: Як нові норми впливають на прибутки девелоперів?
А.П.: Введення ряду обмежень (це стосується як обмеження висотності забудови, так і повної заборони будівництва в певних місцях), негативно позначаються на прибутку забудовників. Обмеження прибутковості будівельних компаній безпосередньо вдарить і по гаманцю покупців, оскільки ціна на квадратні метри через певні ініціативи чиновників має вирости. Та, можливо, це якась противага по зниженню вартості на один квадратний метр, враховуючи кількість збудованого житла. Передбачена новими ДБН можливість спорудження різного функціоналу майданчиків (спортивних майданчиків і рекреаційних зон) на дахах багатоповерхових будинків, ліквідація застарілих вимог до спорудження сміттєпроводів та багато іншого, що точно сподобається покупцям, та має вплинути на їхнє позитивне рішення з купівлі нової нерухомості. Це все, що стосується Девелопменту житлової нерухомості у великих містах.
KV: Як зміниться вартість у невеликих містах?
А.П.: У невеликих містах та селищах (виключивши з цієї класифікації міста-супутники Києва, селища поблизу Києва та обласних центрів) вартість нерухомості на мою думку істотно не зміниться найближчим часом. Комерційна нерухомість, на мою думку, не втратить своїх вартісних показників. Девелопмент заміської нерухомості також практично не зміниться. Ленд-девелопмент (девелопмент земельних ділянок) має стабільні показники до збереження вартісних показників, оскільки в межах міст і всіх населених пунктів, вільних ділянок до забудови не збільшується. Обмеження, хоч вони і покладають більш жорсткі вимоги з забудови земельних ділянок, тільки сприятимуть збільшенню вартості землі.
Варто також відзначити, що зростання обсягу будівництва в Україні не пов’язане з пропорційним зростанням попиту на житлові метри – навіть при зростанні номінальних доходів населення реальна платоспроможність, а значить і попит, залишаються низькими.
Найбільш затребувані квадратні метри – це малогабаритні квартири або квартири в містах-супутниках і передмісті, що наша компанія помічає при подачі замовниками проектів до експертизи. Враховуючи те, що визначальним фактором у прийнятті рішення будуть дані з перепису населення ще за 2001 рік, варто очікувати обмеження висотності навіть у відносно великих містах, що в свою чергу підніме ціни на житло, або збереже їх стабільними. З відносно стабільними цінами на нерухомість будуть залишатись міста західного регіону, де свій вклад в розбудову вносять заробітчани, що звикли зберігати свої заробітки в єдиній валюті, – квадратних метрах.
У звіті НБУ також вказується, що починає оживати іпотечне кредитування, але скільки-небудь істотного впливу на ринок не буде – банки готові давати гроші тільки під великі відсотки, які покупцям вкрай невигідні.
Ціна на житло стабілізувалася вперше з 2014 року. За рахунок великої кількості новобудов продовжує падати вартість старих квартир – у порівнянні з 2017 роком старе житло подешевшало в середньому на 2%.
KV: З введенням нових ДБН як зміниться підхід до реалізації об’єкта нерухомості?
А.П.: Підхід до реалізації об’єкта нерухомості практично з нововведеннями не змінюється. На мою думку, лише спрощення реалізації законодавчих ініціатив з полегшення реєстрації об’єктів нерухомості дозволяє без істотних проблем реалізовувати плани і задуми девелоперів, інвесторів та потенційних покупців.
Сьогодні на ринку з’являється не тільки більше житлових та комерційних площ, також росте і кількість девелоперів що займаються пошуком та придбанням земельної ділянки, визначають маркетингову політику об’єкта, розробляють будівельний план і дизайн-проект, отримують всю необхідну документацію, фінансують угоди, займаються будівництвом, контролюють і керують усім процесом від початку до кінця. Тому цей ринок послуг стає жорсткіший, збільшується конкуренція в цих послугах, що в свою чергу має змінити якість надання послуг всім учасникам створення об’єкту архітектури. Це дозволить підняти професіоналізм не тільки проектувальників, експертів, працівників будівельних організацій, спеціалістів контролюючих органів в галузі будівництва, а і чиновників на місцях, що в свою чергу і в першу чергу мають бути готовими до змін в законодавстві, ініціювати такі зміни та в більш глобальному масштабі підготувати внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні.
KV: Чи вплинуть ці зміни на процес погодження проектів? Яким чином?
А.П.: Самі зміни до ДБН не вплинули на процес погоджень, оскільки це регулюється законодавством, а саме ЗУ “Про регулювання містобудівної діяльності”, – п. 6. Статтею 31. “Проектна документація на будівництво” що тезово звучить так: “Проектна документація на будівництво об’єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами”. Погодження стосується лише містобудівної документації (Генеральних Планів, План зонування території, Детальних планів територій), що розробляються на замовлення місцевих органів влади та регулюються цим Законом.
KV: Дайте рекомендації девелоперам, проектувальникам щодо роботи з новими ДБН.
А.П.: Нові рекомендації девелоперам, а саме девелоперам в галузі земельних ділянок та представникам інвесторів в будівництві можуть полягати лише в більш ретельному вивченні можливості забудови на основі містобудівної документації (оскільки це закон будівництва на місцевому рівні і він є чинним незалежно від прийняття нових ДБН). Містобудівна документація містить всі вимоги до її забудови та дає змогу оцінити всі умови і обмеження з забудови таких земельних ділянок.
Правда, цим можуть користуватись нечисті на руку чиновники на місцях. Змушуватимуть фінансувати роботи з внесення змін у затверджену містобудівну документацію, затримуватимуть видачу дозвільних документів на початок проектування та під різними “порожніми” приводами можуть відмовляти у видачі, посилаючись на зміни в ДБН.
Вважаю, що тим самим Мінрегіон вводить поняття погоджень відхилень від ДБН відповідно до нового нормативного документу, Наказу міністерства від 19.04.2018 № 97 “Про затвердження Порядку погодження Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України обґрунтованих відхилень від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки до будівель і споруд у спосіб, не передбачений будівельними нормами”, чим планує більші права з упливів на ті чи інші дії учасників будівництва, вивчення ситуації в будівельній галузі.
На відміну від реформ 2015 та 2017 року, де основну роль виконували та владні повноваження мали органи державного архітектурно-будівельного контролю, тепер до управління галуззю має намір підключитись Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Судячи з усього, Міністерство вирішило підключитись до реальної комунікації з конкретними замовниками, використавши своє право затвердження державних будівельних норм.
KV: Які фактори, на ваш погляд, ініціювали новий ДБН В.2.2-4:2018 “Будівлі і споруди. Заклади дошкільної освіти”?
А.П.: Раніше діяв ДБН В.2.2-4-97 “Будинки і споруди дошкільних навчальних закладів”, який дозволяв, або точніше рекомендував, по тезі з нього, ось що: “Будинки дошкільних навчальних закладів слід розміщувати на окремих земельних ділянках, що розташовуються згідно з вимогами містобудівних норм”. Але ми не зможемо чітко визначити за якими нормами ми маємо їх, садочки, проектувати. Замовниками такого будівництва виступали місцеві органи влади. Також у створенні нового ДБН зіграв диктат ринку, оскільки дошкільні дитячі заклади стали досить прибутковим бізнесом, разом з неспроможністю державних органів в повній мірі задовольнити потреби в будівництві таких закладів (недостатність коштів на таке будівництво, відсутність земельних ділянок з відповідним цільовим призначенням, а також відсутність резерву в таких земельних ділянках).
На основі нового ДБН допускається розміщення у 1-2 поверхових житлових будинках:
– вбудованих приміщень груп короткотривалого (до 4-х годин) перебування дітей дошкільного віку (ясельного до трьох років, садового від 3-х до 6-ти – 7-ми років);
– вбудованих невеликих дошкільних навчальних закладів загального розвитку (ясел, ясел-садків, дитячих садків) місткістю до 80-ти місць (до 4-х груп);
– вбудовано-прибудованих дошкільних навчальних закладів загального розвитку місткістю до 120 місць (до 6 груп).
KV: Прокоментуйте зміни, які плануються щодо відміни проектування сміттєпроводів у багатоповерхівках, норми обов’язкового проектування порогу та сходів при вході в житловий об’єкт – це прогресивні норми? Чи вони забезпечують “комфорт” забудовникам за рахунок майбутніх мешканців?
А.П.: Щодо комфорту мешканців, що, начебто, має обмежуватись необов’язковістю встановлення забудовниками сміттєпроводів та функціонування таких в багатоквартирних житлових будинках, то я висловлю окрему, свою думку. Я повністю підтримую вимоги нового ДБН, оскільки вважаю їх прогресивними, та такими, що дадуть змогу нам не потонути в смітті. Це пов’язано з дуже великими проблемами з сортування сміття вже на переробних виробництвах – через дороговизну в новітніх технологіях, неможливості впровадження та встановлення навіть дорогих технологій через монопольне становище всіх сміттєзбиральних полігонів, сміттєспалювальних підприємств.
KV: Плануються також зміни до нормативів щодо проектування паркінгів: дозвіл розташовувати підземні паркінги під закладами культури, спорту, харчування, охорони здоров’я і т.д., можливість сполучення ліфтами підземних паркингів у житлових спорудах. Як буде забезпечуватись пожежна безпека в таких випадках?
А.П.: Ініціатива вже нагальна та має бути підтримана на всіх рівнях. Всі вимоги з пожежної безпеки та інші вимоги за санітарними, екологічними нормативами – це лише технічні питання, які вирішуються і на основі старих норм. Можливо, слід користуватись закордонним досвідом будівництва, де в свою чергу вже заховано “під землю” і цілі міста з вулицями та системами вертикального пасажирського транспорту. Ба, навіть в нас, в Україні підтримується безпека руху метро, є вже багаторічний досвід безпечної експлуатації. Тому з цим лише треба сподіватись на розвиток проектних потужностей в проектуванні таких об’єктів, зацікавленості інвесторів вкладати кошти в будівництво таких споруд.
KV: З 1 червня затверджено порядок погодження відхилень від діючих ДБН та внесення змін в проектну документацію. Що змінилось на краще? Чи є необхідність щось доопрацювати?
А.П.: Я вже згадував роль Міністерства щодо погоджень відхилень від ДБН, всі позитивні або негативні сторони мають з’явитись за деякий час, оскільки для виявлення позитивних сторін має бути встановлений якийсь проміжок часу, допоки не виявляться ті чи інші системні помилки, з наукової точки зору не будуть досліджені причини таких помилок, або з яких причин ці помилки робляться, що спонукає учасників проектування об’єктів до помилок, забравши з причин помилок фактор наживи.
З основних порушень, до яких звикли ми в своїй роботі: низька якість підготовки містобудівної документації на місцевому рівні, буває, навіть немає розуміння необхідності такої документації. Особисто я вважаю, що досить помилковим в нормативній документації було запровадження так званих Планів зонування території, що повністю не відображали вимоги до забудови населених пунктів, перспектив розвитку населеного пункту, а натомість “узаконили” видачу первинного документу місцевими органами в галузі архітектури, вихідних даних для проектування, – містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, що в свою чергу вже несли якісь відхилення від ДБН.
KV: Які ризики і проблеми можуть виникнути у девелоперів та проектувальників в процесі переходу на нові ДБН? Як можна уникнути труднощів?
А.П.: Ризики, як я вже згадував раніше, мають бути досліджені, виявлені і оцінені при аналізі містобудівної документації на місцевому рівні. Оскільки практично вся містобудівна документація, що затверджена на місцевому рівні, розроблялась до вступу в силу нових ДБН, можу з упевненістю вказати на те, що це і буде основною проблемою. Тому ми, як завжди, плани будемо підганяти під нові прояви сьогодення, це і нормально, і природньо. Є бажання змін в планах, – значить, бар’єри необхідно прибирати.
KV: Які ще застарілі нормативи, на ваш погляд, треба змінювати?
А.П.: Вже протягом кількох останніх років порушувалось питання невідповідності значної кількості з чинних державних будівельних норм вимогам сьогодення. Так, ключовий ДБН 360-92** “Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень” прийнято ще 26 років тому. Загалом щонайменше чверть і з чинних 109 ДБН вимагають оновлення або скасування з прийняттям нового аналогу.
Зусиллями Мінрегіонбуду у 2017 – 2018 роках тільки повністю нових ДБН мають набути чинності вісімнадцять.
Окрім того, у той самий період набирають чинності зміни до ще одинадцяти ДБН, тобто загалом вже здійснено істотний вплив на 29 ДБН із 109, наступного 2019 року заплановано перегляд (зміну чи прийняття нових ДБН на заміну) 30 норм. Це взято із офіційних джерел Міністерства. Тому зміни будуть тривати. До цього варто приготуватись та включитись до розробки, обговорень на різних рівнях. Одним з основних критеріїв, що якимось чином підготує девелоперів до нових змін в законодавстві, вважаю, мають бути перехідні положення, розраховані на більш тривалий час з пристосування до нових норм, також більш інформативна робота Мінрегіонбуду з роз’яснень до ДБН.
Читайте: Рынок покупателя: какие финансовые инструменты лояльности предлагают сегодня застройщики жилья
KV: Сьогодні для покупця житла навайжливішим фактором є надійність та безпека об’єкту. Яким чином експертиза забезпечує ці вимоги, поясніть для пересічного українця. Як звичайній людині впевнитись, що експертизу проведено? Чи можуть громадяни звертатись безпосередньо до експертної організації за запитом?
А.П.: Безпеку об’єкта під час проектування, якість проектування забезпечує експертиза, щодо безпеки вже збудованих об’єктів, маю повідомити, що таку безпеку вже забезпечують інші інституції, як то: технічний та авторський нагляд за процесом будівництва об’єкту. На ці інституції мають вплив лише органи архітектурно-будівельного контролю.
Щодо інформативності з проведення експертизи того чи іншого об’єкту будівництва, то така публічність не передбачена, оскільки відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації” Статті 7. п.2 “Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди – лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини”.
Громадяни можуть звертатись за роз’ясненнями щодо тих чи інших норм проектування і до нас, як експертної організації в галузі будівництва. Компанія, інтереси якої представляю, в силах провести експертну оцінку тих чи інших проектних рішень, такі роботи (послуги) ми виконуємо.
KV: Із прийняттям змін у містобудівне законодавство щодо класів наслідків багато забудовників об’єктів невеликого формату, регіональні компанії жалілись, що тепер через необхідність проходження експертизи (яка раніше не вимагалась, оскільки дозвіл на будівництво можна було отримати декларативним способом) процедура погодження та здачі об’єкта в експлуатацію затягнеться. Наскільки це відповідає дійсності?
А.П.: Так, відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 11 травня 2011 р. N 560 “Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України “Строк проведення експертизи не повинен перевищувати:
– для об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (відповідальності), – 30 календарних днів;
– для об’єктів, що становлять підвищену ядерну та радіаційну небезпеку, і тих, щодо яких проводиться оцінка їх впливу на навколишнє природне середовище, – 90 календарних днів;
– для об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1) наслідками, що споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, – 15 календарних днів;
– кошторисної частини проекту будівництва об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1) наслідками – 15 календарних днів.
А як уже мною зазначалось вище, погодження проектів не потребується, то і терміни проведення експертизи не впливають на те, де сам замовник бажає проходити якісь погодження. Можливо, він бажає додаткових експертиз, або інше, – то це у “руках” замовника будівництва. Перед початком будівництва він має затвердити проект та зареєструвати дозвіл в органах архітектурно–будівельного контролю.
Читайте: На что обращать внимание при покупке квартиры в новостройках Киевской области
KV: Які зауваження проектантам, девелоперам з усунення помилок експертиза видає найчастіше? Чому, на вашу думку, це відбувається?
А.П.: Майже без винятків замовники експертизи недоукомплектовують проектну документацію всіма вихідними даними, передбаченими нормативами, як то: витягами з чинної містобудівної документації, технічними умовами, що не може бути помічено при подачі до експертизи; роблять помилки в розрахунках класу наслідків (відповідальності) (розрахунки виконали проектувальники до початку проектних робіт. А ми їх перевіряємо за дійсними при подачі документів до експертизи показниками, переоцінюємо ризики втрати об’єкт).
Нерідко бажання замовників будівництва перебільшують можливості (потужності) земельної ділянки, проектні рішення доводиться коригувати, що в свою чергу, тягне за собою практично повне коригування інженерних розділів проекту.
Також варто звернути увагу на оформлення документації відповідно до Державних стандартів. Це пов’язано з недостатнім контролем в проектних організаціях якості оформлення за так званим Нормоконтролем.
KV: Із введенням в дію нових ДБН чи очікуєте ви більше помилок в проектній документації, яку подаватимуть на експертизу? Як уникнути цих проблем? Можливо, потрібна системна роз’яснювальна робота з боку експертних організацій?
А.П.: Помилок в проектній документації очікуємо більше. Також вже маємо напрацювання за критеріями, на які буде звертатись основна увага при експертизі. Ці критерії вже вище зазначались. Але ми розуміємо і проектувальників, що звертаються вже по консультативну допомогу, розуміємо, що в зв’язку з введенням нових ДБН ми матимемо більше приділяти увагу до розгляду проектів. Проектувальники вже попереджені про необхідність отримання інформації щодо чинної містобудівної документації, що може надати відповіді на більшість спірних питань.
KV: На ваш професійний погляд, за останні роки чи змінилась якість проектної документації, проектів на краще в цілому?
А.П.: Тенденція на зміни в кращу сторону виконання проектних рішень помітна. Помічається і якість та швидкість реагування проектувальників на виправлення тих чи інших помилок в проектній документації.
Читайте: На века: девелоперы обещают строить жилье в Киеве качественнее
KV: Коли кілька років тому відбулась демонополізація експертних послуг, держава дозволила приватним організаціям надавати їх, були сумніви щодо якості та надійності приватних експертів. Як забудовнику визначитись, що експертна компанія є професійною, надійною, може надати якісні послуги? Як взагалі змінилась, і чи змінилась якість послуг?
А.П.: Власне, замовник за час монопольної дії державної експертизи звик, що держава є керуючим органом, і сила – на боці чиновника. Раніше, якщо представники держекспертизи могли затримати висновок за рахунок бюрократичної складової, або чинили інші перепони, замовник мало що міг вдіяти.
Зараз, в умовах конкуренції, приватна експертна організація бореться за замовника не тільки наявністю кваліфікованих фахівців у штаті, швидкістю виконання замовлення та якістю кінцевого продукту, але й супроводжуючим сервісом. Ми, наприклад, ще на етапі розробки проекту надаємо консультаційні послуги, виявляємо проблеми, пояснюємо, як треба відкоригувати проект, щоб потім не витрачати час на його переробку вже після зауважень експертизи. Проектувальник, замовник, у будь-який час може поставити нашим експертам запитання і отримати фахову консультацію. Такий підхід економить час та фінансові ресурси замовника. Сьогодні зменшення відстані між експертом та проектувальником, замовником, системна комунікація, демонструють якісні зміни в експертній сфері.
KV: Скільки у вас зараз об’єктів в роботі?
А.П.: Більше 50: кошторисні експертизи — 70%, на оцінку класу наслідків — 15%, і 15% – комплексні експертизи. Багатоквартирних житлових будинків зараз в роботі 8.
KV: Яку відповідальність несе експертна організація за порушення чи помилки під час експертизи проектів?
А.П.: Передбачена адміністративна відповідальність — якщо експерт закриває очі на порушення нормативів. Крім того, анулюється сертифікат експерта без права його поновлення.
Але якщо порушення були допущені навмисне, втрачені людські життя, на мою думку, адміністративної відповідальності недостатньо. Але цими питаннями вже опікуються інші органи.
KV: На ваш погляд, замовник-девелопер може скористатися експертизою з точки зору репутації – і компанії, і об’єкту?
А.П.: Власне, він перший зацікавлений публічно представити інформацію про пройдену експертизу проекту на сайті об’єкту. Експертиза гарантує відповідність проектної документації діючим будівельним нормативам України, які забезпечують в т.ч. безпеку та надійність запропонованих проектних рішень. Зараз, коли споживач став набагато уважніше ставитись до наявності та якості будівельної документації, став цікавитись цими питаннями під час вибору нерухомості, такий підхід демонструє не тільки відкритість та прозорість намірів забудовника, а й надійність його проекту. Що може стати однією з конкурентних переваг.
Читайте: Ипотека не для слабаков: кто строит и покупает жильё в кредит
Фото: KV
